От Луки 6 глава

От Луки, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Однажды в субботу, когда Иисус проходил через пшеничные поля, Его ученики срывали колосья и, растирая их в ладонях, ели.

Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.

Некоторые из фарисеев спросили их: «Почему вы делаете то, что Закон Моисея запрещает делать в субботу?»

Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”

Иисус ответил им: «Разве вы не читали, как поступил Давид и те, кто были с ним, когда почувствовали голод?

Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?

Он пришёл в дом Божий и, взяв хлебы, принесённые в дар Богу, съел сам и дал тем, кто был с ним, хотя Закон Моисея разрешает это только священникам».

Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”

И сказал им Иисус: «Сын Человеческий — Господин субботы».

Далі сказав їм: “Син Чоловічий — Владика і суботи.”

В другую субботу Иисус пошёл в синагогу и учил там. И был там человек с иссохшей правой рукой.

Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.

Законоучители и фарисеи следили за Иисусом, не исцелит ли Он кого в субботу, чтобы у них была причина Его обвинить.

От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.

Зная их мысли, Иисус сказал сухорукому: «Поднимись и встань перед всеми». Тот поднялся и встал перед ними.

Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.

Иисус сказал им: «Я спрашиваю вас, правильно ли делать добро или причинять зло в субботу? Правильно ли спасти жизнь или погубить её?»

Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”

И, посмотрев на всех вокруг, сказал сухорукому: «Протяни руку». Тот протянул руку, и она стала здоровой.

І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.

Тогда фарисеи и законники преисполнились гневом и начали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.

Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.

В один из тех дней Иисус взошёл на гору, чтобы помолиться, и провёл ночь в молитве к Богу.

Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.

Когда настал день, Он позвал к Себе Своих учеников и выбрал двенадцать из них, которых и назвал апостолами:

А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:

Симона, которого Он назвал Петром, его брата Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,

Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,

Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, и Симона, прозванного Зилотом,

Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,

Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который потом предал Его.

Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.

Иисус вместе с апостолами спустился с горы и остановился на равнине. Там было много Его учеников и множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и приморских городов Тир и Сидон.

Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.

Все они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Иисус исцелил людей, которых мучили нечистые духи.

Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.

Каждый старался дотронуться до Иисуса, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.

Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.

Обратив взор на Своих учеников, Иисус сказал: «Блаженны нищие, потому что вам принадлежит Царство Божье.

Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.

Блаженны голодные ныне, потому что будете сыты. Блаженны плачущие ныне, потому что будете смеяться.

Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.

Блаженны вы, когда вас ненавидят, когда вас изгоняют, оскорбляют, когда поносят ваше имя и отвергают вас за Сына Человеческого.

Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.

В тот день радуйтесь и веселитесь, потому что вас ждёт великая награда на небе, ведь их отцы поступали с пророками так же, как сейчас эти люди поступают с вами.

Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.

Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили утешение.

Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.

Горе вам, кто насытился сейчас, потому что голодны будете. Горе вам, смеющиеся сейчас, потому что будете плакать и рыдать.

Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.

Горе вам, когда все люди говорят о вас хорошо, потому что так с лжепророками поступали их отцы».

Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.

«Но говорю вам, слушающим Меня: любите своих врагов, делайте добро ненавидящим вас,

А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,

благословляйте проклинающих вас, молитесь за обижающих вас.

благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.

Ударившему тебя по одной щеке, подставь и другую.

Тому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.

Подавай каждому, кто просит у тебя, и у того, кто взял твоё, не требуй ничего обратно.

Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.

Поступайте с другими так, как хотели бы, чтобы они поступали с вами.

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

И если любите только тех, кто любит вас, то разве вы заслуживаете за это благодарность? Ведь и грешники любят любящих их.

Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.

И если вы делаете добро только тем, кто вам делает добро, то разве заслуживаете вы за это благодарность? Ведь и грешники поступают так же.

І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.

И если даёте взаймы тем, от кого рассчитываете получить обратно, заслуживаете ли вы за это благодарность? Ведь и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.

І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.

Вы же, любите своих врагов, делайте им добро, давайте взаймы, не рассчитывая на возврат, и будет вам награда великая, и будете вы сынами Всевышнего, потому что милостив Он даже к неблагодарным и злым.

Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.

Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».

Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.

«Не судите, и не будете судимы, не осуждайте, и не будете осуждены, прощайте, и будете прощены,

Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.

давайте, и вам будет дано полной мерой, так что даже будет пересыпаться через край. Потому что какой мерой отмерите, такой же отмерится и вам».

Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”

Иисус также рассказал им притчу: «Может ли слепой вести слепого? Нет!

Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?

Ученик не бывает выше своего учителя, но каждый, закончив учение, будет таким, как его учитель.

Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.

Почему ты видишь соринку в глазу брата твоего, но не замечаешь бревна в своём глазу?

Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?

Как ты смеешь сказать своему брату: „Брат, дай я выну соринку, которая в твоём глазу”, не видя у себя в глазу бревна. Лицемер, прежде всего, вынь бревно из своего глаза, и тогда увидишь, как вынуть соринку из глаза твоего брата».

І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.

«Нет хорошего дерева, приносящего плохие плоды, и нет плохого дерева, приносящего хорошие плоды,

Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.

потому что каждое дерево познаётся по его плоду. Ведь не собирают фиг с колючек или винограда с тернового куста.

Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.

Добрый человек выдаёт доброе из запасённого в сердце добра, злой же человек выдаёт злое из запасённого в сердце зла. Потому что человек произносит то, что переполняет его сердце».

Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.

«Почему вы зовёте Меня „Господи! Господи!” — но не исполняете того, что Я говорю?

Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?

Вот кому подобен каждый, кто приходит ко Мне, слушает и исполняет Мои слова:

Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.

он подобен человеку, который копает глубоко и строит дом на прочной скале. И если случится наводнение, хлынет вода на дом, стараясь смыть, она его не сдвинет, так как дом хорошо построен.

Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.

Но тот, кто слушает, но не исполняет того, что Я говорю, подобен человеку, не строящему дом на прочной скале. И если случится наводнение, то его дом падает и разваливается».

Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”

« 5 глава 7 глава »