Матвія 3 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Тими ж днями прихо́дить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,

Во дни же оны прииде иоанн креститель, проповедая в пустыни иудейстей

та й каже: „Покайтесь, бо набли́зилось Царство Небесне!“

и глаголя: покайтеся, приближибося Царствие небесное.

Бо він той, що про нього сказав Ісая пророк, промовляючи: „Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому́!“

Сей бо есть реченный исаием пророком, глаголющим: глас вопиющаго в пустыни: уготовайте путь Господень, правы творите стези его.

Сам же Іван мав одежу собі з верблю́жого во́лосу, і пояс ремінний на сте́гнах своїх; а пожива для нього була́ сарана́ та мед польови́й.

Сам же иоанн имяше ризу свою от влас велблуждь и пояс усмен о чреслех своих: снедь же его бе пружие и мед дивий.

Тоді до нього вихо́див Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорда́нська око́лиця,

Тогда исхождаше к нему Иерусалима, и вся иудеа, и вся страна иорданская,

і в річці Йорда́ні христились від нього, і визнавали гріхи свої.

и крещахуся во иордане от него, исповедающе грехи своя.

Як побачив же він багатьох фарисе́їв та саддуке́їв, що приходять на хрищення, то промовив до них: „Роде зміїний, — хто вас надоуми́в утікати від гніву майбутнього?

Видев же (иоанн) многи фарисеи и саддукеи грядущыя на крещение его, рече им: рождения ехиднова, кто сказа вам бежати от будущаго гнева?

Отож, — учиніть гідний плід покая́ння!

сотворите убо плод достоин покаяния,

І не ду́майте говорити в собі: „Ми маємо отця Авраама“. Кажу́ бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього камі́ння!

и не начинайте глаголати в себе: отца имамы авраама: глаголю бо вам, яко может Бог от камения сего воздвигнути чада аврааму:

Бо вже до корі́ння дерев і сокира прикла́дена: кожне ж дерево, що доброго пло́ду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.

уже бо и секира при корени древа лежит: всяко убо древо, еже не творит плода добра, посекаемо бывает и во огнь вметаемо:

Я хрищу́ вас водою на покая́ння, але Той, Хто йде по мені, поту́жніший від мене: я недосто́йний понести взуття́ Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.

аз убо крещаю вы водою в покаяние: грядый же по мне креплий мене есть, емуже несмь достоин сапоги понести: той вы крестит Духом святым и огнем:

У руці Своїй має Він ві́ячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засі́ків, а полову попа́лить у вогні невгаси́мім“.

емуже лопата в руце его, и отребит гумно свое, и соберет пшеницу свою в житницу, плевы же сожжет огнем негасающим.

Тоді прибуває Ісус із Галілеї над Йорда́н до Івана, щоб христитись від ньо́го.

Тогда приходит Иисус от галилеи на иордан ко иоанну креститися от него.

Але перешкоджа́в він Йому й говорив: „Я повинен христитнсь від Тебе, і чи Тобі йти до мене?“

Иоанн же возбраняше ему, глаголя: аз требую тобою креститися, и ты ли грядеши ко мне?

А Ісус відповів і сказав йому: „Допусти це тепер, бо так годи́ться нам ви́повнити усю праведність“. Тоді допустив він Його.

Отвещав же Иисус рече к нему: остави ныне: тако бо подобает нам исполнити всяку правду. Тогда остави его.

І охристившись, Ісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і схо́див на Нього.

И крестився Иисус взыде абие от воды: и се, отверзошася ему небеса, и виде Духа Божия сходяща яко голубя и грядуща на него.

І ось голос почувся із неба: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“

И се, глас с небесе глаголя: сей есть Сын мой возлюбленный, о немже благоволих.

« 2 глава 4 глава »