Римлянам 3 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

Так что же за преимущество быть иудеем, в чем же польза обрезания?
 
Дык вось, у чым жа перавага быць Юдэем, альбо якая карысьць ад абразаньня?

Во всех смыслах она огромна! Прежде всего — именно иудеям были доверены Божественные Писания.
 
Вялікая, ва ўсіх праявах, а найперш у тым, што ім даверана слова Божае.

Ну и что, если некоторые из них оказались неверными — разве их неверность сделает и Бога неверным?
 
Бо што ж? калі некаторыя ня верылі, хіба ж няверства іхняе зьнішчыць вернасьць Божую?

Ни в коем случае! Бог остается истинным, а всякий человек — лжецом, как и написано: «праведен будешь Ты в словах Своих, на суде Своем Ты победишь».
 
Зусім не. Бог верны, а кожны чалавек ілжывы, як напісана: «Ты праведны ў словах Тваіх і пераможаш, у судзе Тваім».

Что же тогда получается: наша неправда показывает праведность Бога? Может, тогда Божья кара людям несправедлива (если рассуждать по-человечески)?
 
А калі нашая няпраўда выяўляе праўду Божую, дык што скажам? няўжо будзе Бог несправядлівы, калі паказвае гнеў? — кажу, па-чалавечы разважаючы.

Ни в коем случае! Тогда как бы Он мог судить мир?
 
Зусім не. Бо як жа тады Богу судзіць сьвет?

А если моя ложь раскрывает величие Божьей истины и прославляет Бога, разве можно меня тогда осуждать как грешника?
 
Бо, калі вернасьць Божая ўзвышаецца маёю нявернасьцю на славу Божую, завошта яшчэ мяне ж судзіць, як грэшніка?

Может, «станем делать зло, чтобы вышло добро»? По утверждению некоторых клеветников, именно этому мы и учим — но такое можно только осуждать.
 
І ці ж не рабіць нам зло, каб выйшла на дабро, як некаторыя ўпікаюць нас і кажуць, быццам мы гэтак вучым? Справядлівы суд на такіх.

Так что же — значит, мы, иудеи, впереди всех прочих? Да ничуть! Мы ведь уже показали, что как иудеи, так и прочие народы угнетены грехом,
 
Дык што ж? ці маем мы перавагу? Зусім не; бо мы ўжо даказалі, што як Юдэі, так і Эліны, усе пад грэхам,

как и написано: «Нет праведника ни одного,
 
як напісана: «няма праведнага аніводнага;

нет никого разумного, и никто не ищет Бога.
 
няма, хто разумеў бы; няма, хто Бога шукаў бы;

Все совратились, негодны все поголовно,вплоть до последнего человека,и никто не творит добра.
 
усе зьбіліся з тропу, нягодныя сталіся ўсе: няма, хто тварыў бы дабро, няма аніводнага».

Речи их — что смрад из гроба,лишь обман у них на языке,на губах у них — яд гадюки,
 
Горла іхняе — дамавіна адчыненая, лісьлівяць яны языком; атрута асьпідаў у іх на губах;

на устах у них — горечь проклятий.
 
вусны ў іх поўныя ліхаслоўя і горычы.

Ноги сами несут их кровь проливать,
 
Ногі ў іх борздыя на праліваньне крыві;

где они пройдут — там пагуба и беда,
 
разбурэньне і згубнасьць на іхніх дарогах;

а мирные пути неведомы им,
 
яны ня ведаюць шляхоў міру.

нет страха Божьего пред глазами у них».
 
Няма страху Божага перад вачамі ў іх».

Мы же знаем: если подчиняться закону, то целиком, без изъятия. Так что нечего тут говорить: весь мир подлежит Божьему суду.
 
А мы ведаем, што закон, калі што гаворыць, гаворыць да тых, хто пад законам, так што замыкаюцца ўсякія вусны, і ўвесь сьвет робіцца вінаваты перад Богам,

Никто из людей не достигнет праведности перед Ним соблюдением закона, закон дает человеку лишь представление о грехе.
 
бо дзеямі закона не апраўдаецца перад Ім ніякая плоць; бо законам спазнаецца грэх.

О праведности Бога свидетельствуют закон и пророки, а теперь она открылась и помимо закона.
 
Але сёньня, незалежна ад закона, зьявілася праведнасьць Божая, пра якую сьведчаць закон і прарокі,

Верность Иисуса Христа Отцу открывает эту праведность всем верующим, без различия.
 
праведнасьць Божая празь веру ў Ісуса Хрыста ва ўсіх і на ўсіх вернікаў; бо няма розьніцы,

Все они согрешили и лишились славы Божьей,
 
бо ўсе зграшылі і пазбаўлены славы Божай,

но их искупил Христос Иисус — и так Он наделил их праведностью. Такой дар получили они по Его благодати.
 
атрымліваючы апраўданьне дарам, паводле мілаты Ягонай, адкупленьнем у Ісусе Хрысьце,

Бог по Его вере принял Его кровавую смерть как жертву во очищение людских грехов. Так Бог явил Свою праведность, прощая совершенные прежде грехи.
 
Якога Бог прынёс у ахвяру ўмілажальваньня ў Крыві Ягонай празь веру, для паказу справядлівасьці Ягонай ў дараваньні грахоў, учыненых раней,

Тогда Он терпел их, а теперь явил Свою праведность: Сам Он праведен и делает праведным человека, поверившего в Иисуса.
 
у доўгім цярпеньні Божым, для паказу справядлівасьці Ягонай ў сёньняшні час, — хай зьявіцца Ён справядлівы і апраўдае таго, хто веруе ў Ісуса.

Чем же нам теперь хвалиться? Нечем. Поводов для похвальбы не оставил нам закон, который говорит о делах? Нет, не он, а вера.
 
Дзе ж тое, чым пахваліцца? зьнішчана. Якім законам? законам учынкаў? Не, а законам веры.

Мы ведь понимаем, что человек обретает праведность по вере, а не по соблюдению закона.
 
Бо мы прызнаём, што чалавек апраўдваецца вераю, незалежна ад дзеяў закона.

Конечно же, Бог Един не только для иудеев, но и для язычников тоже!
 
Няўжо Бог ёсьць Бог Юдэяў толькі, а не й язычнікаў? Вядома, і язычнікаў;

Тот же Самый Бог наделит праведностью и обрезанного по его вере, и необрезанного — тоже благодаря вере.
 
бо адзін Бог, Які апраўдае абрэзаных па веры і неабрэзаных празь веру.

Так что же, мы верой упраздняем закон? Ни в коем случае! Напротив, мы закон подтверждаем.
 
Дык вось, ці ж мы не касуем закон вераю? Зусім не; а сьцьвярджаем закон.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.