Івана 4 глава

Євангелія від св. Івана
Українська Біблія. Турконяк → Библейской Лиги ERV

Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, —

Фарисеи узнали, что Иисус приобретает и крестит больше учеников, чем Иоанн.

хоч Сам Ісус не хрестив, а лише Його учні, —

На самом же деле Иисус не крестил людей, это делали Его ученики. Иисусу стало известно, что о Нём говорили,

то Він залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.

и поэтому Он покинул Иудею и отправился обратно в Галилею.

Потрібно Йому було перейти через Самарію.

Однако Ему нужно было пройти через Самарию.

Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові.

В Самарии Иисус остановился в городе, называемый Сихарь, неподалёку от земли, которую Иаков подарил своему сыну Иосифу.

Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години [1].

В той местности находился колодец Иакова, и Иисус, устав с дороги, сел у того колодца. Было около полудня.

Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!

Одна самаритянка пришла к колодцу набрать воды, и Иисус попросил её: «Дай Мне попить».

Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.

Его ученики в это время отправились в город купить еду.

Тоді жінка-самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити у мене, коли я — жінка-самарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями!

Самаритянка спросила: «Как это Ты, иудей, просишь у меня, самаритянки, воды?» Иудеи не общались с самаритянами.

Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.

Иисус ответил: «Если бы ты знала, что Бог даёт людям и Кто это просит тебя: „Дай Мне попить”, то ты сама просила бы у Меня, и Я дал бы тебе живой воды».

Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду?

Женщина сказала Ему: «Господин, ведь у Тебя даже ведра нет, а колодец глубок. Где же Ты возьмёшь эту живую воду?

Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?

Неужели Ты превосходишь нашего праотца Иакова, который дал нам этот колодец и сам пил из него со своими детьми и скотом!»

У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову,

Иисус ответил ей на это: «Всякого, кто попьёт этой воды, вскоре снова будет мучить жажда,

а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

тот же, кто попьёт воды, которую дам ему Я, больше никогда не испытает жажды. А вода, которую дам ему Я, превратится внутри него в источник, из которого бьёт вечная жизнь».

Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!

Женщина попросила: «Господин, дай мне этой воды, чтобы я никогда больше не испытывала жажды и чтобы мне не пришлось больше приходить сюда за водой».

Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.

Он сказал ей: «Пойди, позови своего мужа и возвращайся».

У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,

Женщина ответила: «У меня нет мужа». Иисус продолжил: «Ты правильно сказала, что у тебя нет мужа.

бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.

У тебя было их пятеро, а тот, с кем сейчас живёшь, тебе не муж. Ты правду сказала».

Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти — Пророк.

Женщина молвила: «Господин, я вижу, что Ты пророк.

Наші предки поклонялися на цій горі [2] , а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися.

Наши отцы приходили для поклонения на эту гору, но вы, иудеи, утверждаете, что люди должны идти для поклонения в Иерусалим».

Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві.

Иисус ответил: «Женщина, поверь Мне, приближается время, когда вы будете поклоняться Отцу не на этой горе и не в Иерусалиме.

Ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, Кого знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Вы, самаритяне, поклоняетесь тому, кого не понимаете. Мы же, иудеи, понимаем, Кому поклоняемся, так как спасение приходит от иудеев.

Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників.

Но приближается время, и оно уже настало, когда истинно поклоняющиеся Отцу станут поклоняться Ему в духе и в истине. Именно таких поклонников ищет себе Отец.

Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.

Бог есть Дух, и потому те, кто Ему поклоняются, должны поклоняться Ему в Духе и истине».

Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос [3]; коли Він прийде, то сповістить нам усе!

Женщина сказала: «Я знаю, что приближается Мессия, что означает Христос. Когда Он явится, то расскажет нам обо всём».

Каже їй Ісус: Це Я — Той, Хто говорить з тобою!

«Это — Я, — ответил ей Иисус. — Я, говорящий с тобой, — Мессия».

