Римлянам 3 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Так что же за преимущество быть иудеем, в чем же польза обрезания?
 
Дык што за перавага ў Жыда, альбо што за карысьць із абразаньня?

Во всех смыслах она огромна! Прежде всего — именно иудеям были доверены Божественные Писания.
 
Шмат усяляк. Наўперад, што ім былі давераны Пісьмы Божыя.

Ну и что, если некоторые из них оказались неверными — разве их неверность сделает и Бога неверным?
 
Бо што ж? Калі некатрыя былі няверныя, нявернасьць іхная памярцьвіць вернасьць Божую?

Ни в коем случае! Бог остается истинным, а всякий человек — лжецом, как и написано: «праведен будешь Ты в словах Своих, на суде Своем Ты победишь».
 
Няхай ня станецца! Але няхай будзе Бог праўдзівы, а кажны чалавек манлівы, як напісана: «Каб Ты быў аправены ў словах Сваіх і перамог, як будзеш у судзе Сваім».

Что же тогда получается: наша неправда показывает праведность Бога? Может, тогда Божья кара людям несправедлива (если рассуждать по-человечески)?
 
А калі наша несправядлівасьць адкрывае справядлівасьць Божую, дык што мы скажам? што Бог несправядлівы, калі выказуе гнеў? (кажу палюдзку).

Ни в коем случае! Тогда как бы Он мог судить мир?
 
Няхай ня станецца! Бо як Богу судзіць сьвет?

А если моя ложь раскрывает величие Божьей истины и прославляет Бога, разве можно меня тогда осуждать как грешника?
 
Бо калі праўда Божая маёй маною была ў збытку на славу Яму, чаму ж яшчэ я таксама бываю суджаны, як грэшнік?

Может, «станем делать зло, чтобы вышло добро»? По утверждению некоторых клеветников, именно этому мы и учим — но такое можно только осуждать.
 
І ці ня чыньма ліха, каб сталася дабро, як нас крыўдна вінуюць, і як некатрыя несправядліва цьвердзяць, што мы казалі? Справядлівы суд на такіх.

Так что же — значит, мы, иудеи, впереди всех прочих? Да ничуть! Мы ведь уже показали, что как иудеи, так и прочие народы угнетены грехом,
 
Дык што ж? Ці мы лепшыя? Ані не. Бо мы ўперад давялі, што як Жыды, так і Грэкі, усі пад грэхам,

как и написано: «Нет праведника ни одного,
 
Як было напісана: «Няма справядлівага ні воднага,

нет никого разумного, и никто не ищет Бога.
 
Няма разумеючага, ніхто ня шукае Бога;

Все совратились, негодны все поголовно,вплоть до последнего человека,и никто не творит добра.
 
Усі адвярнуліся разам, сталі бескарысныя; няма чынячага дабрыню, няма ні воднага.

Речи их — что смрад из гроба,лишь обман у них на языке,на губах у них — яд гадюки,
 
Горла іхнае — адчынены гроб; языкамі сваімі ашукуюць; атрута гадава пад вуснамі іхнымі.

на устах у них — горечь проклятий.
 
Рот іхны поўны праклёну а гарчэлі.

Ноги сами несут их кровь проливать,
 
Ногі іхныя борздыя на разьліцьцё крыві;

где они пройдут — там пагуба и беда,
 
Разьвярненьне а згуба на дарогах іхных;

а мирные пути неведомы им,
 
І дарогі супакою яны не пазналі.

нет страха Божьего пред глазами у них».
 
Няма страху Божага перад ачыма іхнымі».

Мы же знаем: если подчиняться закону, то целиком, без изъятия. Так что нечего тут говорить: весь мир подлежит Божьему суду.
 
Вось жа, мы ведаем, што што-колечы Закон кажа, кажа да тых, што пад Законам, каб кажны рот заткнёны быў і ўвесь сьвет апынуўся пад судам Божым,

Никто из людей не достигнет праведности перед Ним соблюдением закона, закон дает человеку лишь представление о грехе.
 
Бо ўчынкамі Закону не аправіцца ніякае цела перад Ім, бо Законам пазнаецца грэх.

О праведности Бога свидетельствуют закон и пророки, а теперь она открылась и помимо закона.
 
Але цяпер без Закону справядлівасьць Божая зьявілася, пасьветчаная Законам а прарокамі,

Верность Иисуса Христа Отцу открывает эту праведность всем верующим, без различия.
 
Справядлівасьць Божая перазь веру ў Ісуса Хрыста, у вусіх і на ўсіх вернікаў; бо нямаш розьніцы,

Все они согрешили и лишились славы Божьей,
 
Бо ўсі ізграшылі і спабыты славы Божае,

но их искупил Христос Иисус — и так Он наделил их праведностью. Такой дар получили они по Его благодати.
 
адзержуюць аправеньне дарма, з ласкі Ягонае, адкупленьням у Хрысту Ісусу,

Бог по Его вере принял Его кровавую смерть как жертву во очищение людских грехов. Так Бог явил Свою праведность, прощая совершенные прежде грехи.
 
Каторага Бог выдаў на адкупленьне перазь веру ў кроў Ягоную, дзеля паказаньня справядлівасьці Свае ў дараваньню грахоў, уперад учыненых, у часе цярплівосьці Божае,

Тогда Он терпел их, а теперь явил Свою праведность: Сам Он праведен и делает праведным человека, поверившего в Иисуса.
 
Да паказаньня справядлівасьці Свае ў цяперашнім часе, каб Ён справядлівым быў і праўдзячым таго, хто зь веры Ісусавае.

Чем же нам теперь хвалиться? Нечем. Поводов для похвальбы не оставил нам закон, который говорит о делах? Нет, не он, а вера.
 
Дык ідзе хвальня? яна вылучана. Якім законам? учынкамі? Не, але законам веры.

Мы ведь понимаем, что человек обретает праведность по вере, а не по соблюдению закона.
 
Бо мы ўважаем, што людзіна правіцца вераю, бяз учынкаў Закону.

Конечно же, Бог Един не только для иудеев, но и для язычников тоже!
 
Ці Бог Жыдоў толькі? ці не народаў таксама? Але, таксама народаў;

Тот же Самый Бог наделит праведностью и обрезанного по его вере, и необрезанного — тоже благодаря вере.
 
Бо запраўды Бог адзін, Каторы праўдзе абразаньне подле веры і неабразаньне вераю.

Так что же, мы верой упраздняем закон? Ни в коем случае! Напротив, мы закон подтверждаем.
 
Дык мы касуем Закон вераю? Няхай ня станецца так! але Закон мацуем.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.