Іоана 4 глава

Паводле Іоана Сьвятое Эвангельле
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Библейской Лиги ERV

 
 

Калі-ж даве́даўся Госпад, што дачуліся фарысэі, што Ісус больш вучняў здабывае і хрысьціць, чым Іоан, —
 
Фарисеи узнали, что Иисус приобретает и крестит больше учеников, чем Иоанн.

хоць Сам Ісус ня хрысьціў, але вучні Яго, —
 
На самом же деле Иисус не крестил людей, это делали Его ученики. Иисусу стало известно, что о Нём говорили,

пакінуў Юдэю і пайшоў зноў у Галіле́ю.
 
и поэтому Он покинул Иудею и отправился обратно в Галилею.

Выпадала-ж Яму прахадзіць праз Самарыю.
 
Однако Ему нужно было пройти через Самарию.

І вось, прыходзіць Ён у Самарыйскае ме́ста, званае Сіхар, ля хутара, што даў Якаў сыну свайму Язэпу.
 
В Самарии Иисус остановился в городе, называемый Сихарь, неподалёку от земли, которую Иаков подарил своему сыну Иосифу.

Была тамака студня Якава. І Ісус, сто́млены падарожай, се́ў ля студні. Было каля шостае гадзіны.
 
В той местности находился колодец Иакова, и Иисус, устав с дороги, сел у того колодца. Было около полудня.

Прыходзіць жанчына з Самарыі зачарпнуць вады. Ісус кажа да яе́: дай Мне́ піць.
 
Одна самаритянка пришла к колодцу набрать воды, и Иисус попросил её: «Дай Мне попить».

Бо вучні Яго адыйшліся да ме́ста купіць е́жы.
 
Его ученики в это время отправились в город купить еду.

Жанчына Самаранская кажа Яму: як Ты, Юдэй, просіш піць у мяне́, Самаранкі? Бо Юдэі ня маюць зносін з Самара́намі.
 
Самаритянка спросила: «Как это Ты, иудей, просишь у меня, самаритянки, воды?» Иудеи не общались с самаритянами.

Ісус адказаў ёй і сказаў: калі-б ты ве́дала дар Божы, і Хто кажа табе́: дай мне́ піць, то ты сама прасіла-б у Яго, і Ён даў бы табе́ жывое вады.
 
Иисус ответил: «Если бы ты знала, что Бог даёт людям и Кто это просит тебя: „Дай Мне попить”, то ты сама просила бы у Меня, и Я дал бы тебе живой воды».

Жанчына кажа Яму: Госпадзе! У Цябе́ й зачарпнуць няма чым, а студня глыбокая: адкуль-жа ў Цябе́ вада жывая?
 
Женщина сказала Ему: «Господин, ведь у Тебя даже ведра нет, а колодец глубок. Где же Ты возьмёшь эту живую воду?

няўжо Ты большы за айца нашага Якава, які Даў нам гэту студню і сам з яе́ піў, і дзе́ці яго, і статак яго?
 
Неужели Ты превосходишь нашего праотца Иакова, который дал нам этот колодец и сам пил из него со своими детьми и скотом!»

Ісус адказаў ёй і сказаў: кожын, хто п’е гэтую ваду, зноў піць захоча;
 
Иисус ответил ей на это: «Всякого, кто попьёт этой воды, вскоре снова будет мучить жажда,

хто ж вып’е вады, якое Я яму дам, не запра́гне ніколі, але вада́, што дам яму, ста́нецца ў ім крыніцаю вады, што ў жыцьцё ве́чнае цячэ.
 
тот же, кто попьёт воды, которую дам ему Я, больше никогда не испытает жажды. А вода, которую дам ему Я, превратится внутри него в источник, из которого бьёт вечная жизнь».

Жанчына кажа Яму: Госпадзе! дай мне́ гэтай вады, каб мне́ ня пра́гнуць і ня прыходзіць сюды чарпаць.
 
Женщина попросила: «Господин, дай мне этой воды, чтобы я никогда больше не испытывала жажды и чтобы мне не пришлось больше приходить сюда за водой».

Кажа ёй Ісус: пайдзі, пакліч мужа твайго і прыйдзі сюды.
 
Он сказал ей: «Пойди, позови своего мужа и возвращайся».

Жанчына адказала і сказала: у мяне́ няма мужа. Ісус кажа ёй: праўду ты сказала, што ў цябе́ няма мужа;
 
Женщина ответила: «У меня нет мужа». Иисус продолжил: «Ты правильно сказала, что у тебя нет мужа.

бо ў цябе́ было пяць, і той, якога цяпе́р ма́еш, ня муж табе́; гэта ты праўдзіва сказала.
 
У тебя было их пятеро, а тот, с кем сейчас живёшь, тебе не муж. Ты правду сказала».