І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? — або: Чому розмовляєш з нею?

В это время возвратились Его ученики и очень удивились, что Он разговаривает с женщиной. Но никто не сказал: «Чего Ты хочешь?» — или: «Почему Ты разговариваешь с ней?»

А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям:

Женщина оставила свой кувшин с водой и возвратилась обратно в город. Она сказала людям:

Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?

«Пойдёмте со мной, и вы увидите Человека, Который рассказал мне обо всём, что я делала в жизни! Может быть, Он Христос?»

Вони вийшли з міста й пішли до Нього.

Они вышли из города и направились к Нему.

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж!

Тем временем ученики Иисуса упрашивали Его: «Учитель, поешь чего-нибудь!»

Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.

Но Он сказал им: «У Меня есть пища, о которой вы не знаете!»

Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти?

Тогда Его ученики стали спрашивать друг у друга: «Может быть, кто-то принёс Ему еду?»

Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.

Иисус же ответил на это: «Моя пища в том, чтобы исполнять волю Пославшего Меня и закончить порученную Мне работу.

Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив.

Засевая поле, вы часто говорите: „Ещё четыре месяца, а там и жатва”. А Я вам говорю: „Откройте свои глаза и посмотрите на поля, которые уже созрели для жатвы.

Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне.

Тот, кто жнёт, уже получает плату и собирает урожай для вечной жизни, чтобы и сеятель, и жнец оба могли радоваться”.

Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне.

Правдива пословица: „Один сеет, другой жнёт”.

Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!

Я послал вас, чтобы вы жали то, над чем не трудились сами. Другие трудились, а вы собрали плоды их трудов».

Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.

Многие самаритяне из того города поверили в Иисуса, потому что эта женщина сказала им о Нём: «Он рассказал мне обо всём, что я когда-либо делала».

Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні.

Самаритяне пошли к Иисусу и попросили Его остаться с ними, и Он оставался с ними два дня.

Значно більше повірило через Його слово.

И многие уверовали, услышав Его учения.

Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос].

Они сказали той женщине: «Сначала мы поверили благодаря твоим словам. Теперь же мы верим, потому что сами услышали и знаем, что Этот Человек в самом деле Спаситель мира».

А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,

Два дня спустя Иисус покинул Самарию и отправился в Галилею.

бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.

Ещё ранее Иисус Сам сказал, что пророка не чтут в Его отечестве.

Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.

И когда Он пришёл в Галилею, галилеяне радушно приняли Его. Эти люди видели всё то, что Иисус совершил в Иерусалиме во время праздника Пасхи, потому что они также были на том празднестве.

Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.

Иисус снова пришёл в город Кана в Галилее, где Он превратил воду в вино. В это время в городе Капернаум жил один из царских чиновников, у которого был болен сын.

Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.

Этот чиновник, услышав, что Иисус пришёл из Иудеи в Галилею и, придя к Нему, стал умолять, чтобы Тот отправился в Капернаум и исцелил его сына, который был при смерти.

А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!

Иисус сказал ему: «Пока не увидите знамений и чудес, вы не поверите в Меня!»

Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!

Царский чиновник просил Иисуса: «Господин, приди, пока мой ребёнок не умер!»

Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.

Иисус ответил: «Иди домой. Твой сын будет жить». Человек поверил словам Иисуса и пошёл домой.

Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.

По дороге он встретил своих слуг, которые сказали ему, что его сын чувствует себя хорошо.

Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині [4] залишила його гарячка.

Чиновник спросил их, когда ребёнку стало лучше, и они ответили: «Жар спал у него вчера около часа пополудни».

Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.

И тогда отец мальчика понял, что это случилось в тот самый час, когда Иисус сказал ему: «Твой сын будет жить». И он поверил в Иисуса, а вместе с ним и все его домашние.

Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

Это было второе знамение, которое Иисус сотворил после того, как Он вернулся из Иудеи в Галилею.

« 3 глава 5 глава »