От Луки 6 глава

От Луки, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Сучасний переклад

Однажды в субботу, когда Иисус проходил через пшеничные поля, Его ученики срывали колосья и, растирая их в ладонях, ели.

Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски, та, розлущуючи їх між пальцями, їли зерно.

Некоторые из фарисеев спросили их: «Почему вы делаете то, что Закон Моисея запрещает делать в субботу?»

Дехто з фарисеїв запитав: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»

Иисус ответил им: «Разве вы не читали, как поступил Давид и те, кто были с ним, когда почувствовали голод?

У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли?

Он пришёл в дом Божий и, взяв хлебы, принесённые в дар Богу, съел сам и дал тем, кто был с ним, хотя Закон Моисея разрешает это только священникам».

Він зайшов до Божого дому і з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків».

И сказал им Иисус: «Сын Человеческий — Господин субботы».

Й Ісус додав: «Син Людський — Господь і над суботою».

В другую субботу Иисус пошёл в синагогу и учил там. И был там человек с иссохшей правой рукой.

Якось іншої суботи Ісус прийшов до синагоги й навчав там. Серед присутніх був чоловік із усохлою рукою.

Законоучители и фарисеи следили за Иисусом, не исцелит ли Он кого в субботу, чтобы у них была причина Его обвинить.

Книжники й фарисеї уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.

Зная их мысли, Иисус сказал сухорукому: «Поднимись и встань перед всеми». Тот поднялся и встал перед ними.

Ісусові були відомі їхні думки, але Він сказав сухорукому: «Підведися й стань перед усіма!» І чоловік підвівся й став там.

Иисус сказал им: «Я спрашиваю вас, правильно ли делать добро или причинять зло в субботу? Правильно ли спасти жизнь или погубить её?»

Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Я вас питаю: чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя, чи вбивати?»

И, посмотрев на всех вокруг, сказал сухорукому: «Протяни руку». Тот протянул руку, и она стала здоровой.

Ісус обвів їх поглядом і сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася.

Тогда фарисеи и законники преисполнились гневом и начали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.

Фарисеї та книжники були розлючені й почали міркувати поміж собою, що б таке заподіяти Ісусові.

В один из тех дней Иисус взошёл на гору, чтобы помолиться, и провёл ночь в молитве к Богу.

Кількома днями пізніше, Ісус подався на гору помолитися. Цілу ніч Він провів у молитвах до Бога.

Когда настал день, Он позвал к Себе Своих учеников и выбрал двенадцать из них, которых и назвал апостолами:

Коли настав день, Він покликав Своїх учнів і обрав з-поміж них дванадцятьох і назвав апостолами Своїми.

Симона, которого Он назвал Петром, его брата Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,

14-16 Це були Симон, (якому Ісус дав ім’я Петро), його брат Андрій, Яків та Іоан, Пилип, Варфоломій, Матвій, Хома, Яків, син Алфія, Симон, якого також називали Зилот, Юда (син Якова), та Юда Іскаріот, котрий пізніше зрадив Ісуса.

Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, и Симона, прозванного Зилотом,

Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который потом предал Его.

Иисус вместе с апостолами спустился с горы и остановился на равнине. Там было много Его учеников и множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и приморских городов Тир и Сидон.

Ісус разом із апостолами зійшов з гори й зупинився в долині, де стояв великий натовп Його учнів і дуже багато людей з усієї Юдеї, з Єрусалиму, з узбережжя поблизу Тира і Сидона.

Все они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Иисус исцелил людей, которых мучили нечистые духи.

Вони зійшлися, щоб послухати Його, а також щоб зцілитися від хвороб. І ті, хто страждав від нечистих духів, були зцілені.

Каждый старался дотронуться до Иисуса, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.

І всі в натовпі намагалися торкнутися Ісуса, бо з Нього йшла сила, яка зціляла всіх їх.

Обратив взор на Своих учеников, Иисус сказал: «Блаженны нищие, потому что вам принадлежит Царство Божье.

Поглянувши на своїх послідовників, Ісус сказав: «Благословенні ви, бідні, бо Царство Боже належить вам.

Блаженны голодные ныне, потому что будете сыты. Блаженны плачущие ныне, потому что будете смеяться.

Благословенні ви, хто зараз голодні, бо будете насичені. Благословенні ви, хто зараз плаче, бо ви будете радіти і сміятися.

Блаженны вы, когда вас ненавидят, когда вас изгоняют, оскорбляют, когда поносят ваше имя и отвергают вас за Сына Человеческого.

Благословенні ви, коли вас ненавидять, ображають і відлучають, й визнають ваше ім’я злим за вашу вірність Синові Людському.

В тот день радуйтесь и веселитесь, потому что вас ждёт великая награда на небе, ведь их отцы поступали с пророками так же, как сейчас эти люди поступают с вами.

