Иеремия 2 глава

Книга пророка Иеремии
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Было ко мне слово Господне:

І надійшло до мене таке слово Господнє:

— Иди и провозгласи во всеуслышание в Иерусалиме. Так говорит Господь: «Я вспоминаю о преданности твоей юности, когда ты любила Меня, как невеста, и шла за Мной по пустыне, по незасеянной земле.

«Іди, скажи прилюдно в Єрусалимі: Так говорить Господь: Я згадую про любощі твого юнацтва, про любов твоїх заручин, коли ти ішла за мною у пустиню, у незасіяну землю.

Израиль был святыней Господа, был первым плодом Его жатвы; все, кто его поедал, осуждались, их постигала беда», — возвещает Господь.

Ізраїль — свята частка Господня, первенець його плодів. Усі, що його їстимуть, вважатимуться за злочинців, біда на них надійде, — слово Господнє.»

Слушайте слово Господне, дом Иакова, все кланы Израиля.

Слухайте слово Господнє, Яковів доме, і всі сім'ї Ізраїльського дому!

Так говорит Господь: «Что за зло нашли во Мне ваши отцы, что так отдалились от Меня? Они поклонялись ничтожным идолам и сами стали ничтожными.

Так говорить Господь: «Яку ваші батьки знайшли у мене кривду, що відцурались від мене, пішли за марнотами й марнотою стали?

Они не спрашивали: „Где Господь, Который вывел нас из Египта, провел нас сквозь безлюдный край, по земле пустынь и расселин, по земле засухи и кромешной тьмы, по земле, где никто не странствует и никто не живет?“

Вони не спитали, де, мовляв, Господь, що вивів нас із землі Єгипетської, водив нас пустинею, степовою землею та проваллями, грунтами сухими й під смертною тінню, землею, що нею ніхто не проходить і ніхто в ній не оселюється.

Я привел вас в плодородную землю, чтобы вы ели её плоды и пользовались её благами. Но вы пришли и осквернили Мою землю и сделали Мой удел мерзостью.

Я вас увів у землю врожайну, щоб ви живились її щедротами та її благом. А ви ввійшовши, осквернили мою землю, мою спадщину осоружною вчинили.

Не спрашивали священники: „Где Господь?“ Учителя Закона Меня не знали; вожди восстали против Меня. Пророки пророчествовали от имени Баала[6] и поклонялись ничтожным идолам.

Священики не говорили: Де Господь? — Законники мене не знали, і пастирі від мене відступились, ба й пророки ім'ям Ваала пророкували і ходили за речами, що стати у пригоді не можуть.

Поэтому у Меня тяжба с вами, — возвещает Господь, — и тяжба с детьми ваших детей.

Тим то я буду правуватися ще з вами, — слово Господнє, — та ще й з дітьми дітей ваших я судитимусь.

Переправьтесь на побережья Кипра[7] и взгляните, пойдите в Кедар[8] и разведайте тщательно; посмотрите, бывало ли что-нибудь подобное,

Підіть лишень на острови кіттіїв і придивіться, пошліть у Кедар і вважайте пильно, чи там колись так бувало.

менял ли какой народ своих богов? (Хоть они и не боги вовсе.) А Мой народ променял свою Славу на ничтожных идолов.

Хіба колинебудь проміняв якийсь народ богів своїх, хоч то й не боги? Народ же мій проміняв свою славу на те, що користи не дає.

Поразитесь этому, небеса, содрогнитесь от ужаса, — возвещает Господь. —

Здивуйся ж на те, небо, вжахнися страшно, збентежся вельми, — слово Господнє!

Два греха совершил Мой народ: оставил Меня, источник живой воды, и вытесал себе водоемы, разбитые водоемы, которые не могут хранить воду.

Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать.

Разве Израиль слуга? Разве он раб по рождению? Почему же он стал наживой?

Чи то ж Ізраїль раб? Чи він рабом у домі народився? То чому ж зробився він добиччю?

