От Луки 6 глава

От Луки, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Однажды в субботу, когда Иисус проходил через пшеничные поля, Его ученики срывали колосья и, растирая их в ладонях, ели.

Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани, і Його учні зривали колосся та, розтираючи руками, їли.

Некоторые из фарисеев спросили их: «Почему вы делаете то, что Закон Моисея запрещает делать в субботу?»

А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?

Иисус ответил им: «Разве вы не читали, как поступил Давид и те, кто были с ним, когда почувствовали голод?

У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним?

Он пришёл в дом Божий и, взяв хлебы, принесённые в дар Богу, съел сам и дал тем, кто был с ним, хотя Закон Моисея разрешает это только священникам».

Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним?

И сказал им Иисус: «Сын Человеческий — Господин субботы».

І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи!

В другую субботу Иисус пошёл в синагогу и учил там. И был там человек с иссохшей правой рукой.

І сталося іншої суботи, коли ввійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку.

Законоучители и фарисеи следили за Иисусом, не исцелит ли Он кого в субботу, чтобы у них была причина Его обвинить.

Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього.

Зная их мысли, Иисус сказал сухорукому: «Поднимись и встань перед всеми». Тот поднялся и встал перед ними.

А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.

Иисус сказал им: «Я спрашиваю вас, правильно ли делать добро или причинять зло в субботу? Правильно ли спасти жизнь или погубить её?»

Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити?

И, посмотрев на всех вокруг, сказал сухорукому: «Протяни руку». Тот протянул руку, и она стала здоровой.

Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга].

Тогда фарисеи и законники преисполнились гневом и начали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.

А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом.

В один из тех дней Иисус взошёл на гору, чтобы помолиться, и провёл ночь в молитве к Богу.

Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.

Когда настал день, Он позвал к Себе Своих учеников и выбрал двенадцать из них, которых и назвал апостолами:

А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:

Симона, которого Он назвал Петром, его брата Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,

Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,

Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, и Симона, прозванного Зилотом,

Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом [1] ,

Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который потом предал Его.

Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.

Иисус вместе с апостолами спустился с горы и остановился на равнине. Там было много Его учеников и множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и приморских городов Тир и Сидон.

Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,

Все они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Иисус исцелил людей, которых мучили нечистые духи.

які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися.

Каждый старался дотронуться до Иисуса, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.

І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.

Обратив взор на Своих учеников, Иисус сказал: «Блаженны нищие, потому что вам принадлежит Царство Божье.

А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.

Блаженны голодные ныне, потому что будете сыты. Блаженны плачущие ныне, потому что будете смеяться.

Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.

Блаженны вы, когда вас ненавидят, когда вас изгоняют, оскорбляют, когда поносят ваше имя и отвергают вас за Сына Человеческого.

Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.

В тот день радуйтесь и веселитесь, потому что вас ждёт великая награда на небе, ведь их отцы поступали с пророками так же, как сейчас эти люди поступают с вами.

Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.

Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили утешение.

Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху.

Горе вам, кто насытился сейчас, потому что голодны будете. Горе вам, смеющиеся сейчас, потому что будете плакать и рыдать.

Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.

Горе вам, когда все люди говорят о вас хорошо, потому что так с лжепророками поступали их отцы».

Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки.

«Но говорю вам, слушающим Меня: любите своих врагов, делайте добро ненавидящим вас,

Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас;

благословляйте проклинающих вас, молитесь за обижающих вас.

благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас.

Ударившему тебя по одной щеке, подставь и другую.

Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки.

Подавай каждому, кто просит у тебя, и у того, кто взял твоё, не требуй ничего обратно.

Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся.

Поступайте с другими так, как хотели бы, чтобы они поступали с вами.

Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само.

И если любите только тех, кто любит вас, то разве вы заслуживаете за это благодарность? Ведь и грешники любят любящих их.

А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять.

И если вы делаете добро только тем, кто вам делает добро, то разве заслуживаете вы за это благодарность? Ведь и грешники поступают так же.

І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять.

И если даёте взаймы тем, от кого рассчитываете получить обратно, заслуживаете ли вы за это благодарность? Ведь и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.

Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.

Вы же, любите своих врагов, делайте им добро, давайте взаймы, не рассчитывая на возврат, и будет вам награда великая, и будете вы сынами Всевышнего, потому что милостив Он даже к неблагодарным и злым.

Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.

Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».

Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний.

«Не судите, и не будете судимы, не осуждайте, и не будете осуждены, прощайте, и будете прощены,

Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам;

давайте, и вам будет дано полной мерой, так что даже будет пересыпаться через край. Потому что какой мерой отмерите, такой же отмерится и вам».

давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам.

Иисус также рассказал им притчу: «Может ли слепой вести слепого? Нет!

І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?

Ученик не бывает выше своего учителя, но каждый, закончив учение, будет таким, как его учитель.

Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.

Почему ты видишь соринку в глазу брата твоего, но не замечаешь бревна в своём глазу?

Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка у твоєму оці, не помічаєш?

Как ты смеешь сказать своему брату: „Брат, дай я выну соринку, которая в твоём глазу”, не видя у себя в глазу бревна. Лицемер, прежде всего, вынь бревно из своего глаза, и тогда увидишь, как вынуть соринку из глаза твоего брата».

[Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка у твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.

«Нет хорошего дерева, приносящего плохие плоды, и нет плохого дерева, приносящего хорошие плоды,

Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід.

потому что каждое дерево познаётся по его плоду. Ведь не собирают фиг с колючек или винограда с тернового куста.

Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.

Добрый человек выдаёт доброе из запасённого в сердце добра, злой же человек выдаёт злое из запасённого в сердце зла. Потому что человек произносит то, что переполняет его сердце».

Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!

«Почему вы зовёте Меня „Господи! Господи!” — но не исполняете того, что Я говорю?

Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу?

Вот кому подобен каждый, кто приходит ко Мне, слушает и исполняет Мои слова:

Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний:

он подобен человеку, который копает глубоко и строит дом на прочной скале. И если случится наводнение, хлынет вода на дом, стараясь смыть, она его не сдвинет, так как дом хорошо построен.

він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований.

Но тот, кто слушает, но не исполняет того, что Я говорю, подобен человеку, не строящему дом на прочной скале. И если случится наводнение, то его дом падает и разваливается».

А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна!

« 5 глава 7 глава »