Іаана 4 глава

Евангелле паводле Іаана
Пераклад Анатоля Клышкi → Библейской Лиги ERV

 
 

Калі ж даведаўся Ісус, што пачулі фарысеі, нібы Ісус бывае і хрысціць болей вучняў, чым Іаан, —
 
Фарисеи узнали, что Иисус приобретает и крестит больше учеников, чем Иоанн.

хоць не хрысціў Сам Ісус, а Яго вучні,
 
На самом же деле Иисус не крестил людей, это делали Его ученики. Иисусу стало известно, что о Нём говорили,

то пакінуў Іудзею і адышоў зноў у Галілею.
 
и поэтому Он покинул Иудею и отправился обратно в Галилею.

І трэба было Яму праходзіць праз Самарыю.
 
Однако Ему нужно было пройти через Самарию.

Дык Ён прыходзіць у самарыйскі горад, што завецца Сіхар, побліз зямлі, якую даў Іякаў Іосіфу, свайму сыну;
 
В Самарии Иисус остановился в городе, называемый Сихарь, неподалёку от земли, которую Иаков подарил своему сыну Иосифу.

там жа быў калодзеж Іякава. Дык Ісус, здарожыўшыся, сядзеў так ля калодзежа; было каля шасці гадзін11.
 
В той местности находился колодец Иакова, и Иисус, устав с дороги, сел у того колодца. Было около полудня.

Прыходзіць жанчына з Самарыі зачэрпнуць вады. Ісус кажа ёй: Дай Мне піць.
 
Одна самаритянка пришла к колодцу набрать воды, и Иисус попросил её: «Дай Мне попить».

Бо Яго вучні адлучыліся ў горад купіць яды.
 
Его ученики в это время отправились в город купить еду.

Дык жанчына, самаранка, кажа Яму: Як Ты, будучы іудзеем, просіш піць у мяне, самаранкі? Бо іудзеі не водзяцца з самаранамі.
 
Самаритянка спросила: «Как это Ты, иудей, просишь у меня, самаритянки, воды?» Иудеи не общались с самаритянами.

У адказ Ісус сказаў ёй: Калі б ты ведала дар Божы і Хто кажа табе: «Дай Мне піць», ты б прасіла ў Яго, і Ён даў бы табе жывую ваду.
 
Иисус ответил: «Если бы ты знала, что Бог даёт людям и Кто это просит тебя: „Дай Мне попить”, то ты сама просила бы у Меня, и Я дал бы тебе живой воды».

Жанчына кажа Яму: Гаспадару, у Цябе і вядра няма, а студня глыбокая, — адкуль жа ў Цябе жывая вада?
 
Женщина сказала Ему: «Господин, ведь у Тебя даже ведра нет, а колодец глубок. Где же Ты возьмёшь эту живую воду?

Хіба Ты большы за нашага бацьку Іякава, які даў нам гэтую студню і сам з яе піў, і яго сыны, і яго жывёла?
 
Неужели Ты превосходишь нашего праотца Иакова, который дал нам этот колодец и сам пил из него со своими детьми и скотом!»

У адказ Ісус сказаў ёй: Кожны, хто п’е гэтую ваду, зноў захоча піць;
 
Иисус ответил ей на это: «Всякого, кто попьёт этой воды, вскоре снова будет мучить жажда,

хто ж пап’е вады, якой Я дам яму, не запрагне навекі, а вада, якую дам яму, зробіцца ў ім крыніцаю вады, што цячэ ў вечнае жыццё.
 
тот же, кто попьёт воды, которую дам ему Я, больше никогда не испытает жажды. А вода, которую дам ему Я, превратится внутри него в источник, из которого бьёт вечная жизнь».

Жанчына кажа Яму: Гаспадару, дай мне гэтай вады, каб я смагі не мела і не прыходзіла сюды чэрпаць.
 
Женщина попросила: «Господин, дай мне этой воды, чтобы я никогда больше не испытывала жажды и чтобы мне не пришлось больше приходить сюда за водой».

Ён кажа ёй: Ідзі, пакліч свайго мужа і прыходзь сюды.
 
Он сказал ей: «Пойди, позови своего мужа и возвращайся».

У адказ жанчына сказала Яму: Няма ў мяне мужа. — Кажа ёй Ісус: Добра ты сказала: «Няма ў мяне мужа»,
 
Женщина ответила: «У меня нет мужа». Иисус продолжил: «Ты правильно сказала, что у тебя нет мужа.

бо пяць мужчын мела і цяпер каторага маеш, не муж табе; ты гэта праўдзіва сказала.
 
У тебя было их пятеро, а тот, с кем сейчас живёшь, тебе не муж. Ты правду сказала».

Жанчына кажа Яму: Гаспадару, бачу, што Ты прарок.
 
Женщина молвила: «Господин, я вижу, что Ты пророк.

