1 да Карынцян 14 глава

Першы ліст сьв. Паўлы апостала да Карынцян
Пераклад Яна Станкевіча → Синода́льный перево́д

 
 

Ганіцеся за міласьцяй і горача жадайце духоўных дароў, асабліва, каб вы маглі праракаць.
 
Достига́йте любви́; ревну́йте о дара́х духо́вных, осо́бенно же о том, что́бы проро́чествовать.

Бо хто гукае моваю, ня гукае людзём, але Богу; бо ніхто ня слухае, ён тайны гукае духам;
 
И́бо кто говори́т на незнако́мом языке́, тот говори́т не лю́дям, а Бо́гу; потому́ что никто́ не понима́ет его́, он та́йны говори́т ду́хом;

А хто праракае, тый гукае людзём збудаваньне а захочаньне а пацяшэньне.
 
а кто проро́чествует, тот говори́т лю́дям в назида́ние, увеща́ние и утеше́ние.

Хто гукае моваю, будуе сябе; а хто праракае, тый будуе царкву.
 
Кто говори́т на незнако́мом языке́, тот назида́ет себя́; а кто проро́чествует, тот назида́ет це́рковь.

Я зычу, каб вы ўсі гукалі мовамі; але валей, каб праракалі, бо хто праракае, тый пераходзе гукаючага мовамі, хіба, што ён зьясьніць, каб царква адзяржала збудаваньне.
 
Жела́ю, что́бы вы все говори́ли языка́ми; но лу́чше, что́бы вы проро́чествовали; и́бо проро́чествующий превосхо́днее того́, кто говори́т языка́ми, ра́зве он прито́м бу́дет и изъясня́ть, что́бы це́рковь получи́ла назида́ние.

Дык цяпер, браты, калі я прыйду да вас, гукаючы мовамі, дык што за карысьць вам, калі ня буду гукаць аб’яўленьням, або знацьцём, або прароцтвам, або навукаю?
 
Тепе́рь, е́сли я приду́ к вам, бра́тия, и ста́ну говори́ть на незнако́мых языка́х, то каку́ю принесу́ вам по́льзу, когда́ не изъясню́сь вам и́ли открове́нием, и́ли позна́нием, и́ли проро́чеством, и́ли уче́нием?

Гэта ж і няжывыя рэчы, што выдаюць гук, як дудка альбо гарпа; калі б ня было розьніцы ў гуках, як пазнаць, што дудзіць альбо грае гарпа?
 
И безду́шные ве́щи, издаю́щие звук, свире́ль и́ли гу́сли, е́сли не произво́дят разде́льных то́нов, как распозна́ть то, что игра́ют на свире́ли и́ли на гу́слях?

Таксама калі труба выдаець неазначаны гук, хто будзе гатавацца да бітвы?
 
И е́сли труба́ бу́дет издава́ть неопределённый звук, кто ста́нет гото́виться к сраже́нию?

Гэтак і вы, калі языком вымаўляеце незразумелыя словы, дык як пазнаюць, што вы гукаеце? Вы будзеце гукаць у паветра.
 
Так, е́сли и вы языко́м произно́сите невразуми́тельные слова́, то как узна́ют, что вы говори́те? Вы бу́дете говори́ть на ве́тер.

Колькі, прыкладам, розных словаў на сьвеце, і ні воднага зь іх няма без азначанага гуку.
 
Ско́лько, наприме́р, разли́чных слов в ми́ре, и ни одного́ из них нет без значе́ния.

Калі ж я ня знаю моцы гуку, буду таму, што гукае, чужаземцам, і тый, што гукае, імне чужаземец.
 
Но е́сли я не разуме́ю значе́ния слов, то я для говоря́щего чужестра́нец, и говоря́щий для меня́ чужестра́нец.

Гэтак і вы, будучы рупатлівыя духоўных дароў, старайцеся збыткаваць на збудаваньне царквы.
 
Так и вы, ревну́я о дара́х духо́вных, стара́йтесь обогати́ться и́ми к назида́нию це́ркви.

Затым тый, хто гукае моваю, хай моліцца, каб мог зьясьніць.
 
А потому́, говоря́щий на незнако́мом языке́, моли́сь о да́ре истолкова́ния.

Бо калі я малюся моваю, дух мой моліцца, але розум мой бясплодны.
 
И́бо когда́ я молю́сь на незнако́мом языке́, то хотя́ дух мой и мо́лится, но ум мой остаётся без плода́.

Дык што ж? Буду маліцца духам, але буду маліцца й розумам; буду пяяць духам, але буду пяяць і розумам.
 
Что же де́лать? Ста́ну моли́ться ду́хом, ста́ну моли́ться и умо́м; бу́ду петь ду́хом, бу́ду петь и умо́м.

Бо, накш кажучы, калі ты дабраславіш духам, як можа тый, што займае месца простага, сказаць «Амін» на твае дзякаваньне? Бо ён ня ведае, што ты кажаш.
 
И́бо е́сли ты бу́дешь благословля́ть ду́хом, то стоя́щий на ме́сте простолюди́на как ска́жет: «ами́нь» при твоём благодаре́нии? И́бо он не понима́ет, что ты говори́шь.

Бо ты запраўды добра дзякуеш, але другі ня будуецца.
 
Ты хорошо́ благодари́шь, но друго́й не назида́ется.

Дзякую Богу, што балей за ўсіх вас мовамі гукаю;
 
Благодарю́ Бо́га моего́: я бо́лее всех вас говорю́ языка́ми;

Але ў царкве зычу валей пяць словаў сказаць розумам сваім, каб і іншых навучыць, чымся дзесяць тысячаў словаў моваю.
 
