Луки 12 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Огієнка → Синодальный перевод

Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

Между тем, когда собрались тысячи народа, так что теснили друг друга, Он начал говорить сперва ученикам Своим: берегитесь закваски фарисейской, которая есть лицемерие.

Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

Нет ничего сокровенного, что не открылось бы, и тайного, чего не узнали бы.

Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

Посему, что вы сказали в темноте, то услышится во свете; и что говорили на ухо внутри дома, то будет провозглашено на кровлях.

Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

Говорю же вам, друзьям Моим: не бойтесь убивающих тело и потом не могущих ничего более сделать;

Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

но скажу вам, кого бояться: бойтесь того, кто, по убиении, может ввергнуть в геенну: ей, говорю вам, того бойтесь.

Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

Не пять ли малых птиц продаются за два ассария? и ни одна из них не забыта у Бога.

Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

А у вас и волосы на голове все сочтены. Итак, не бойтесь: вы дороже многих малых птиц.

Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

Сказываю же вам: всякого, кто исповедает Меня пред человеками, и Сын Человеческий исповедает пред Ангелами Божиими;

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

а кто отвергнется Меня пред человеками, тот отвержен будет пред Ангелами Божиими.

І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

И всякому, кто скажет слово на Сына Человеческого, прощено будет; а кто скажет хулу на Святого Духа, тому не простится.

А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

Когда же приведут вас в синагоги, к начальствам и властям, не заботьтесь, как или что отвечать, или что говорить,

Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

ибо Святой Дух научит вас в тот час, что должно говорить.

І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

Некто из народа сказал Ему: Учитель! скажи брату моему, чтобы он разделил со мною наследство.

А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

Он же сказал человеку тому: кто поставил Меня судить или делить вас?

І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

При этом сказал им: смотрите, берегитесь любостяжания, ибо жизнь человека не зависит от изобилия его имения.

I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

И сказал им притчу: у одного богатого человека был хороший урожай в поле;

І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

и он рассуждал сам с собою: «что мне делать? некуда мне собрать плодов моих».

І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

И сказал: «вот что сделаю: сломаю житницы мои и построю большие, и соберу туда весь хлеб мой и всё добро моё,

І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

и скажу душе моей: душа! много добра лежит у тебя на многие годы: покойся, ешь, пей, веселись».

Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

Но Бог сказал ему: «безумный! в сию ночь душу твою возьмут у тебя; кому же достанется то, что ты заготовил?»

Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

Так бывает с тем, кто собирает сокровища для себя, а не в Бога богатеет.

І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

И сказал ученикам Своим: посему говорю вам, — не заботьтесь для души вашей, что вам есть, ни для тела, во что одеться:

Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

душа больше пищи, и тело — одежды.

Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

Посмотрите на воронов: они не сеют, не жнут; нет у них ни хранилищ, ни житниц, и Бог питает их; сколько же вы лучше птиц?

Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

Да и кто из вас, заботясь, может прибавить себе роста хотя на один локоть?

Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

Итак, если и малейшего сделать не можете, что заботитесь о прочем?

Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

Посмотрите на лилии, как они растут: не трудятся, не прядут; но говорю вам, что и Соломон во всей славе своей не одевался так, как всякая из них.

І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

Если же траву на поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так одевает, то кольми паче вас, маловеры!

І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

Итак, не ищите, что вам есть, или что пить, и не беспокойтесь,

Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

потому что всего этого ищут люди мира сего; ваш же Отец знает, что вы имеете нужду в том;

Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

наипаче ищите Царствия Божия, и это всё приложится вам.

Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

Не бойся, малое стадо! ибо Отец ваш благоволил дать вам Царство.

Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

Продавайте имения ваши и давайте милостыню. Приготовляйте себе вместилища неветшающие, сокровище неоскудевающее на небесах, куда вор не приближается и где моль не съедает,

Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

ибо где сокровище ваше, там и сердце ваше будет.

Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

Да будут чресла ваши препоясаны и светильники горящи.

І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

И вы будьте подобны людям, ожидающим возвращения господина своего с брака, дабы, когда придёт и постучит, тотчас отворить ему.

Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

Блаженны рабы те, которых господин, придя, найдёт бодрствующими; истинно говорю вам, он препояшется и посадит их, и, подходя, станет служить им.

І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

И если придёт во вторую стражу, и в третью стражу придёт, и найдёт их так, то блаженны рабы те.

Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

Вы знаете, что если бы ведал хозяин дома, в который час придёт вор, то бодрствовал бы и не допустил бы подкопать дом свой.

Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

Будьте же и вы готовы, ибо, в который час не думаете, приидет Сын Человеческий.

Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

Тогда сказал Ему Пётр: Господи! к нам ли притчу сию говоришь, или и ко всем?

А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

Господь же сказал: кто верный и благоразумный домоправитель, которого господин поставил над слугами своими раздавать им в своё время меру хлеба?

Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

Блажен раб тот, которого господин его, придя, найдёт поступающим так.

Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

Истинно говорю вам, что над всем имением своим поставит его.

А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

Если же раб тот скажет в сердце своём: не скоро придёт господин мой, и начнёт бить слуг и служанок, есть и пить и напиваться, —

то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

то придёт господин раба того в день, в который он не ожидает, и в час, в который не думает, и рассечёт его, и подвергнет его одной участи с неверными.

А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

Раб же тот, который знал волю господина своего, и не был готов, и не делал по воле его, бит будет много;

Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

а который не знал, и сделал достойное наказания, бит будет меньше. И от всякого, кому дано много, много и потребуется, и кому много вверено, с того больше взыщут.

Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

Огонь пришёл Я низвести на землю, и как желал бы, чтобы он уже возгорелся!

Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

Крещением должен Я креститься; и как Я томлюсь, пока сие совершится!

Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

Думаете ли вы, что Я пришёл дать мир земле? Нет, говорю вам, но разделение;

Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

ибо отныне пятеро в одном доме станут разделяться, трое против двух, и двое против трёх:

Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

отец будет против сына, и сын против отца; мать против дочери, и дочь против матери; свекровь против невестки своей, и невестка против свекрови своей.

Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

Сказал же и народу: когда вы видите облако, поднимающееся с запада, тотчас говорите: «дождь будет», и бывает так;

А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

и когда дует южный ветер, говорите: «зной будет», и бывает.

Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

Лицемеры! лицо земли и неба распознавать умеете, как же времени сего не узнаете?

Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

Зачем же вы и по самим себе не судите, чему быть должно?

Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

Когда ты идёшь с соперником своим к начальству, то на дороге постарайся освободиться от него, чтобы он не привёл тебя к судье, а судья не отдал тебя истязателю, а истязатель не вверг тебя в темницу.

Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

Сказываю тебе: не выйдешь оттуда, пока не отдашь и последней полушки.

Примечания:

Синодальный перевод

15 любостяжание — любовь к накоплению; жадность, страсть к деньгам и богатству.

28 кольми паче — насколько больше, сильнее; более чем.

31 наипаче — прежде всего, больше всего, тем более, особенно.

33 вместилища — изначально «влагалища», от слова — влагать; влагалище — вещь служащая для вложения в нее другой, В. И. Даль.

40 приидет — придёт.

« 11 глава 13 глава »