Львы взревели, зарычали на него, сделали его землю пустыней; города его сожжены и покинуты жителями.

І рикали на нього левенята, голос із себе видавали. Землю його обернено на пустиню, міста його спустошено, ніхто в них більше не живе.

А сыновья Мемфиса[9] и Тахпанхеса обгрызли твое темя[10].

Навіть син Нофа й Тахпанхеса тобі обгризуть потилицю.

Разве не ты сама навлекла это на себя, оставив Господа, своего Бога, когда Он вел тебя по дороге?

Чи ж не тому це тобі сталось, що ти покинув Господа, Бога твого, коли він вів тебе у дорозі?

А теперь что толку ходить в Египет, чтобы пить воду Шихора[11]? Какой прок ходить в Ассирию, чтобы пить воду из реки Евфрат?[12]

Ось і тепер: пощо тобі йти до Єгипту — пити воду з Нілу? Або пощо тобі йти в Асирію — пити з її ріки воду?

Твое беззаконие накажет тебя, и твое отступничество осудит. Подумай же и посмотри, как плохо тебе и горько от того, что оставила ты Господа, своего Бога, и нет в тебе страха предо Мной», — возвещает Владыка, Господь Сил.

Твоя ж власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же й зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа, Бога твого. Нема в тобі страху мого, — слово Господа, Бога сил.

«Давным-давно ты разбила свое ярмо и разорвала свои оковы и сказала: „Не буду служить!“ На любом высоком холме и под каждым тенистым деревом ты распутствовала.[13]

Бо з давніх-давен я зламав твоє ярмо, порвав твої вужівки. А ти мовила: Не буду служити! — і тим часом, розлігшись, блудувала на кожному узвишші ще й під кожним деревом ряснолистим.

Я посадил тебя благородной лозой от самого чистого семени. Как же превратилась ты у Меня в пустоцвет и дикую лозу?

Я насадив тебе, як виноградину добірну, усю з найліпшого насіння; як же це ти перетворилась на дикий паросток лози, мені чужої?

Помоешься ли ты щелоком, изведешь ли много мыла, пятно твоего греха всё равно передо Мной, — возвещает Владыка Господь. —

Тим то хоч би ти й вимилась золою, взяла собі багато лугу, — гріх твій усе ж таки буде позначений передо мною, — слово Господа Бога.

Как ты можешь говорить: „Я не осквернилась, я не ходила вслед Баалам“? Посмотри, как вела ты себя в долине, подумай о том, что сделала. Ты — норовистая верблюдица, мечущаяся из стороны в сторону,

І як смієш ти казати: Я не опоганилась, я за Ваалами не бігала? Глянь на дорогу твою у Долині, визнай, що накоїла єси, ти, молода верблюдице легконога, що шляєшся своїми стежками.

дикая ослица, выросшая в пустыне, задыхающаяся от страсти, — кто умерит её пыл? Все, кто ищет её, без труда найдут её в пору случки.

Ослиця дика що звикла до пустині; коли в гарячому бажанні вона втягає вітер, — хто може хіть її спинити? Ніхто не втомлюється з тих, які її шукають; вони в погульнім місяці її знаходять.

Побереги свои ноги, чтобы не остаться разутой, и свое горло — чтобы не пересохло. Но ты сказала: „Бесполезно! Я люблю чужих богов и буду бегать за ними“.

Вважай же, щоб босими не стали твої ноги, а й щоб не висохло твоє горло! Але ти кажеш: Даремна річ! Ні! Бо я вподобала чужинців, тож і бігатиму за ними.

Как вор опозорен, когда он пойман, так будет опозорен и дом Израиля — его народ, его цари, его вельможи, его священники и пророки.

Як злодій соромиться, коли його впіймають, так дім Ізраїля осоромився: вони й їхні царі, і їхні князі, і їхні священики, та й їхні пророки.