Нашы бацькі на гэтай гары пакланяліся, а вы кажаце, што ў Іерусаліме ёсць месца, дзе належыць пакланяцца.
 
Наши отцы приходили для поклонения на эту гору, но вы, иудеи, утверждаете, что люди должны идти для поклонения в Иерусалим».

Ісус кажа ёй: Вер Мне, жанчына, што надыходзіць гадзіна, калі ні на гэтай гары і ні ў Іерусаліме будзеце пакланяцца Бацьку.
 
Иисус ответил: «Женщина, поверь Мне, приближается время, когда вы будете поклоняться Отцу не на этой горе и не в Иерусалиме.

Вы пакланяецеся таму, чаго не ведаеце; мы пакланяемся таму, што ведаем, бо збавенне — ад іудзеяў.
 
Вы, самаритяне, поклоняетесь тому, кого не понимаете. Мы же, иудеи, понимаем, Кому поклоняемся, так как спасение приходит от иудеев.

Але надыходзіць гадзіна, і цяпер яна ёсць, калі праўдзівыя паклоннікі будуць пакланяцца Бацьку ў духу і ў праўдзе; бо Бацька і шукае Сабе такіх паклоннікаў.
 
Но приближается время, и оно уже настало, когда истинно поклоняющиеся Отцу станут поклоняться Ему в духе и в истине. Именно таких поклонников ищет себе Отец.

Бог ёсць Дух, і тыя, што Яму пакланяюцца, павінны пакланяцца ў духу і ў праўдзе.
 
Бог есть Дух, и потому те, кто Ему поклоняются, должны поклоняться Ему в Духе и истине».

Жанчына кажа Яму: Я ведаю, што прыйдзе Месія, які завецца Хрыстос; калі Ён прыйдзе, то абвесціць нам усё.
 
Женщина сказала: «Я знаю, что приближается Мессия, что означает Христос. Когда Он явится, то расскажет нам обо всём».

Ісус кажа ёй: Гэта Я, што гавару з табою.
 
«Это — Я, — ответил ей Иисус. — Я, говорящий с тобой, — Мессия».

І тут прыйшлі Яго вучні і дзівіліся, што Ён размаўляе з жанчынаю; ніхто, аднак, не спытаўся: «Чаго ты хочаш?» ці «Чаму з ёй размаўляеш?»
 
В это время возвратились Его ученики и очень удивились, что Он разговаривает с женщиной. Но никто не сказал: «Чего Ты хочешь?» — или: «Почему Ты разговариваешь с ней?»

Тады жанчына пакінула сваю пасудзіну і пайшла ў горад і кажа людзям:
 
Женщина оставила свой кувшин с водой и возвратилась обратно в город. Она сказала людям:

Ідзіце, пабачце Чалавека, Які сказаў мне ўсё, што я зрабіла. Ці не Хрыстос Ён?
 
«Пойдёмте со мной, и вы увидите Человека, Который рассказал мне обо всём, что я делала в жизни! Может быть, Он Христос?»

Яны выйшлі з горада і пайшлі да Яго.
 
Они вышли из города и направились к Нему.

Тым часам вучні прасілі Яго, кажучы: Равві, еш!
 
Тем временем ученики Иисуса упрашивали Его: «Учитель, поешь чего-нибудь!»

Ён жа сказаў ім: Я маю ежу, каб паесці, якой вы не ведаеце.
 
Но Он сказал им: «У Меня есть пища, о которой вы не знаете!»

Дык вучні казалі адзін аднаму: Ці не прынёс Яму хто-небудзь паесці?
 
Тогда Его ученики стали спрашивать друг у друга: «Может быть, кто-то принёс Ему еду?»

Ісус кажа ім: Спажыва Мая — выканаць волю Таго, Хто паслаў Мяне, і справу Яго завяршыць.
 
Иисус же ответил на это: «Моя пища в том, чтобы исполнять волю Пославшего Меня и закончить порученную Мне работу.

Ці не вы кажаце: Яшчэ чатыры месяцы, і надыдзе жніво? Вось, кажу вам: узніміце свае вочы і гляньце на нівы, бо запалавелі яны для жніва.
 
Засевая поле, вы часто говорите: „Ещё четыре месяца, а там и жатва”. А Я вам говорю: „Откройте свои глаза и посмотрите на поля, которые уже созрели для жатвы.

[І] хто жне, той атрымлівае плату і збірае плён у вечнае жыццё, каб разам цешыліся хто сее і хто жне.
 
Тот, кто жнёт, уже получает плату и собирает урожай для вечной жизни, чтобы и сеятель, и жнец оба могли радоваться”.

Бо ў гэтым праўдзівае выслоўе: «Адзін сее, а другі жне».
 
Правдива пословица: „Один сеет, другой жнёт”.

