От Матфея 14 глава

Евангелие от Матфея благовествование
Еврейский Новый Завет → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В это же время Ирод, областной правитель, услышал о славе Иисуса
 
У тым часе тэтрах Гірад пачуў ведамкі празь Ісуса.

и сказал своим прислужникам: "Должно быть, это Иоанн Креститель. Он воскрес из мёртвых, потому и действуют в нём чудотворные силы".
 
І сказаў служцом сваім: «Гэта Яан Хрысьціцель; ён ускрэс ізь мертвых і затым магучыя ўчынкі дзеюцца Ім.

Ибо Ирод взял Иоанна под стражу, заковал в цепи и бросил в темницу из-за Иродиады, жены его брата Филиппа;
 
Бо Гірад няў Яана, зьвязаў яго й пасадзіў у вязьніцу за Гіродыяду, жонку Піліпаву, брата свайго;

потому что Иоанн сказал Ироду: "Ты нарушаешь Пятикнижие, живя с ней как с женой".
 
Бо Яан казаў яму: «Ня маеш права ты мець яе».

Ирод хотел казнить Иоанна, но боялся народа, в чьих глазах Иоанн был пророком.
 
І хацеў забіць яго, але баяўся гурбы, бо мелі яго за прароку.

Однако во время празднования дня рождения Ирода, дочь Иродиады танцевала перед собравшимися и доставила Ироду такое удовольствие,
 
На ўгодкі радзінаў Гірадавых, дачка Гіродыяды скакала сярод іх і ўпадабаў яе Гірад.

что тот клятвенно обещал дать ей всё, о чём бы она не попросила.
 
Затым ён пад прысягаю абяцаў ёй даць, чаго толькі яна папросе.

По подсказке матери она сказала: "Дай мне прямо здесь на блюде голову Иоанна Крестителя".
 
А яна, падвучаная маткаю сваёй, сказала: «Дай імне тут на талерцы галаву Яана Хрысьціцеля».

Царь очень огорчился; но чтобы сдержать клятвы, данные им перед зваными гостями, велел исполнить её желание и
 
І засмуціўся кароль; але, дзеля прысягі і ўзьляжачых ізь ім, расказаў ёй даць.

послал слуг в темницу обезглавить Иоанна.
 
І паслаў, і сьцялі галаву Яана ў вязьніцы,

Голову принесли на блюде и дали девушке, а она отдала её своей матери.
 
І прынесьлі галаву ягоную на талерцы, і далі дзеўцы, а яна занесла яе маці сваёй.

Пришли ученики Иоанна, забрали тело и похоронили его; потом пошли и рассказали Иисусу.
 
Вучанікі ж ягоныя, прыступіўшы, ўзялі цела і пахавалі яго; і пайшлі, наказалі Ісусу.

Услышав об этом, Иисус сел в лодку и удалился в пустынное место, чтобы побыть там в одиночестве. Но люди узнали об этом и, покинув свои города, последовали за ним по суше.
 
Ісус, пачуўшы, адплыў стуль стругам адзін на пустыннае месца; а груды, пачуўшы праз гэта, пайшлі за Ім ізь мест пехатой.

Поэтому, сойдя на берег, он увидел огромную толпу; и, переполнившись сострадания к ним, исцелил больных.
 
І, вышаўшы, Ісус абачыў чысьлены груд людзёў, і зжаліўся над імі, і ўздаравіў хворых іхных.

Когда уже вечерело, ученики подошли к нему и сказали: "Это отдалённое место, и уже поздно. Отошли людей, чтобы они пошли и купили себе еды в селениях".
 
А як настаў вечар, прыступіліся да Яго вучанікі Ягоныя, кажучы: «Пустыня тутака, дый час ужо позны, адпусьці груды, каб яны пайшлі да сёлаў і купілі сабе ежы».

Но Иисус ответил: "Им не нужно никуда идти. Вы сами дайте им что-нибудь поесть!"
 
Але Ісус сказаў ім: «Ня надабе ім ісьці; вы дайце ім есьці».

Они ответили: "У нас с собой только пять лепёшек и две рыбы".
 
Яны ж кажуць Яму: «Мы ня маем нічога, апрача пяцёх букаткаў і дзьвюх рыбаў».

Он сказал: "Принесите их мне".
 
