Исаия 37 глава

Книга пророка Исаии
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Услышав эти слова, царь Езекия разодрал на себе одежды и, облачившись в рубище, пошел в Храм1 ГОСПОДЕНЬ.

І сталося, коли цар Езекія почув це, він роздер одяг, обв’язався мішковиною і прийшов до Господнього дому.

А смотрителя дворца Эльякима, сына Хилкияху, с писцом Шевной и со старшими священниками, он отправил в рубищах к пророку Исайе, сыну Амоца.

І він послав економа Еліякіма, писаря Сомну та старців-священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса,

Передали они Исайе: «Так говорит Езекия: „Настал этот день — день беды, кары и позора! Пришло время младенцам на свет появиться, но нет у матерей сил родить!

і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Сьогоднішній день — день смутку, ганьби, звинувачення і гніву, бо напали болі на ту, яка народжує, та не має сили народити.

Быть может, ГОСПОДЬ, Бог твой, выслушает слова военачальника, которого господин его, ассирийский царь, послал, дабы хулить Бога Живого; и ГОСПОДЬ, Бог твой, воздаст за слова, которые Он слышал! Помолись же о тех, кто еще остался в живых“».

Нехай твій Господь Бог вислухає слова Рапсака, які послав цар ассирійців, щоб ганьбити живого Бога, ганьбити словами, які почув твій Господь Бог! І помолися до твого Господа Бога про тих, хто залишився.

Когда слуги царя Езекии пришли к Исайе,

І прийшли слуги царя до Ісаї,

он сказал им: «Передайте господину своему то, что говорит ГОСПОДЬ: „Да не пугают тебя услышанные тобой слова, которыми поносили Меня слуги царя ассирийского.

а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими мене принизили посли ассирійських царів.

Я нашлю на него дух, который овладеет им, он получит весть и вернется в свою страну, а там он падет от меча по воле Моей“».2

Ось Я нашлю на нього духа, і, почувши вістку, він повернеться до своєї країни і поляже від меча у своїй землі.

Военачальник же Синаххериба вернулся к ассирийскому царю своему, когда тот осаждал Ливну, вернулся, поскольку ему сообщили, что царь уже покинул Лахиш.

І Рапсак повернувся, і застав царя, який тримав у облозі Ломну. Та цар ассирійців почув, що

А царю сообщили, что на него идет войной Тирхака, царь Куша. Услышав это, он снова послал гонцов к Езекии.

вийшов Трак, цар ефіопів, воювати з ним. І, почувши, повернувся і послав вісників до Езекії, кажучи:

Вот что велел он им передать царю иудейскому, Езекии: «Да не обманет тебя Бог твой, на Которого надеешься, обещая тебе, что, мол, не будет Иерусалим предан в руки ассирийского царя.

Так скажете Езекії, цареві Юдеї: Хай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти понадіявся, запевняючи: Єрусалим не буде виданий у руки царя ассирійців!

Ведь ты же сам слышал, что сделали ассирийские цари с другими странами — предали они их заклятию, на уничтожение обрекли. А ты надеешься уцелеть?

Хіба ти не чув, що зробили ассирійські царі, як вони вигубили всю землю?

Уберегли ли боги те народы, которые были уничтожены предками моими, — Гозан, Харан и Рецеф, или сыновей Эдена, что жили в Телассаре?

Хіба боги народів визволили тих, кого вигубили мої батьки? А Ґозан, Харран і Фафес, які є в країні Телсада?

Где теперь царь Хамата и царь Арпада, где цари города Сефарваима, Хены или Иввы?»

Де є царі Емата та Арфада і міста Сепфаріма, Анаґа, Уґава?

Взял Езекия это послание из рук гонцов, прочитал его и пошел с ним в Храм ГОСПОДЕНЬ. Развернул Езекия свиток тот перед ГОСПОДОМ

І Езекія взяв сувій від посланців і розгорнув його перед Господом,

и так молился Ему:

і Езекія помолився до Господа, кажучи:

«ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израилев, над херувимами восседающий! Ты один над всеми царствами земли, Ты небо и землю сотворил!

Господи Саваоте, Боже Ізраїля, Який сидиш на херувимах, Ти єдиний Бог кожного царства світу, Ти створив небо і землю.

Внемли, ГОСПОДИ, и услышь, открой, ГОСПОДИ, очи Твои и узри! Услышь слова Синаххериба, который послал своих людей поносить Тебя, Живого Бога.

Вислухай, Господи, поглянь, Господи, і подивися на слова, які послав Сеннахирім, щоби зневажити живого Бога!

Ведь и вправду, ГОСПОДИ, обратили в развалины цари ассирийские все страны и земли их опустошили,

Адже насправді ассирійські царі спустошили весь світ і їхні землі,

побросали богов их в огонь и уничтожили их. (Но ведь то не боги были, а творение рук человеческих — лишь дерево и камень.)

і кинули їхніх божків у вогонь, бо вони не були богами, але ділами людських рук — дерево і камінь, і їх знищили.

Но Ты, ГОСПОДИ, Боже наш, спаси нас от рук его, и тогда узнают все царства на земле, что один Ты — ГОСПОДЬ».

Ти ж, Господи, Боже наш, спаси нас з їхньої руки, щоб кожне царство землі пізнало, що Ти — єдиний Бог!

А Исайя, сын Амоца, послал передать Езекии такие слова ГОСПОДА, Бога Израиля: «Ты взывал ко Мне о Синаххерибе, ассирийском царе,

І до Езекії був посланий Ісая, син Амоса, і він сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Сеннахиріма, царя ассирійців!