но в це́ркви хочу́ лу́чше пять слов сказа́ть умо́м мои́м, что́бы и други́х наста́вить, не́жели тьму слов на незнако́мом языке́.

Браты! ня будзьце дзеці розумам: на ліха будзьце бязьлеткі, але розумам будзьце вырослыя.
 
Бра́тия! не бу́дьте де́ти умо́м: на зло́е бу́дьте младе́нцы, а по уму́ бу́дьте совершенноле́тни.

Напісана ў Законе: «Людзьмі іншых моваў і чужымі вуснамі буду гукаць да люду гэтага, але й гэтак не паслухаюць Мяне, кажа Спадар».
 
В зако́не напи́сано: «ины́ми языка́ми и ины́ми уста́ми бу́ду говори́ть наро́ду сему́; но и тогда́ не послу́шают Меня́, говори́т Госпо́дь».

Дык мовы ё на знак ня вернікам, але нявернікам; а прароцтвы не нявернікам, але вернікам.
 
Ита́к, языки́ суть знаме́ние не для ве́рующих, а для неве́рующих; проро́чество же не для неве́рующих, а для ве́рующих.

Калі ўся царква зыйдзецца разам, і ўсі будуць гукаць мовамі, і простыя ўвыйдуць альбо нявернікі, дык ці ня скажуць яны, што вы шалёныя?
 
Е́сли вся це́рковь сойдётся вме́сте, и все ста́нут говори́ть незнако́мыми языка́ми, и войду́т к вам незна́ющие и́ли неве́рующие, то не ска́жут ли, что вы бесну́етесь?

Але як усі праракаюць, і ўвыйдзе які нявернік альбо просты, яго ўсі пераконуюць, усі судзяць яго.
 
Но когда́ все проро́чествуют, и войдёт кто неве́рующий и́ли незна́ющий, то он все́ми облича́ется, все́ми су́дится.

І тайны сэрца ягонага выяўляюцца, і ён падае ніцма, кланяецца Богу й скажа, што запраўды з вамі Бог.
 
И таки́м о́бразом та́йны се́рдца его́ обнару́живаются, и он падёт ниц, покло́нится Бо́гу и ска́жет: «и́стинно с ва́ми Бог».

Дык што ж, браты? Як вы зыходзіцеся, кажны з вас мае псальму, мае навуку, мае мову, мае аб’яўленьне, мае выклад, — усе няхай будзе на збудаваньне.
 
Ита́к, что же, бра́тия? Когда́ вы схо́дитесь, и у ка́ждого из вас есть псало́м, есть поуче́ние, есть язы́к, есть открове́ние, есть истолкова́ние, — всё сие́ да бу́дет к назида́нию.

Калі хто гукае моваю, хай будзе двух альбо найбалей трох, ды паасобку, і адзін зьясьняй.
 
Е́сли кто говори́т на незнако́мом языке́, говори́те дво́е, и́ли мно́го тро́е, и то по́рознь, а оди́н изъясня́й.

Калі ж ня будзе зьясьняньніка, няхай ён маўчыць у царкве, а гукае самому сабе й Богу.
 
Е́сли же не бу́дет истолкова́теля, то молчи́ в це́ркви, а говори́ себе́ и Бо́гу.

Прарокі ж няхай два або тры гукаюць, а іншыя няхай разважаюць.
 
И проро́ки пусть говоря́т дво́е и́ли тро́е, а про́чие пусть рассужда́ют.

Калі ж іншаму седзячаму было аб’яўленьне, няхай першы маўчыць.
 
Е́сли же друго́му из сидя́щих бу́дет открове́ние, то пе́рвый молчи́.

Бо можаце ўсі адзін за адным праракаць, каб усі вучыліся і ўсі захочаваліся.
 
И́бо все оди́н за други́м мо́жете проро́чествовать, что́бы всем поуча́ться и всем получа́ть утеше́ние.

І духі прароцкія падданыя прарокам;
 
И ду́хи проро́ческие послу́шны проро́кам,

Бо Бог ня ё Бог няраду, але супакою, як у вусіх цэрквах сьвятых.
 
потому́ что Бог не есть Бог неустро́йства, но ми́ра. Так быва́ет во всех церква́х у святы́х.

Няхай жанкі маўчаць у цэрквах, бо не дазволена ім гутарыць, але быць падданымі, як і Права кажа.
 
Жёны ва́ши в церква́х да молча́т, и́бо не позво́лено им говори́ть, а быть в подчине́нии, как и зако́н говори́т.

Але, калі яны зычаць навучыцца чагось, няхай пытаюцца ў мужоў сваіх дома, бо сорам жонцы гутарыць у царкве.
 
Е́сли же они́ хотя́т чему́ научи́ться, пусть спра́шивают о том до́ма у муже́й свои́х; и́бо неприли́чно жене́ говори́ть в це́ркви.

Ціж ад вас вышла слова Божае? Або да вас адных дасягло?
 
Ра́зве от вас вы́шло сло́во Бо́жие? И́ли до вас одни́х дости́гло?

Калі хто ўважае сябе за прароку альбо духоўнага, няхай пазнаець, што я пішу вам, што гэта расказаньне Спадарова;
 
Е́сли кто почита́ет себя́ проро́ком и́ли духо́вным, тот да разуме́ет, что я пишу́ вам, и́бо э́то за́поведи Госпо́дни.

А хто ня ведае, няхай ня ведае.
 
А кто не разуме́ет, пусть не разуме́ет.

Дык, браты, рупцеся праракаць, але не бараніце гукаць мовамі.
 
Ита́к, бра́тия, ревну́йте о том, что́бы проро́чествовать, но не запреща́йте говори́ть и языка́ми;

Няхай жа ўсе дзеецца гожа а радна.
 
то́лько всё должно́ быть благопристо́йно и чи́нно.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.