От Луки 24 глава

Евангелие от Луки благовествование
Еврейский Новый Завет → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

а в первый день недели, очень рано, взяли приготовленные благовония, пошли к гробнице
 
Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.

и обнаружили, что камень отодвинут от входа в нее!
 
Знайшли ж камінь відкочений від гробу.

Войдя, они увидели, что тело Господа Иисуса исчезло!
 
І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.

Они стояли там, не зная, что и думать , как вдруг рядом с ними оказались два человека в ослепительно белых одеждах.
 
І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.

Перепугавшись, они поклонились до земли. Те двое сказали им: "Почему вы ищите живого среди мёртвых?
 
Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?

Его здесь нет; он воскрес. Помните, еще в Галилее он
 
Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,

говорил вам: 'Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников и казнен на стойке как преступник, затем, на третий день, он должен воскреснуть'?"
 
глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.

Тогда они вспомнили его слова;
 
І згадали слова Його,

и, вернувшись от гробницы, рассказали обо всём Одиннадцати ученикам и всем остальным.
 
і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.

Женщинами, принесшими весть посланникам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария, мать Иакова и другие с ними.
 
Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.

Но посланники не поверили им и решили, что всё сказанное — совершенная нелепость!
 
І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.

Однако Петр поднялся и прибежал к гробнице. Нагнувшись, он увидел только погребальные одежды и отправился домой, размышляя о том, что произошло.
 
Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.

В тот же день двое из них шли в селение Эммаус, находившееся в двенадцати километрах от Иерусалима,
 
І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.

и разговаривали обо всём случившемся.
 
І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.

Пока они рассуждали, подошёл Иисус и пошёл вместе с ними,
 
І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.

но что-то мешало им узнать его.
 
Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.

Он спросил у них: "О чём это вы говорите между собой в пути?" Они остановились, лица их были печальны;
 
Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?

и один из них, по имени Клеопа, отвечал ему: "Неужели из всех, находившихся в Иерусалиме, ты один не знаешь о событиях, происходивших там в течение последних нескольких дней?"
 
Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?

"О каких событиях?" — спросил он. Они сказали ему: "О том, что было с Иисусом из Назарета. Он был пророком и доказал это делом и словом перед Богом и всем народом.
 
І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,

Наши руководящие священники и начальники передали его на смерть и казнили на стойке как преступника.
 
як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.

А мы надеялись, что он освободит Израиль! А сегодня третий день с того времени, как всё это произошло;
 
Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;

и этим утром некоторые женщины сильно нас удивили. Рано утром они были у гробницы
 
тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,

и не нашли его тело, и вернувшись сообщили, что видели ангелов, которые сказали, что он жив!
 
і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.

Некоторые из наших друзей отправились к гробнице и обнаружили, что всё в точности так, как сказали женщины. Его же самого они не видели".
 
І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.

Он сказал им: "Глупые люди! Не желающие поверить всему тому, что говорил пророк!
 
І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!

Разве Мессия не должен был так умереть, прежде чем войти в славу?"
 
Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?

Затем, начиная с Моисея и из всех пророков, он объяснял им сказанное о нём в Писании.
 
І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.

Они приблизились к тому селению, в которое направлялись. Он сделал вид, что хочет идти дальше;
 
І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.

но они не отпускали его, говоря: "Оставайся с нами, ведь уже почти вечер и начинает темнеть". И он вошёл и остался с ними.
 
Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.

Расположившись с ними за столом, он взял пресный хлеб, произнёс благословение, разломил его и дал им.
 
І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.

Тогда их глаза открылись, и они узнали его. Но он стал невидим для них.
 
Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.

Они сказали друг другу: "Разве наши сердца не горели в нас, когда он говорил с нами в дороге, объясняя нам Писание?"
 
І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?

Они тут же поднялись, вернулись в Иерусалим, нашли Одиннадцать учеников, собравшихся вместе с друзьями,
 
І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,

и сказали: "Это правда! Господь воскрес! Симон его видел!"
 
як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.

Затем они рассказали о том, что с ними произошло по дороге, и как они узнали его в тот момент, когда он разломил пресный хлеб.
 
І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.

Они говорили об этом, как вдруг увидели, что он сам стоит посреди них!
 
Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.

Поразившись и перепугавшись, они решили, что видят призрак.
 
Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.

Но он сказал им: "Почему вы так расстроены? Почему сомнения переполняют вас?
 
І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?

Взгляните на мои руки и ноги — это я сам! Дотроньтесь до меня и осмотрите — у призраков нет плоти и костей, а у меня они есть, как вы сами видите".
 
Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.

Сказав это, он показал им руки и ноги.
 
І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.

Они всё ещё не могли поверить от радости и стояли ошеломлённые, а он сказал им: "Есть ли у вас здесь что-нибудь поесть?"
 
Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?

Они дали ему кусок жареной рыбы,
 
Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).

и он ел его у них на глазах.
 
І взявши, їв перед ними.

Иисус сказал им: "Вот что я имел в виду, когда находился с вами и сказал вам, что всё написанное обо мне в Законе Моисея, в Пророках и Псалмах, должно исполниться".
 
Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.

Затем он открыл их разум, чтобы они могли понять Писание,
 
Тодї розкрив їм розум розуміти писання,

говоря им: "Вот что здесь сказано: Мессия должен пострадать и на третий день воскреснуть из мёртвых;
 
і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;

и в его имя будет провозглашаться покаяние, ведущее к прощению грехов, людям из всех народов, начиная с Иерусалима.
 
і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.

Вы свидетели этому.
 
Ви ж сьвідки сього.

Теперь я посылаю вам обещанное моим Отцом, поэтому оставайтесь в городе, пока не облечётесь силой свыше".
 
І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.

Он повёл их к Вифании; затем, подняв руки, произнёс над ними благословение,
 
І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.

и пока он благословлял их, стал отдаляться от них и был вознесён на небеса.
 
І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.

Они благоговейно ему поклонились, и после возвратились в Иерусалим, переполненные радостью.
 
Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;

И всё время они проводили во дворах Храма, воздавая хвалу Богу.
 
і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.