Ён сказаў: «Прынясіце іх Імне сюды».

Велев народу сесть на траву, он взял эти пять лепёшек и две рыбы и, посмотрев в небеса, произнёс благословение. Затем разломил лепёшки и дал их ученикам, а те раздали людям.
 
і расказаў грудом сесьці на траву, і, узяўшы пяць букаткаў і дзьве рыбы, глянуў на неба, дабраславіў і, паламіўшы, даў букаткі вучанікам, а вучанікі — грудом.

Все ели вдоволь и набрали двенадцать полных корзин оставшихся кусков.
 
І елі ўсі, і пад’елі; і набралі засталых кавалкаў двананцаць кашоў поўных.

Тех, кто ел, было около пяти тысяч мужчин, не считая женщин и детей.
 
А тых, што елі, было каля пяцёх тысячаў чалавекаў, апрача жанок а дзяцей.

Тотчас он велел своим ученикам сесть в лодку и переправиться на другой берег без него, а сам отпускал народ.
 
І зараз прысіліў Ісус вучанікаў сваіх увыйсьці ў струг і пераплысьці ўперад за Яго на другі бок, пакуль Ён адпусьце груды.

Отпустив людей, он поднялся на холм, чтобы помолиться в одиночестве. Настала ночь, и он был там один.
 
І адпусьціўшы груды, Ён узышоў на гару памаліцца на адзіноце; і ўвечары заставаўся там адзін.

Но к тому времени, борясь с волнами и встречным ветром, лодка была уже в нескольких километрах от берега.
 
А струг пасярод мора быў кіданы хвалямі, бо вецер быў праціўны.

Около четырёх часов утра он подошёл к ним, ступая по поверхности озера!
 
Чацьвертае варты ночы пайшоў да іх Ісус, ідучы па мору.

Когда ученики увидели, что он идёт по озеру, они ужаснулись. "Это призрак!" — сказали они и закричали от страха.
 
І вучанікі, бачачы Яго йдучага па мору, спалохаліся й сказалі: «Гэта здань»; і із страху закрычэлі.

Но Иисус тут же заговорил с ними. "Смелее, — сказал он, — это я. Не бойтесь".
 
Але Ісус якга загукаў да іх, кажучы: «Асьмельцеся; гэта Я, не палохайцеся».

Тогда Петр позвал его: "Господь, если это в самом деле ты, скажи, чтобы я пришёл к тебе по воде".
 
І, адказуючы Яму, Пётра сказаў: «Спадару, калі гэта Ты, раскажы імне прайсьці да Цябе па вадзе».

"Иди!" — сказал он. И Петр вылез из лодки и пошёл по воде к Иисусу.
 
Ён сказаў: «Ідзі». І, зышоўшы із струга, Пётра пайшоў па вадзе і падышоў да Ісуса;

Но увидев ветер, испугался, и начав тонуть, закричал: "Господь! Спаси меня!"
 
Але, бачачы вялікі вецер, спалохаўся і, пачаўшы тапіцца закрычэў, кажучы: «Спадару! ратуй мяне».

Иисус тут же протянул руку, схватил его и сказал: "Как мало веры! Почему ты засомневался?"
 
Ісус якга выцягнуў руку, ухапіў яго й кажа яму: «Малаверны, чаму ты суміўся?»

Когда они вошли в лодку, ветер утих.
 
І як увыйшлі яны ў струг, вецер сьціх.

Люди в лодке пали ниц перед ним и воскликнули: "Ты действительно Божий сын!"
 
Былыя ў струзе падышлі, пакланіліся Яму й сказалі: «Запраўды Ты Сын Божы».

Переправившись через озеро, они высадились в Гиносаре.
 
І, пераплыўшы, прыбылі да зямлі Ґенісарэцкае.

Когда жители той местности узнали его, они послали сообщить об этом по всей округе и принесли к нему всех больных.
 
І як людзі таго месца добра пазналі Яго, яны паслалі да ўсяе зямлі навокал, і прынесьлі да Яго ўсіх хворых,

Они умоляли его, чтобы он позволил больным лишь коснуться ритуальной кисти на его одежде, и каждый, кто прикасался, полностью исцелился.
 
І прасілі Яго, каб толькі даткнуцца да кутаса адзецьця Ягонага; і тыя, што даткнуліся, былі сусім уздароўлены.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.