Притчи 31 глава

Книга Притчи Соломона
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Это мудрые изречения царя Лемуила, которым научила царя его мать.

Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

Ты — мой сын, мой любимый, о котором просила я в молитве!

„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?

Не теряй силу свою на женщин, они несут уничтожение царям. Поэтому не трать свои силы на них.

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!

Лемуил, немудро царю пить вино, как немудро правителю хотеть выпить пиво.

Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,

Они могут пить слишком много и забыть, что закон говорит, тогда отнимут они права у бедных.

щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!

Нищим пиво отдай, отдай вино тем, чья жизнь такая горькая.

Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:

Будут пить они и забудут бедность свою, будут пить и забудут о своих несчастьях.

він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!

Говори за тех, кто не может говорить, защищай права нищих!

Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.

Говори и требуй справедливости! Защищай права бедных и нуждающихся!

Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.

Очень трудно найти совершенную жену, но цена её превыше драгоценностей.

Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:

Муж её зависит от неё, он бедности никогда не узнает.

довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!

Она всю жизнь старается для мужа и не становится причиной бед.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.

Всё время занята она, собирая шерсть и хлопок. Сделанное собственными руками наслаждение приносит ей.

Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

Словно корабль, приплывший издалека, она отовсюду приносит пищу в свой дом.

Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

Утром встаёт она рано, еду всей семье готовит, а также и служанок кормит.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

Она земли приобретает, осматривая их, она заработанные деньги использует во благо и сама сажает виноградники.

Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.

Трудится она много, ей сил хватает на любую работу.

Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

Работая допоздна, она занимается обменом вещей и из этого получает прибыль.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

Она прядёт свои нити и ткёт своё полотно.

Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

Всегда подаёт она бедным и помогает всем, кто в нужде.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Когда идёт снег, она о семье своей не волнуется, потому что она обеспечила всех тёплой одеждой.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

Она делает простыни и покрывала, а на ней на самой одежда из прекрасного полотна.

Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

Люди чтут её мужа, так как он один из самых уважаемых городских вельмож.

Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Она купцам продаёт сотканные ею одежды и сделанные своими руками кожаные ремни.

Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

Она и сильна, и уважаема всеми, и в будущее с уверенностью смотрит.

Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

Она мудро рассуждает и учит всех любви и доброте.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

Она не ленива и заботится обо всём доме.

Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

Дети её говорят о ней хорошо. Муж её хвалится ею:

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

«Есть много хороших женщин, но ты ни с кем не сравнима».

„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“

Грация и красота могут обмануть, но женщина, которая чтит Господа, должна быть восхвалена.

Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!

Прилюдно восхваляй её за все дела, совершённые её руками.

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

« 30 глава 1 глава »