Івана 4 глава

Євангелія від св. Івана
Українська Біблія. Турконяк → Еврейский Новый Завет

Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, —

Когда Иисус узнал, что до фарисеев дошли слухи о том, что он приобретает больше учеников, чем Иоанн, и погружает их в воде

хоч Сам Ісус не хрестив, а лише Його учні, —

(хотя сам Иисус не проводил водного погружения, это делали его ученики),

то Він залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.

он покинул Иудею и направился обратно в Галилею.

Потрібно Йому було перейти через Самарію.

То есть ему нужно было проходить через Самарию.

Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові.

В Самарии он подошёл к городу под названием Сихарь, неподалёку от поля, которое Иаков отдал своему сыну Иосифу.

Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години [1].

Там находился Колодец Иакова; и вот, устав от пути, Иисус сел у колодца; приближался полдень.

Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!

Какая-то жительница Самарии пришла набрать воды, и Иисус обратился к ней: "Дай мне попить".

Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.

(Его ученики пошли в город, чтобы купить пищу)

Тоді жінка-самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити у мене, коли я — жінка-самарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями!

Эта жительница Самарии сказала ему: "Как можешь ты, иудей, просить воды у меня, жительницы Самарии?" (Так как иудеи не общаются с жителями Самарии)

Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.

Иисус ответил ей: "Если бы ты знала Божий дар, то есть если бы ты знала, кто говорит тебе: 'Дай мне воды', то сама просила бы его, и он дал бы тебе живой воды".

Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду?

Она сказала ему: "Господин, у тебя нет ведра, а колодец глубок. Где же ты возьмёшь эту 'живую воду'?

Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?

Ты ведь не более велик, чем наш отец Иаков? Он дал нам этот колодец и пил из него сам, а также его сыновья и скот".

У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову,

Иисус ответил: "Любой человек, который будет пить эту воду, снова захочет пить,

а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

но тот, кто выпьет воды, которую я дам ему, больше никогда не будет жаждать! Наоборот, вода, которую я дам ему, станет источником внутри него самого, который будет бить ключом в вечную жизнь!"

Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!

"Господин, дай мне этой воды, — сказала ему женщина, — чтобы мне не чувствовать жажды и не приходить всякий раз сюда за водой".

Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.

Он сказал ей: "Пойди позови своего мужа и приходите сюда".

У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,

Она ответила: "У меня нет мужа". Иисус сказал ей: "Ты права, у тебя нет мужа!

бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.

В прошлом у тебя было пятеро мужей, и ты не замужем за тем мужчиной, с которым живёшь сейчас! Ты сказала правду!"

Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти — Пророк.

"Господин, я вижу, ты пророк, — ответила женщина. —

Наші предки поклонялися на цій горі [2] , а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися.

Наши отцы поклонялись на этой горе, а вы говорите, что поклоняться нужно в Иерусалиме".

Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві.

Иисус сказал: "Женщина, поверь мне, приходит время, когда вы не будете поклоняться Отцу ни на этой горе, ни в Иерусалиме.

Ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, Кого знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Вы не знаете, чему поклоняетесь; мы знаем, чему мы поклоняемся, потому что спасение приходит от иудеев.

Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників.

Но наступает время — и по сути, оно уже наступило — когда истинно поклоняющиеся будут поклоняться Отцу в духе и истине, потому что Отец желает, чтобы ему поклонялись именно такие люди.

Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.

Бог — это Дух; и поклоняющиеся должны поклоняться ему духовно и истинно".

Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос [3]; коли Він прийде, то сповістить нам усе!

Женщина ответила: "Я знаю, что придёт Мессия" (то есть "помазанник"). "Когда он придёт, он объяснит нам всё".

Каже їй Ісус: Це Я — Той, Хто говорить з тобою!

Иисус сказал ей: "Я, говорящий с тобой, и есть он".

І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? — або: Чому розмовляєш з нею?

Как раз в тот момент подошли его ученики. Они удивились, что он разговаривает с какой-то женщиной, но никто из них не сказал: "Чего ты хочешь?" или "Почему ты говоришь с ней?"

А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям:

Тогда женщина оставила свой кувшин, вернулась в город и сказала людям:

Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?

"Пойдёмте, посмотрим на человека, который рассказал мне всё, что я делала в своей жизни. Может быть, он Мессия?"

Вони вийшли з міста й пішли до Нього.

Они вышли из города и пошли к нему.

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж!

Тем временем ученики убеждали Иисуса: "Раби, съешь что-нибудь".

Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.

Но он ответил: "У меня есть пища, о которой вы не знаете".

Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти?

При этом ученики спрашивали друг друга: "Может быть кто-нибудь принёс ему поесть?"

Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.

Иисус сказал им: "Моя пища — делать то, чего желает пославший меня, и довести до конца его дело.

Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив.

Нет ли у вас поговорки: 'Ещё четыре месяца, а затем жатва'? Итак, я хочу сказать вам: откройте глаза и взгляните на поля! Они уже созрели для жатвы!

Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне.

Жнущий получает заработанное им и собирает плоды для вечной жизни, чтобы и жнущий и сеявший имели общую радость —

Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне.

потому что в этом случае оказывается верной поговорка: 'Один сеет, другой жнёт'.

Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!

Я послал вас собирать урожай с того, над чем вы не трудились. Другие исполнили свой тяжкий труд, а вы пользовались результатами их труда".

Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.

Многие люди из этого города в Самарии поверили в него благодаря свидетельству женщины: "Он рассказал мне всё, что я сделала".

Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні.

И когда эти люди из Самарии пришли к нему, они попросили его остаться у них. Он оставался с ними два дня,

Значно більше повірило через Його слово.

и многие другие поверили по его словам.

Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос].

Они сказали той женщине: "Мы верим не потому, что ты нам рассказала, но так как слышали всё сами. И теперь мы убедились, что этот человек — Спаситель мира".

А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,

После двух дней, проведённых там, он продолжил свой путь оттуда в Галилею.

бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.

Иисус сам говорил: "Пророка не почитают в его собственной стране".

Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.

Но когда он пришёл в Галилею, люди тех мест приняли его тепло, потому что они видели всё сделанное им в Иерушалаиме, ибо они тоже были там.

Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.

Он вновь направился в Кану в Галилее, где превратил воду в вино. Там был офицер императорской службы, а его сын находившийся в Капернауме, был болен.

Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.

Этот человек, услышав, что Иисус вернулся из Иудеи в Галилею, пошёл и попросил его исцелить его сына, так как тот был при смерти.

А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!

Иисус ответил: "До тех пор, пока вы не увидите знамений и чудес, вы не поверите!"

Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!

Офицер сказал ему: "Господин, пойди, иначе мой сын умрёт".

Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.

Иисус ответил: "Иди, сын твой жив". Этот человек поверил сказанному ему Иисусом, и ушёл.

Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.

Когда он спускался, его встретили слуги и сказали, что его сын жив.

Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині [4] залишила його гарячка.

Он спросил их, в котором часу ему стало лучше; и они ответили: "Жар спал вчера в час дня".

Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.

Отец знал, что именно в это время Иисус сказал ему: "Твой сын жив"; и поверил он и все его домочадцы.

Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

Это было второе знамение, которое сотворил Иисус после того, как вернулся из Иудеи в Галилею.

« 3 глава 5 глава »