Радійте того дня, веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на Небесах! Бо від предків цих людей так само діставалося й пророкам.

Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили утешение.

Та горе вам, багатим, бо свою втіху ви вже отримали.

Горе вам, кто насытился сейчас, потому что голодны будете. Горе вам, смеющиеся сейчас, потому что будете плакать и рыдать.

Горе вам, ситим тепер, бо вам доведеться спізнати голод. Горе вам, хто тепер радіє і сміється, бо бідування і сльози чекають на вас.

Горе вам, когда все люди говорят о вас хорошо, потому что так с лжепророками поступали их отцы».

Горе вам, про кого всі добре говорять, так їхні предки вихваляли лжепророків».

«Но говорю вам, слушающим Меня: любите своих врагов, делайте добро ненавидящим вас,

«До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас.

благословляйте проклинающих вас, молитесь за обижающих вас.

Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить.

Ударившему тебя по одной щеке, подставь и другую.

Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку.

Подавай каждому, кто просит у тебя, и у того, кто взял твоё, не требуй ничего обратно.

Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути.

Поступайте с другими так, как хотели бы, чтобы они поступали с вами.

Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами.

И если любите только тех, кто любит вас, то разве вы заслуживаете за это благодарность? Ведь и грешники любят любящих их.

Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих.

И если вы делаете добро только тем, кто вам делает добро, то разве заслуживаете вы за это благодарность? Ведь и грешники поступают так же.

І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять.

И если даёте взаймы тем, от кого рассчитываете получить обратно, заслуживаете ли вы за это благодарность? Ведь и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.

І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме.

Вы же, любите своих врагов, делайте им добро, давайте взаймы, не рассчитывая на возврат, и будет вам награда великая, и будете вы сынами Всевышнего, потому что милостив Он даже к неблагодарным и злым.

Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей.

Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».

Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».

«Не судите, и не будете судимы, не осуждайте, и не будете осуждены, прощайте, и будете прощены,

«Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься.

давайте, и вам будет дано полной мерой, так что даже будет пересыпаться через край. Потому что какой мерой отмерите, такой же отмерится и вам».

Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».

Иисус также рассказал им притчу: «Может ли слепой вести слепого? Нет!

Ісус також розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий бути поводирем для іншого сліпого? Чи не впадуть обидва в яму?

Ученик не бывает выше своего учителя, но каждый, закончив учение, будет таким, как его учитель.

Учень — не важливіший за вчителя свого, але кожен, хто удосконалиться, буде як вчитель його.

Почему ты видишь соринку в глазу брата твоего, но не замечаешь бревна в своём глазу?

Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці?

Как ты смеешь сказать своему брату: „Брат, дай я выну соринку, которая в твоём глазу”, не видя у себя в глазу бревна. Лицемер, прежде всего, вынь бревно из своего глаза, и тогда увидишь, как вынуть соринку из глаза твоего брата».

Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого” — коли маєте колоду у власному оці? Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока».

«Нет хорошего дерева, приносящего плохие плоды, и нет плохого дерева, приносящего хорошие плоды,

«Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди.

потому что каждое дерево познаётся по его плоду. Ведь не собирают фиг с колючек или винограда с тернового куста.

Дерева розрізняють за плодами їхніми: бо не ростуть фіґи в будяках, а виноград на терновому кущі.

Добрый человек выдаёт доброе из запасённого в сердце добра, злой же человек выдаёт злое из запасённого в сердце зла. Потому что человек произносит то, что переполняет его сердце».

Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце».

«Почему вы зовёте Меня „Господи! Господи!” — но не исполняете того, что Я говорю?

«Чому ви звертаєтеся до Мене: „Господи, Ти — Господь наш” —але не робите того, про що Я кажу?

Вот кому подобен каждый, кто приходит ко Мне, слушает и исполняет Мои слова:

На кого схожа людина, яка приходить до Мене, слухає слова Мої й виконує їх?

он подобен человеку, который копает глубоко и строит дом на прочной скале. И если случится наводнение, хлынет вода на дом, стараясь смыть, она его не сдвинет, так как дом хорошо построен.

Вона схожа на чоловіка, який, зводячи будинок, вирив глибоко і заклав міцний фундамент на камені. І коли настала повінь, і води ринули на будівлю, то вони не змогли зрушити той дім, бо збудовано його як слід.

Но тот, кто слушает, но не исполняет того, что Я говорю, подобен человеку, не строящему дом на прочной скале. И если случится наводнение, то его дом падает и разваливается».

Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, схожий на чоловіка, який звів будинок свій без фундаменту. Коли настала повінь й води хлинули на той дім, він миттю повалився і був геть зруйнований».

« 5 глава 7 глава »