Исаия 41 глава

Книга пророка Исаии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Умолкните предо Мною, острова, и народы да обновят свои силы; пусть они приблизятся и скажут: «станем вместе на суд».

Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, — станьмо на суд разом!

Кто воздвиг от востока мужа правды, призвал его следовать за собою, предал ему народы и покорил царей? Он обратил их мечом его в прах, луком его в солому, разносимую ветром.

Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому.

Он гонит их, идёт спокойно дорогою, по которой никогда не ходил ногами своими.

Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги.

Кто сделал и совершил это? Тот, Кто от начала вызывает роды; Я — Господь первый, и в последних — Я тот же.

Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, — я Господь, я перший, я і з останніми той самий.

Увидели острова и ужаснулись, концы земли затрепетали. Они сблизились и сошлись;

Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять.

каждый помогает своему товарищу и говорит своему брату: «крепись!»

Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!»

Кузнец ободряет плавильщика, разглаживающий листы молотом — кующего на наковальне, говоря о спайке: «хороша»; и укрепляет гвоздями, чтобы было твёрдо.

Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось.

А ты, Израиль, раб Мой, Иаков, которого Я избрал, семя Авраама, друга Моего,

Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга!

ты, которого Я взял от концов земли и призвал от краёв её, и сказал тебе: «ты Мой раб, Я избрал тебя и не отвергну тебя»:

Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, — я тебе вибрав, я тебе не відкинув.

не бойся, ибо Я с тобою; не смущайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей.

Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я — Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю.

Вот, в стыде и посрамлении останутся все, раздражённые против тебя; будут как ничто и погибнут препирающиеся с тобою.

Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять.

Будешь искать их, и не найдёшь их, враждующих против тебя; борющиеся с тобою будут как ничто, совершенно ничто;

Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе.

ибо Я Господь, Бог твой; держу тебя за правую руку твою, говорю тебе: «не бойся, Я помогаю тебе».

Бо я — Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю.

Не бойся, червь Иаков, малолюдный Израиль, — Я помогаю тебе, говорит Господь и Искупитель твой, Святой Израилев.

Не бійся, Якове, мій черв'ячку, — слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, — слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.

Вот, Я сделал тебя острым молотилом, новым, зубчатым; ты будешь молотить и растирать горы, и холмы сделаешь как мякину.

Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову.

Ты будешь веять их, и ветер разнесёт их, и вихрь развеет их; а ты возрадуешься о Господе, будешь хвалиться Святым Израилевым.

Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся.

Бедные и нищие ищут воды, и нет её; язык их сохнет от жажды: Я, Господь, услышу их, Я, Бог Израилев, не оставлю их.

Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину.

Открою на горах реки и среди долин источники; пустыню сделаю озером и сухую землю — источниками воды;

На лисих горах я відкрию ріки, серед долин — джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю — водяними ручаями.

посажу в пустыне кедр, ситтим и мирту и маслину; насажу в степи кипарис, явор и бук вместе,

Я засаджу пустиню кедром, акацією, афиною та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом,

чтобы увидели и познали, и рассмотрели и уразумели, что рука Господня соделала это, и Святой Израилев сотворил сие.

щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізраїля витворив те.

Представьте дело ваше, говорит Господь; приведите ваши доказательства, говорит Царь Иакова.

Появіть вашу справу, каже Господь, подайте ваші докази, каже цар Якова.

Пусть они представят и скажут нам, что произойдёт; пусть возвестят что-либо прежде, нежели оно произошло, и мы вникнем умом своим и узнаем, как оно кончилось, или пусть предвозвестят нам о будущем.

Нехай приведуть і нехай покажуть нам, що має наступити! Яке було минуле, звістіть нам, щоб ми до нього придивились і впевнились, що воно здійснилось, або яке буде майбутнє, скажіть нам!

Скажите, что произойдёт в будущем, и мы будем знать, что вы боги, или сделайте что-нибудь, доброе ли, худое ли, чтобы мы изумились и вместе с вами увидели.

Оповістіть, що станеться пізніше, щоб ми знали, що ви боги! Зробіть принаймні щонебудь, щоб усі ми здивовані дивились!

Но вы ничто, и дело ваше ничтожно; мерзость тот, кто избирает вас.

Та ви — ніщо, й робота ваша не варта нічого; осоружний — той, хто вас вибирає.

Я воздвиг его от севера, и он придёт; от восхода солнца будет призывать имя Моё и попирать владык, как грязь, и топтать, как горшечник глину.

Я розбудив його з півночі, і він прийшов, зі сходу сонця — того, хто призиває моє ім'я. Він топче можних, як болото, і як гончар місить глину.

Кто возвестил об этом изначала, чтобы нам знать, и задолго пред тем, чтобы нам можно было сказать: «правда»? Но никто не сказал, никто не возвестил, никто не слыхал слов ваших.

Хто те звістив спочатку, щоб ми знали? Заздалегідь, щоб ми могли сказати: «Це правда?» Ніхто нічого не звістив, ані не оголосив, ніхто не чув слів ваших.

Я первый сказал Сиону: «вот оно!» и дал Иерусалиму благовестника.

Я перший звістив про те Сіон, послав у Єрусалим звістовника доброї новини.

Итак, Я смотрел, и не было никого, и между ними не нашлось советника, чтоб Я мог спросить их, и они дали ответ.

Я розглядавсь, та не було нікого; і не було порадника між ними, щоб їх спитати, і щоб відповіли.

Вот, все они ничто, ничтожны и дела их; ветер и пустота истуканы их.

Усі вони — марнота, робота їх — надармо, порожній вітер — їхні божища литі.

Примечания:

Синодальный перевод

10 десница — правая рука.

« 40 глава 42 глава »