Жанчына кажа Яму: Госпадзе! бачу, што Ты прарок;
 
Женщина молвила: «Господин, я вижу, что Ты пророк.

бацькі нашыя пакланяліся на гэтай гарэ, а вы кажаце, што ме́сца, дзе́ павінны пакланяцца — у Ерузаліме.
 
Наши отцы приходили для поклонения на эту гору, но вы, иудеи, утверждаете, что люди должны идти для поклонения в Иерусалим».

Ісус кажа ёй: паве́р мне́, што нады́йдзе час, калі не на гарэ гэтай і не ў Ерузаліме будзеце пакланяцца Айцу;
 
Иисус ответил: «Женщина, поверь Мне, приближается время, когда вы будете поклоняться Отцу не на этой горе и не в Иерусалиме.

вы ня ве́даеце, чаму пакланя́ецеся; бо збаўле́ньне ад Юдэяў.
 
Вы, самаритяне, поклоняетесь тому, кого не понимаете. Мы же, иудеи, понимаем, Кому поклоняемся, так как спасение приходит от иудеев.

Але прыйдзе час, дый ён ужо прыйшоў, калі праўдзівыя паклоньнікі будуць пакланяцца Айцу ў духу і праўдзе, бо гэткіх паклоньнікаў шукае сабе́ Аце́ц.
 
Но приближается время, и оно уже настало, когда истинно поклоняющиеся Отцу станут поклоняться Ему в духе и в истине. Именно таких поклонников ищет себе Отец.

Бог ёсьць Дух, і тыя, што пакланяюцца Яму, павінны пакланяцца ў духу і праўдзе.
 
Бог есть Дух, и потому те, кто Ему поклоняются, должны поклоняться Ему в Духе и истине».

Жанчына кажа Яму: ве́даю, што прыйдзе Мэсія (гэта ёсьць Хрыстос), і калі Ён прыйдзе, абве́сьціць нам усё.
 
Женщина сказала: «Я знаю, что приближается Мессия, что означает Христос. Когда Он явится, то расскажет нам обо всём».

Ісус кажа ёй: гэта Я, што гавару з табою.
 
«Это — Я, — ответил ей Иисус. — Я, говорящий с тобой, — Мессия».

У гэты час прыйшлі вучні Яго і зьдзівіліся, што Ён гаворыць з жанчынаю, але ніводзін ня спытаўся: чаго Табе́ трэба? ці — аб чым гаворыш з ёю?
 
В это время возвратились Его ученики и очень удивились, что Он разговаривает с женщиной. Но никто не сказал: «Чего Ты хочешь?» — или: «Почему Ты разговариваешь с ней?»

Тады жанчына пакінула вядро сваё і пайшла да ме́ста ды кажа людзям:
 
Женщина оставила свой кувшин с водой и возвратилась обратно в город. Она сказала людям:

пайдзе́це й паглядзе́це чалаве́ка, які сказаў мне́ ўсё, што я рабіла; ці ня Хрыстос гэта?
 
«Пойдёмте со мной, и вы увидите Человека, Который рассказал мне обо всём, что я делала в жизни! Может быть, Он Христос?»

Яны выйшлі з ме́ста і пайшлі да Яго.
 
Они вышли из города и направились к Нему.

Тымчасам вучні прасілі Яго, кажучы: Равві! е́ш.
 
Тем временем ученики Иисуса упрашивали Его: «Учитель, поешь чего-нибудь!»

Ён жа сказаў ім: Я ма́ю страву, якой вы ня ве́даеце.
 
Но Он сказал им: «У Меня есть пища, о которой вы не знаете!»

Дзеля гэтага вучні гаварылі між сабою: няўжо-ж не́хта прынёс Яму е́сьці?
 
Тогда Его ученики стали спрашивать друг у друга: «Может быть, кто-то принёс Ему еду?»

Ісус кажа ім: Мая страва — тое, каб спаўняць волю Паслаўшага Мяне́ і скончыць дзе́ла Яго.
 
Иисус же ответил на это: «Моя пища в том, чтобы исполнять волю Пославшего Меня и закончить порученную Мне работу.

Ці ня кажаце вы, што яшчэ чатыры ме́сяцы, і прыйдзе жніво́? а Я кажу вам: падыме́це вочы вашыя і паглядзе́це на нівы, як яны пабяле́лі і пасьпе́лі да жніва́.
 
Засевая поле, вы часто говорите: „Ещё четыре месяца, а там и жатва”. А Я вам говорю: „Откройте свои глаза и посмотрите на поля, которые уже созрели для жатвы.

Хто жне́, дастае́ плату і зьбірае плён дзе́ля жыцьця ве́чнага, каб і жне́ц і сяве́ц разам ра́даваліся.
 
Тот, кто жнёт, уже получает плату и собирает урожай для вечной жизни, чтобы и сеятель, и жнец оба могли радоваться”.