Дереву они говорят: „Ты отец мой“ — и камню: „Ты меня родил“. Они повернулись ко Мне спиной, а не лицами; а когда случается беда, они говорят: „Приди и спаси нас!“

Вони супроти колод мовлять: Ти — батько мій; а до каменя: Ти породив нас! Бо до мене вони обернулись плечима, а не обличчям. Але під час їхнього лиха вони репетують: Устань, порятуй нас!

А где же те боги, которых вы сделали себе? Пусть придут, если в силах спасти вас, когда случится беда! Ведь богов у тебя, Иудея, столько же, сколько и городов».

А де ж твої боги, що ти був наробив собі? Нехай устануть, коли можуть, у день твого нещастя тебе врятувати. Бож скільки міст у тебе, стільки у тебе й богів, Юдо.

«Почему вы хотите тягаться со Мной? Все вы восстали против Меня, — возвещает Господь. —

Чого ж бо то вам перечитися зо мною? Адже ви всі від мене відступили, — слово Господнє.

Напрасно наказывал Я ваш народ — урока вы не усвоили. Ваш меч пожрал ваших пророков, точно лев-убийца».

Надаремно було синів ваших карати; вони науки не прийняли. Власний меч ваш пожер пророків ваших, неначе лев губитель.

О нынешнее поколение, поразмысли над словом Господним: «Разве Я был пустыней Израилю или краем кромешной тьмы? Почему Мой народ говорит: „Мы свободны бродить; мы больше к Тебе не придем“?

Ну, і рід же з вас! Вважайте на Господнє слово: Чи ж був я Ізраїлеві пустинею, чи краєм був безпросвітним? Чого ж це народ мій говорить: Ми звільнилися! — не повернемось більше до тебе.

Позабудет ли девушка украшения, и невеста — свой свадебный наряд? А Меня народ Мой забыл уже давным-давно.

Чи ж забуває дівчина свої прикраси, чи молода — убори свої? А мій народ мене забув, — безліч днів тому.

Как же умело ты домогаешься любви! Даже коварным женщинам есть чему у тебя поучиться.

Як метко прямуєш ти дорогою своєю, шукаючи любови! Тому ти навіть і повій доріг твоїх навчила.

Найдена на твоих одеждах кровь невинных бедняков, которых ты убила, хотя и не застала, как воров, при взломе[14]. Но, несмотря на всё это,

Ба й на полах у тебе видно кров бідних та невинних, яких ти не впіймала на розбишацтві.

ты говоришь: „Я безвинна; Он на меня не гневается“. Я осуждаю тебя за то, что ты говоришь: „Я не согрешила“».

Ти таки кажеш: Я невинна, гнів його напевно відвернувся від мене. — Ось я судитимусь з тобою, бо ти твердиш: Я не згрішила.

Как легко тебе бродить, меняя свой путь! Ты будешь опозорена Египтом, как была опозорена Ассирией.

Яка легковажна ти, що міняєш свою дорогу! І від Єгипту ти сорому теж зазнаєш, як від Асирії зазнала.

И уйдешь ты оттуда, обхватив голову руками: Господь отверг тех, кому ты поверила, и они тебе не помогут.

Від нього теж ти вийдеш, на голову поклавши руки; бо Господь відкинув тих, на яких ти звірялась, і не пощастить тобі з ними.»

Примечания:

Новый русский перевод

8 [6] — Ханаанский бог плодородия и бог-громовержец.

10 [7] — Букв.: Киттима.

10 [8] — Земля кочевий бедуинских племен в пустыне Аравии.

16 [9] — Евр. Ноф.

16 [10] — Или: проломили тебе голову.

18 [11] — Возможно, воду из реки Нил.

18 [12] — За свою историю Израиль часто обращался за помощью не к Богу, а к Египту и Ассирии (см. ст. 36-37; Ис 30:2-3; Ос 5:13; Ос 7:11).

20 [13] — Здесь образно говорится об идолопоклонстве в святилищах на возвышенностях и в рощах, которое в глазах Бога является духовным блудом.

34 [14] — Ср. Исх 22:2-3.

« 1 глава 3 глава »