Притчи 14 глава

Книга Притчи Соломона
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Мудрая женщина создаёт дом свой, а глупая разрушает его своей же глупостью.

Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками.

Живущий праведно чтит Господа, а нечестный Господа ненавидит.

Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі.

Речи глупого причиняют множество бед. Речь мудрого от бед хранит.

З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх.

Если нет быков для работы, то амбар будет пуст, но для доброго урожая люди используют силу быков.

Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола.

Честный человек всегда говорит правду, и поэтому он надёжный свидетель. Лживый человек лжёт постоянно, на него нельзя полагаться.

Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню.

Насмехающиеся над мудростью никогда её не найдут. Мудры только те, кто знают, насколько она важна.

Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне.

Не становись другом глупца, он ничему тебя не научит.

У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання.

С помощью мудрости разумные осознают свои поступки, а глупые лишь заблуждаются, полагая, что всё знают.

Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання.

Глупцы не верят в расплату за грехи. Добрые же изо всех сил стараются всепрощение обрести.

Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні.

Никто не прочувствует печали сильнее, чем опечаленный человек. И радость свою до конца прочувствовать может только он сам.

Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається.

Дом злого человека разорится, дом праведника будет процветать.

Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть.

Иной путь кажется человеку правильным, но он ведёт только к смерти.

Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду.

Человек может быть печальным, даже когда он смеётся. Однако, когда веселье проходит, печаль всё равно остаётся с ним.

Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач.

За всё содеянное злые люди заплатят, а доброму воздастся за добро.

Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами.

Глупый верит всему, что слышит, а мудрый размышляет обо всём.

Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення.

Мудрый чтит Господа и сторонится зла, а глупый поступает бездумно и неосторожно.

Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним.

Вспыльчивый делает глупости, но мудрый всегда терпелив.

Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість.

Глупцы унаследуют ещё большую глупость, мудрым же воздаётся знанием.

Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання.

Добрые одолеют злых и заставят их склониться в уважении перед праведными.

Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних.

Бедного даже собственный сосед отвергает, но многие стремятся быть друзьями богатого.

Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів.

Не думай плохо о ближнем, и если хочешь счастья, то будь добр к бедным людям.

Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний.

Зло задумавший заблуждается, а творящий добро будет иметь истинно преданных и любящих друзей.

Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність.

Упорный труд ведёт к изобилию, а излишняя разговорчивость — к убытку.

У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді.

Мудрым воздаётся богатством, но глупому — глупостью.

Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло.

Свидетельствующий правду помогает другим, а лгущий наносит раны людям.

Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду.

Чтущий Господа будет жить в безопасности, и у детей его будет надёжное прибежище.

У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку.

Почитание Господа даёт настоящую жизнь и спасает от ловушек смерти.

Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті.

Множество подданных несёт величие царю, а малочисленное государство ничего не стоит.

Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.

Терпеливый отличается умом, но неразумен впадающий в гнев.

Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна.

В здоровом теле — спокойствие духа, зависть же — смертельная болезнь, проникающая до самых костей.

Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках.

Причиняющий зло бедным не уважает Бога, но тот, кто добр к ним, чтит Творца.

Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного.

В минуты несчастий злые терпят поражение от своего же зла, но добрых защитит их честь.

Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості.

Мудрый всегда думает о мудром, а глупый не знает, что такое мудрость.

У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається.

Доброта возвеличивает народ, но грех — позор народов.

Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними.

Доволен царь своими мудрыми помощниками, но в гневе царь на тех, кто позорит его.

Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.

« 13 глава 15 глава »