Бо ў гэтым ска́зана праўдзіва: адзін се́е, а другі жне́.
 
Правдива пословица: „Один сеет, другой жнёт”.

Я паслаў вас жаць, над чым вы не працавалі: другія працавалі, а вы прыйшлі на працу іх.
 
Я послал вас, чтобы вы жали то, над чем не трудились сами. Другие трудились, а вы собрали плоды их трудов».

І многа Самаранаў з ме́ста гэнага ўве́равалі ў Яго па слову жанчыны, якая сьве́дчыла, што Ён сказаў ёй усё, што рабіла.
 
Многие самаритяне из того города поверили в Иисуса, потому что эта женщина сказала им о Нём: «Он рассказал мне обо всём, что я когда-либо делала».

І вось, як прыйшлі да Яго Самаране, то прасілі Яго пабыць у іх, і Ён прабыў там два дні.
 
Самаритяне пошли к Иисусу и попросили Его остаться с ними, и Он оставался с ними два дня.

І яшчэ больш уве́равалі дзе́ля слова Яго,
 
И многие уверовали, услышав Его учения.

а жанчыне гэтай казалі: ўжо не дзе́ля тваіх гутарак ве́рым, бо самы чулі і даве́даліся, што гэта праўдзівы Збаўца сьве́ту — Хрыстос.
 
Они сказали той женщине: «Сначала мы поверили благодаря твоим словам. Теперь же мы верим, потому что сами услышали и знаем, что Этот Человек в самом деле Спаситель мира».

Цераз два дні выйшаў Ён адтуль і пайшоў у Галіле́ю;
 
Два дня спустя Иисус покинул Самарию и отправился в Галилею.

бо Сам Ісус сьве́дчыў, што прарок ня мае паша́ны ў сваёй бацькаўшчыне.
 
Ещё ранее Иисус Сам сказал, что пророка не чтут в Его отечестве.

Калі-ж прыйшоў у Галіле́ю, то Галіле́яне прынялі Яго, бо бачылі ўсе, што зрабіў у Ерузаліме ў часе сьвята; яны-ж бо самі хадзілі на сьвята.
 
И когда Он пришёл в Галилею, галилеяне радушно приняли Его. Эти люди видели всё то, что Иисус совершил в Иерусалиме во время праздника Пасхи, потому что они также были на том празднестве.

І вось Ісус ізноў прыйшоў у Кану Галіле́йскую, дзе́ зрабіў з вады віно. І быў у Капэрнауме не́йкі прыдворны, у якога занядужаў сын.
 
Иисус снова пришёл в город Кана в Галилее, где Он превратил воду в вино. В это время в городе Капернаум жил один из царских чиновников, у которого был болен сын.

Ён, пачуўшы, што Ісус прыйшоў з Юдэі ў Галіле́ю, прыйшоў да Яго і прасіў Яго прыйсьці і аздаравіць сына яго; бо быў кана́ў.
 
Этот чиновник, услышав, что Иисус пришёл из Иудеи в Галилею и, придя к Нему, стал умолять, чтобы Тот отправился в Капернаум и исцелил его сына, который был при смерти.

І сказаў яму Ісус: ня ўве́руеце, калі ня ўбачыце знакоў і цудаў.
 
Иисус сказал ему: «Пока не увидите знамений и чудес, вы не поверите в Меня!»

Прыдворны-ж кажа Яму: Госпадзе! прыйдзі, пакуль ня ўмёр сын мой.
 
Царский чиновник просил Иисуса: «Господин, приди, пока мой ребёнок не умер!»

Ісус кажа яму: ідзі, сын твой здаровы! Ён паве́рыў слову, якое сказаў яму Ісус, і пайшоў.
 
Иисус ответил: «Иди домой. Твой сын будет жить». Человек поверил словам Иисуса и пошёл домой.

І на дарозе ўжо спаткалі яго слугі яго і сказалі: сын твой здаровы.
 
По дороге он встретил своих слуг, которые сказали ему, что его сын чувствует себя хорошо.

Ён спытаўся ў іх: а каторай гадзіне палягчэла яму? Яму сказалі: учора а сёмай гадзіне гара́чка пакінула яго.
 
Чиновник спросил их, когда ребёнку стало лучше, и они ответили: «Жар спал у него вчера около часа пополудни».

Дык даве́даўся бацька, што ў тую гадзіну, калі Ісус сказаў яму: ідзі, сын твой здаровы. І ўве́раваў сам і ўвесь дом яго.
 
И тогда отец мальчика понял, что это случилось в тот самый час, когда Иисус сказал ему: «Твой сын будет жить». И он поверил в Иисуса, а вместе с ним и все его домашние.

Гэта йзноў другі цуд зрабіў Ісус, вярнуўшыся з Юдэі ў Галіле́ю.
 
Это было второе знамение, которое Иисус сотворил после того, как Он вернулся из Иудеи в Галилею.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.