Йова 34 глава

Книга Йова
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (МП)

І говорив Елі́гу та й сказав:

И продолжал Елиуй и сказал:

„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

выслушайте, мудрые, речь мою, и приклоните ко мне ухо, рассудительные!

Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

Ибо ухо разбирает слова, как гортань различает вкус в пище.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

Установим между собою рассуждение и распознаем, что хорошо.

Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Вот, Иов сказал: я прав, но Бог лишил меня суда.

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

Должен ли я лгать на правду мою? Моя рана неисцелима без вины.

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

Есть ли такой человек, как Иов, который пьет глумление, как воду,

і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

вступает в сообщество с делающими беззаконие и ходит с людьми нечестивыми?

Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

Потому что он сказал: нет пользы для человека в благоугождении Богу.

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

Итак послушайте меня, мужи мудрые! Не может быть у Бога неправда или у Вседержителя неправосудие,

Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

ибо Он по делам человека поступает с ним и по путям мужа воздает ему.

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

Истинно, Бог не делает неправды и Вседержитель не извращает суда.

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

Кто кроме Его промышляет о земле? И кто управляет всею вселенною?

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

Если бы Он обратил сердце Свое к Себе и взял к Себе дух ее и дыхание ее, —

всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

вдруг погибла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в прах.

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

Итак, если ты имеешь разум, то слушай это и внимай словам моим.

Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

Ненавидящий правду может ли владычествовать? И можешь ли ты обвинить Всеправедного?

Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

Можно ли сказать царю: ты — нечестивец, и князьям: вы — беззаконники?

Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

Но Он не смотрит и на лица князей и не предпочитает богатого бедному, потому что все они дело рук Его.

за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

Внезапно они умирают; среди ночи народ возмутится, и они исчезают; и сильных изгоняют не силою.

Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

Ибо очи Его над путями человека, и Он видит все шаги его.

немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

Нет тьмы, ни тени смертной, где могли бы укрыться делающие беззаконие.

Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

Потому Он уже не требует от человека, чтобы шел на суд с Богом.

Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

Он сокрушает сильных без исследования и поставляет других на их места;

Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

потому что Он делает известными дела их и низлагает их ночью, и они истребляются.

Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

Он поражает их, как беззаконных людей, пред глазами других,

за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

за то, что они отвратились от Него и не уразумели всех путей Его,

щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

так что дошел до Него вопль бедных, и Он услышал стенание угнетенных.

Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

Дарует ли Он тишину, кто может возмутить? скрывает ли Он лице Свое, кто может увидеть Его? Будет ли это для народа, или для одного человека,

щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

чтобы не царствовал лицемер к соблазну народа.

Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

К Богу должно говорить: я потерпел, больше не буду грешить.

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

А чего я не знаю, Ты научи меня; и если я сделал беззаконие, больше не буду.

Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

По твоему ли [рассуждению] Он должен воздавать? И как ты отвергаешь, то тебе следует избирать, а не мне; говори, что знаешь.

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

Люди разумные скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

Иов не умно говорит, и слова его не со смыслом.

О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

Я желал бы, чтобы Иов вполне был испытан, по ответам его, свойственным людям нечестивым.

бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Иначе он ко греху своему прибавит отступление, будет рукоплескать между нами и еще больше наговорит против Бога.

« 33 глава 35 глава »