и вот что изрек о нем ГОСПОДЬ: „Смеется над тобой, презирает тебя дева, дочь Сиона,3 качает головой тебе вслед дочь Иерусалима!

Ось слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе, дівчино, Сіонська дочко, над тобою покивав головою, Єрусалимська дочко!

Кого поносил ты, Кого хулил, на Кого голос возвысил, на Кого смотрел свысока? На Святого Бога Израиля?

Кого ти зневажив і розгнівив? Чи на кого ти підвищив свій голос? І ти не підняв вверх твоїх очей — на Святого Ізраїля!

Через слуг своих ты Владыку поносил, хвастался: „Множеством колесниц своих я горы покорил, добрался и до дальних отрогов Ливана, срубил высокие кедры его и лучшие кипарисы, добрался до вершин удаленных и до цветущего леса его;

Адже через посланців ти зневажив Господа, бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір безліччю колісниць і аж до кінців Лівану, і зрізав висоту свого кедра та красу кипариса, і я ввійшов до висоти границі лісу,

копал я колодцы в чужой стране4 и воду из них пил; стопами ног своих осушал все египетские реки“.

і я поставив греблю і висушив води та все згромадження вод!

Но разве не слышал ты, что издавна Я это сотворил, издревле замыслил, а ныне свершил? Потому и обращаешь ты городские твердыни в груды развалин.

Хіба ти не почув цього віддавна, — те, що Я зробив? Від древніх днів Я заповів, а тепер наказав спустошити народи у твердинях і тих, які живуть в укріплених містах.

Бессильны жители их, в замешательстве они и в смятении, уподобились траве полевой, зелени, траве, что на крышах растет5 и засыхает прежде, чем колос даст.

Я зробив руки слабкими, і вони посохли, — стали сухими, як трава на дахах і як суха зелень.

На месте ли ты стоишь, уходишь иль возвращаешься — всё это Я знаю, как знаю и то, что ты весь в ярости против Меня.

Тепер же Я знаю твій спочинок, твій вихід і твій вхід.

За гнев твой против Меня, за дерзость, которая достигла слуха Моего, — продену тебе кольцо в нос, в рот тебе вложу удила и отправлю тебя назад той же дорогой“.

А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, тож Я вкладу кільце у твої ніздрі та уздечку у твої губи, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.

Тебе же, Езекия, будет такое знамение: в этот год только то ешьте, что само родится, и на следующий — самородный хлеб, а уж на третий год и сейте, и жните; виноградники вновь разбивайте и плоды с них ешьте.

Ось тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, наступного року — те, що залишилося, а на третій, посіявши, збирайте врожай, насаджуйте виноградники і їжте їхній плід!

Снова пустит тогда уцелевший остаток дома Иуды глубоко свои корни — крона его принесет плоды обильные.

І буде, що ті, які залишилися в Юдеї, випустять корінь вниз і принесуть вгорі насіння.

Ведь из Иерусалима выйдет остаток, с горы Сион — уцелевшие. Безраздельной любовью к народу Своему 6 ГОСПОДЬ Воинств свершит это».

Адже з Єрусалима вийдуть ті, хто залишився, і ті, які врятувалися, — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить!

Потому говорит ГОСПОДЬ про царя ассирийского: «Не войти ему в город сей, стрелами не достать, со щитами не приблизиться, вала у стен его не насыпать.

Через це так говорить Господь про царя ассирійців: Він не ввійде в це місто, і не пустить туди стрілу, і не покладе на нього щита, не оточить його валами,

По какой дороге пришел он, по той ему и возвратиться, а в город этот ему не войти, — так говорит ГОСПОДЬ, —

але дорогою, якою прийшов, нею і повернеться! Так говорить Господь:

ибо Я сохраню этот город, сберегу его ради Себя и ради слуги7 Моего Давида».

Я захищу це місто, щоби його спасти задля Мене і задля Давида, Мого слуги!

Тогда выступил ангел ГОСПОДЕНЬ и сразил в ассирийском лагере сто восемьдесят пять тысяч человек — к рассвету все были мертвы, всюду лежали трупы!

І вийшов Господній ангел, і вигубив у ассирійському таборі сто вісімдесят п’ять тисяч, і, піднявшись вранці, знайшли всі тіла мертвими.

И тогда Синаххериб, ассирийский царь, отступил и возвратился в Ниневию, где и остался.

Тож ассирійський цар, відступивши, відійшов і поселився в Ніневії.

Однажды, когда совершал он поклонение в капище своего бога Нисроха, сыновья его Адраммелех и Сарецер сразили его мечом,8 а сами бежали в страну Урарту.9 Править стал после него сын его Асархаддон.

І коли він поклонявся в домі Насараха, свого божка, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечами, а самі врятувалися у Вірменії. А замість нього зацарював Асорадан, його син.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: дом; то же в ст. 14.

7 [2] — Или (ближе к букв.): там Я устрою так, чтобы он пал от меча.

22 [3] — Дева, дочь Сиона — поэтическое обозначение Иерусалима (см. также Плач 2:13).

25 [4] — В масоретском тексте нет слов «в чужой стране»; так в рукописях Мертвого моря.

27 [5] — В друг. рукописях: как трава на земляных террасах.

32 [6] — Или: ревностью.

35 [7] — Или: раба.

38 [8] — Вероятная дата убийства Синаххериба — 681 г. до Р. Х. Внебиблейские источники тоже говорят об убийстве правителя, хотя и упоминают только одного убийцу.

38 [9] — Масоретский текст: Арарат.

« 36 глава 38 глава »