Деяния 13 глава

Деяния
Слово Жизни → Переклад Хоменка

В церкви Aнтиохии были пророки и учителя: Варнава, Симеон, которого называли Нигером, киренец Луций, Манаил, получивший воспитание вместе с тетрархом Иродом, и Савл.

Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.

Однажды, когда они служили Господу и постились, Дух Святой сказал: — Отделите мне Варнаву и Савла для дела, к которому Я их призвал.

Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»

И они после поста и молитвы возложили на них руки и отпустили их.

Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.

Эти два апостола, посланные Святым Духом, пошли в Селевкию, а оттуда отплыли на Кипр.

Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.

Они прибыли в Саламин и там проповедовали слово Божье в иудейских синагогах. Иоанн тоже был с ними и помогал им.

Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.

Они прошли весь остров и пришли в Пафосо. Там они встретили чародея, иудейского лжепророка по имени Вар-Иисус.

Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім'я Вар-Ісус,

Он был с римским проконсулом Сергием Павлом, человеком разумным. Проконсул пригласил Варнаву и Савла, желая услышать слово Божье.

який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.

Но Елим (его имя в переводе означает "колдун") действовал против них и пытался отвратить проконсула от веры.

Але Елімас, ворожбит — так бо перекладається його ім'я — виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.

Тогда Савл, он же Павел, полный Святого Духа, посмотрел прямо на Елима

Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно

и сказал: — Сын дьявола, враг всякой праведности, полный лжи и нечестия! Неужели ты никогда не перестанешь искривлять прямые пути Господни?

і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні?

Рука Господа обращена против тебя, ты будешь поражен слепотой и некоторое время не будешь видеть солнечного света. И сразу же его окутали мрак и тьма, и он стал метаться из стороны в сторону, ища кого-либо, кто бы повел его за руку.

Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.

Когда проконсул увидел, что произошло, он поверил, изумленный учением о Господе.

Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.

Отплыв из Пафоса, Павел и его спутники прибыли в Пергию в Памфилии. Там Иоанн оставил их и возвратился в Иерусалим.

А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.

Из Пергии они пошли дальше, в Писидийскую Aнтиохию. В субботу они пришли в синагогу.

Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.

После чтения из закона и пророков начальники синагоги передали им: — Братья, если у вас есть что-либо сказать в назидание людям, то говорите.

А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»

Павел встал и, сделав жест рукой, сказал: — Израильтяне и боящиеся Бога, выслушайте меня!

Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!

— Бог израильского народа избрал наших отцов. Он поднял народ во время пребывания его в Египте и могучей рукой вывел их оттуда.

Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.

Сорок лет Он заботился о них в пустыне.

І сорок років годував у пустині;

Он истребил в Ханаане семь народов и отдал их землю в наследие нашим предкам.

вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,

На это ушло около 450 лет. Затем, до времени пророка Самуила, Бог давал им судей.

майже по чотириста п'ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.

Потом народ попросил себе царя, и Бог дал им из племени Вениамина Саула, сына Киша. Саул правил сорок лет.

Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.

Потом, отстранив Саула, Бог сделал царем Давида. Он свидетельствовал о нем: "Я нашел Давида, сына Иессея, человек этот Мне по сердцу, он исполнит все Мои замыслы".

Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.

Из потомков Давида Бог, согласно своему обещанию, призвал Спасителя Израилю — Иисуса.

З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,

Перед пришествием Иисуса Иоанн проповедовал крещение покаяния всему народу Израиля.

під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.

Заканчивая свое служение, Иоанн говорил: "За кого вы меня принимаете? Я не Он. Но за мной идет тот, у кого я не достоин даже развязать ремни сандалий на ногах".

Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати.

— Братья, дети рода Aвраама, и те, кто боится Бога! Эта весть спасения была послана к нам!

Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.

Жители Иерусалима и их начальники не узнали Мессию, они осудили Его и тем самым исполнили слова пророков, которые читаются каждую субботу.

Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.

Они не нашли в Нем никакой вины, за которую Он был бы достоин смерти, и все-таки выпросили у Пилата разрешение казнить Его.

І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.

Когда они исполнили все, что было о Нем написано, они сняли Его с дерева и положили в гробницу.

А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу.

Но Бог воскресил Его из мертвых,

Та Бог воскресив його з мертвих,

и еще много дней те, кто пришли вместе Ним из Галилеи в Иерусалим, видели Его. Они сейчас — Его свидетели перед народом.

і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.

Мы провозглашаем вам сейчас эту Радостную весть: то, что Бог обещал нашим отцам,

І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.

Он исполнил для нас, их детей, воскресив Иисуса. Во втором псалме написано: "Ты Сын Мой, сегодня Я родил Тебя!"

Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти — мій син; я сьогодні зродив тебе. —

— А о том, что Бог воскресил Его из мертвых, так что тело Его уже никогда не увидит тления, Он сказал так: "Я дам Тебе святые и неизменные благословения, обещанные Давиду".

А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. —

— И в другом месте Он говорит: "Ты не дашь Твоему Святому увидеть тление".

Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. —

— Давид в своем поколении выполнял Божий замысел. Давид умер, его похоронили с его отцами, и тело его истлело.

Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.

Но тот, кого Бог воскресил, избежал тления!

Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.

— Поэтому братья, я хочу, чтобы вы знали, что через этого Человека вам сегодня проповедуется прощение грехов, и во всем, в чем закон Моисея не мог вас оправдать,

Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,

каждый верующий получает оправдание в Нем.

ним кожний віруючий виправдується.

Смотрите, чтобы не случилось с вами того, о чем сказано у пророков:

Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків:

"Посмотрите, насмешники! Изумитесь и погибните. Я совершу для вас в ваши дни такое, чему бы вы никогда не поверили, если бы вам рассказали об этом".

Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»

Когда Павел и Варнава покидали синагогу, их попросили говорить о том же в следующую субботу.

Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.

Собрание разошлось, но многие иудеи и благочестивые люди из обращенных в иудаизм пошли за Павлом и Варнавой. Те говорили с ними и убеждали их оставаться в благодати Божьей.

А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.

В следующую субботу почти весь город собрался, чтобы послушать слово Господа.

Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.

Когда иудеи увидели столько народа, они исполнились завистью и оскорбительно отзывались о том, что говорил Павел.

Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.

Тогда Павел и Варнава решительно сказали им: — Слово Божье следовало в первую очередь проповедовать вам. Но так как вы отрицаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, мы обращаемся теперь к язычникам.

Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.

Так нам повелел Господь. Он сказал: "Я делаю Тебя светом для язычников, чтобы через Тебя спасение пришло во все концы земли".

Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»

Язычники радовались и славили Господа, когда слышали это, и все предопределенные к вечной жизни поверили.

Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.

Слово Господне распространилось по всей той области.

І ширилося слово Господнє по всій країні.

Иудеи, однако же, подговорили богобоязненных женщин из знатных семей и начальников города, и те возбудили преследование против Павла и Варнавы и выгнали их из своих границ.

Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.

Тогда апостолы отряхнули пыль со своих ног в знак свидетельства против них, и пошли в Иконию.

Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію;

Ученики же были полны радости и Святого Духа.

учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.

« 12 глава 14 глава »