Я паслаў вас жаць тое, над чым вы не працавалі; іншыя працавалі, а вы ў іх працу ўвайшлі.
 
Я послал вас, чтобы вы жали то, над чем не трудились сами. Другие трудились, а вы собрали плоды их трудов».

І шмат хто з самаранаў з таго горада ўверавалі ў Яго праз слова жанчыны, што сведчыла: «Ён сказаў мне ўсё, што я зрабіла».
 
Многие самаритяне из того города поверили в Иисуса, потому что эта женщина сказала им о Нём: «Он рассказал мне обо всём, что я когда-либо делала».

Пасля калі самаране прыйшлі да Яго, то прасілі Яго застацца ў іх; і Ён заставаўся там два дні.
 
Самаритяне пошли к Иисусу и попросили Его остаться с ними, и Он оставался с ними два дня.

І яшчэ больш народу ўверавала праз Яго слова.
 
И многие уверовали, услышав Его учения.

А жанчыне яны казалі: Ужо не праз тваё расказванне веруем, бо самі пачулі і ведаем, што Ён сапраўды Збаўца свету [Хрыстос].
 
Они сказали той женщине: «Сначала мы поверили благодаря твоим словам. Теперь же мы верим, потому что сами услышали и знаем, что Этот Человек в самом деле Спаситель мира».

А праз два дні Ён выйшаў адтуль [і пайшіў] у Галілею.
 
Два дня спустя Иисус покинул Самарию и отправился в Галилею.

Бо Ісус Сам засведчыў, што прарок у сваёй бацькаўшчыне пашаны не мае.
 
Ещё ранее Иисус Сам сказал, что пророка не чтут в Его отечестве.

Калі ж Ён прыйшоў у Галілею, галілеяне прынялі Яго, пабачыўшы ўсё, што зрабіў Ён у Іерусаліме на свяце, бо і самі яны хадзілі на свята.
 
И когда Он пришёл в Галилею, галилеяне радушно приняли Его. Эти люди видели всё то, что Иисус совершил в Иерусалиме во время праздника Пасхи, потому что они также были на том празднестве.

Тады Ён12 зноў прыйшоў у Кану Галілейскую, дзе ператварыў ваду ў віно. І быў адзін прыдворны, у якога ў Капернауме быў хворы сын.
 
Иисус снова пришёл в город Кана в Галилее, где Он превратил воду в вино. В это время в городе Капернаум жил один из царских чиновников, у которого был болен сын.

Ён, пачуўшы, што Ісус прыйшоў з Іудзеі ў Галілею, пайшоў да Яго і прасіў, каб Ён прыйшоў і вылечыў яго сына, бо той быў пры смерці.
 
Этот чиновник, услышав, что Иисус пришёл из Иудеи в Галилею и, придя к Нему, стал умолять, чтобы Тот отправился в Капернаум и исцелил его сына, который был при смерти.

Тады Ісус сказаў яму: Калі знакаў і цудаў не ўбачыце, не ўверуеце.
 
Иисус сказал ему: «Пока не увидите знамений и чудес, вы не поверите в Меня!»

Прыдворны кажа яму: Госпадзе, прыйдзі, пакуль яшчэ не памерла маё дзіця.
 
Царский чиновник просил Иисуса: «Господин, приди, пока мой ребёнок не умер!»

Ісус кажа яму: Ідзі, твой сын жыве. — Паверыў чалавек слову, што сказаў яму Ісус, і пайшоў.
 
Иисус ответил: «Иди домой. Твой сын будет жить». Человек поверил словам Иисуса и пошёл домой.

І калі яшчэ ён быў у дарозе, яго слугі сустрэлі яго і сказалі, што яго хлопчык жыве.
 
По дороге он встретил своих слуг, которые сказали ему, что его сын чувствует себя хорошо.

Дык ён спытаўся ў іх пра гадзіну, калі яму палягчэла. Тады яны сказалі яму: Учора ў сем гадзін адпусціла яго гарачка.
 
Чиновник спросил их, когда ребёнку стало лучше, и они ответили: «Жар спал у него вчера около часа пополудни».

Зразумеў тады бацька, што гэта было ў тую гадзіну, калі сказаў яму Ісус: «Твой сын жыве»; і ўвераваў сам і ўвесь яго дом.
 
И тогда отец мальчика понял, что это случилось в тот самый час, когда Иисус сказал ему: «Твой сын будет жить». И он поверил в Иисуса, а вместе с ним и все его домашние.

Гэта ўжо другі знак зрабіў Ісус, прыйшоўшы з Іудзеі ў Галілею.
 
Это было второе знамение, которое Иисус сотворил после того, как Он вернулся из Иудеи в Галилею.

Примечания:

 
Пераклад Анатоля Клышкi
6 11: Г. зн. Каля дванаццаці гадзін, пад полудзень.
46 12: У некат. рукап.: Ісус.
 
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.