Марка 12 глава

Євангелія від св. Марка
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (МП)

Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню [1] , збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.

И начал говорить им притчами: некоторый человек насадил виноградник и обнес оградою, и выкопал точило, и построил башню, и, отдав его виноградарям, отлучился.

У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.

И послал в свое время к виноградарям слугу — принять от виноградарей плодов из виноградника.

А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.

Они же, схватив его, били, и отослали ни с чем.

І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.

Опять послал к ним другого слугу; и тому камнями разбили голову и отпустили его с бесчестьем.

І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.

И опять иного послал: и того убили; и многих других то били, то убивали.

Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!

Имея же еще одного сына, любезного ему, напоследок послал и его к ним, говоря: постыдятся сына моего.

Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!

Но виноградари сказали друг другу: это наследник; пойдем, убьем его, и наследство будет наше.

І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.

И, схватив его, убили и выбросили вон из виноградника.

Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.

Что же сделает хозяин виноградника? — Придет и предаст смерти виноградарей, и отдаст виноградник другим.

Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!

Неужели вы не читали сего в Писании: камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла;

Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!

это от Господа, и есть дивно в очах наших.

І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.

И старались схватить Его, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал притчу; и, оставив Его, отошли.

І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.

И посылают к Нему некоторых из фарисеев и иродиан, чтобы уловить Его в слове.

Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?

Они же, придя, говорят Ему: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лице, но истинно пути Божию учишь. Позволительно ли давать подать кесарю или нет? давать ли нам или не давать?

Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.

Но Он, зная их лицемерие, сказал им: что искушаете Меня? принесите Мне динарий, чтобы Мне видеть его.

І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.

Они принесли. Тогда говорит им: чье это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаревы.

Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.

Иисус сказал им в ответ: отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу. И дивились Ему.

І прийшли до Нього садукеї [2] , — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:

Потом пришли к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его, говоря:

Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.

Учитель! Моисей написал нам: если у кого умрет брат и оставит жену, а детей не оставит, то брат его пусть возьмет жену его и восстановит семя брату своему.

Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.

Было семь братьев: первый взял жену и, умирая, не оставил детей.

Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.

Взял ее второй и умер, и он не оставил детей; также и третий.

І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.

Брали ее [за себя] семеро и не оставили детей. После всех умерла и жена.

У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!

Итак, в воскресении, когда воскреснут, которого из них будет она женою? Ибо семеро имели ее женою?

Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?

Иисус сказал им в ответ: этим ли приводитесь вы в заблуждение, не зная Писаний, ни силы Божией?

Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.

Ибо, когда из мертвых воскреснут, [тогда] не будут ни жениться, ни замуж выходить, но будут, как Ангелы на небесах.

А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?

А о мертвых, что они воскреснут, разве не читали вы в книге Моисея, как Бог при купине сказал ему: Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова?

Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!

[Бог] не есть Бог мертвых, но Бог живых. Итак, вы весьма заблуждаетесь.

А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?

Один из книжников, слыша их прения и видя, что [Иисус] хорошо им отвечал, подошел и спросил Его: какая первая из всех заповедей?

Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.

Иисус отвечал ему: первая из всех заповедей: слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;

І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].

и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею, — вот первая заповедь!

[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.

Вторая подобная ей: возлюби ближнего твоего, как самого себя. Иной большей сих заповеди нет.

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,

Книжник сказал Ему: хорошо, Учитель! истину сказал Ты, что один есть Бог и нет иного, кроме Его;

і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення [3] та жертви.

и любить Его всем сердцем и всем умом, и всею душею, и всею крепостью, и любить ближнего, как самого себя, есть больше всех всесожжений и жертв.

А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.

Иисус, видя, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царствия Божия. После того никто уже не смел спрашивать Его.

І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?

Продолжая учить в храме, Иисус говорил: как говорят книжники, что Христос есть Сын Давидов?

Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.

Ибо сам Давид сказал Духом Святым: сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.

Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.

Итак, сам Давид называет Его Господом: как же Он Сын ему? И множество народа слушало Его с услаждением.

І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,

И говорил им в учении Своем: остерегайтесь книжников, любящих ходить в длинных одеждах и [принимать] приветствия в народных собраниях,

перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;

сидеть впереди в синагогах и возлежать на первом [месте] на пиршествах, —

які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!

сии, поядающие домы вдов и напоказ долго молящиеся, примут тягчайшее осуждение.

Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.

И сел Иисус против сокровищницы и смотрел, как народ кладет деньги в сокровищницу. Многие богатые клали много.

І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант [4].

Придя же, одна бедная вдова положила две лепты, что составляет кодрант.

І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,

Подозвав учеников Своих, [Иисус] сказал им: истинно говорю вам, что эта бедная вдова положила больше всех, клавших в сокровищницу,

бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.

ибо все клали от избытка своего, а она от скудости своей положила всё, что имела, всё пропитание свое.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

36 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).

36 одесную — по правую руку, справа.

« 11 глава 13 глава »