Притчи 1 глава

Притчи Соломона
Новый русский перевод → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израиля:
 
Прыповесьці Салямона, сына Давіда, валадара Ізраіля,

да принесут они мудрость и наставление и да помогут осмыслить разумные высказывания;
 
каб спазнаць мудрасьць і настаўленьне, зразумець словы розуму,

да научат они правилам благоразумной жизни, праведности, справедливости и честности
 
каб атрымаць настаўленьні ў разважлівасьці, праведнасьці, судзе і справядлівасьці,

и дадут простакам[1] проницательность, а юным — знание и рассудительность;
 
каб неразумным даць разумнасьць, юнаку — веды і разважлівасьць.

пусть послушают мудрые и умножат познания, и пусть разумные получат советы;
 
Мудры няхай слухае і павялічвае веды, а разумны няхай прыдбае мудрыя думкі,

да уразумеют они пословицы и притчи, слова мудрецов и загадки их.
 
каб зразумець выслоўе і прыповесьць, словы мудрых і загадкі іхнія.

Страх перед Господом — начало познания, только глупцы[2] презирают мудрость и наставление.
 
Страх перад ГОСПАДАМ — пачатак веданьня. Неразумныя пагарджаюць мудрасьцю і настаўленьнем.

Сын мой, послушай наставление своего отца и не отвергай поучения своей матери.
 
Сыне мой, паслухай перасьцярогаў бацькі твайго і не адкідай настаўленьняў маці тваёй,

Они будут прекрасным венком на твоей голове и ожерельем на твоей шее.
 
бо яны — прывабны вянок на галаве тваёй і каштоўныя каралі на шыі тваёй.

Сын мой, если грешники соблазняют тебя, не поддавайся им.
 
Сыне мой, калі б цябе намаўлялі грэшнікі, не далучайся да іх.

Если скажут они: «Идем с нами, устроим засаду для пролития крови, без причины подстережем невинного,
 
Калі яны скажуць: «Хадзем з намі! Зробім засаду дзеля праліцьця крыві; наставім без прычыны пастку на нявіннага;

живьем их проглотим, как мир мертвых[3], целиком — как тех, кто нисходит в пропасть;
 
праглынем іх жыўцом, як пекла, і цалкам, як тых, што зыходзяць у магілу;

награбим всевозможных дорогих вещей и наполним дома свои добычей.
 
знойдзем усялякія каштоўнасьці, напоўнім дамы свае здабычаю.

Бросай с нами жребий, поровну разделим добычу»,
 
Жэрабя сваё кідай разам з намі, няхай адзін мех будзе для нас усіх».

то не ходи с ними, сын мой, не вставай на путь их.
 
Сыне мой, не хадзі з імі, устрымай нагу тваю ад сьцежкі іхняй,

Ведь их ноги бегут к злу, спешат они на пролитие крови.
 
бо ногі іхнія бягуць да злачынства і сьпяшаюцца на праліцьцё крыві.

Как бессмысленно ставить сеть на глазах у всех птиц,
 
Бо надарэмна настаўляецца сетка на вачах усяго птаства.

но эти люди устраивают засаду для пролития своей же крови, подстерегают самих же себя!
 
А яны цікуюць на ўласную кроў, робяць засаду супраць душы сваёй.

Таковы пути всех, кто жаждет преступной добычи; она отнимает жизнь у завладевших ею.
 
Такія вось сьцежкі кожнага, хто прагне чужога даброцьця; яно забірае душу таго, хто завалодае ім.

Мудрость восклицает на улицах, возвышает свой голос на площадях;
 
Мудрасьць гукае на вуліцах, на плошчах узьнімае голас свой,

на углах шумных улиц кричит она и при входе в городские ворота держит речь:
 
на скрыжаваньнях шумлівых дарог кліча, у брамах гарадзкіх гучаць яе словы:

«До каких же пор вы, простаки, будете любить свою простоту? Сколько же ещё глумливые будут наслаждаться насмешками, а глупцы — ненавидеть знание?
 
«Дакуль, неразумныя, будзеце любіць неразумнасьць; дакуль, насьмешнікі, будзеце захапляцца насьмешкамі сваімі, а невукі — пагарджаць веданьнем?

Если бы вы ответили на мой укор, я поделилась бы с вами своими мыслями и передала бы вам свои слова.
 
Зьвярніцеся да настаўленьня майго, і я выльлю на вас духа майго, і абвяшчу вам словы мае.

Но раз вы отвергли меня, когда я призывала, и никто не внимал, когда я протягивала вам руку;
 
Вось жа я клікала, але вы адмаўляліся, працягвала руку сваю, але ніхто не зьвярнуў увагі.

раз вы пренебрегли всеми моими советами и не приняли моего укора,
 
Вы ўзгардзілі радай маёю і адкінулі дакараньні мае.

то и я в свой черед посмеюсь над вашей бедой, поиздеваюсь, когда поразит вас ужас, —
 
Дык і я буду сьмяяцца з падзеньня вашага, і насьміхацца буду, калі прыйдзе на вас жах.

когда поразит вас ужас, как буря, и беда пронесется над вами, как вихрь, когда горе и скорбь вас подавят.
 
Калі нахлыне жах, як бура, і загуба ваша, быццам віхура, калі прыйдуць на вас трывога і гора,

Тогда будут звать меня, но я не отвечу; будут искать меня, но не найдут.
 
тады будуць клікаць мяне, але я не адкажу, будуць шукаць мяне, і ня знойдуць мяне.

Раз они знание возненавидели и страх перед Господом не избрали,
 
Бо яны зьненавідзелі веданьне і ня выбралі для сябе страху перад ГОСПАДАМ,

раз мой совет не приняли и укор мой с презрением отвергли —
 
і не пайшлі за парадамі маімі, і ўзгардзілі перасьцярогамі маімі.

то они будут есть плоды своего пути и получат сполна от своих замыслов.
 
Дык няхай ядуць яны плады шляху свайго і насыцяцца намерамі сваімі.

Ведь своенравие убьет простаков, и беспечность погубит глупцов,
 
Бо адступніцтва неразумных заб’е іх, бяздумнасьць дурняў загубіць іх.

но слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась беды».
 
А хто слухае мяне, будзе жыць бясьпечна, будзе спакойны, не баючыся зла».

Примечания:

 
Новый русский перевод
4 [1] — Евр. слово, переведенное как простаки в этой книге обозначает доверчивого человека без нравственных ориентиров, склонного ко злу.
7 [2] — Евр. слово, переведенное как глупцы в этой книге и в других местах Ветхого Завета обозначает нравственно несовершенного человека.
12 [3] — Евр. шео́л — место, где пребывают души умерших. Так же по всей книге.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.