От Марка 12 глава

Евангелие от Марка
Новый русский перевод → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

И Он стал говорить с ними притчами: — Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни[68] и построил сторожевую башню[69]. Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
 
І пачаў Ісус прамаўляць да іх у прыпавесцях: «Чалавек заснаваў вінаграднік, і загарадзіў яго плотам, і выкапаў выціскальню, і пабудаваў вежу, і наняў вінаградараў, і аддаліўся.

Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы тот забрал у них причитающуюся ему часть урожая.
 
У свой час паслаў ён паслугача да вінаградараў, каб атрымаць пладоў з вінаградніку.

Но виноградари схватили слугу, избили и отослали ни с чем.
 
Яны ж, схапіўшы яго, збілі ды адправілі з пустым.

Тогда хозяин послал к ним другого слугу; но они разбили ему голову и издевались над ним.
 
І зноў выправіў да іх іншага паслугача, а яны і таму, пабіўшы каменнямі, разбілі галаву і зняважылі.

Хозяин послал ещё одного слугу; его виноградари убили. Он посылал ещё многих слуг, но виноградари одних избивали, других убивали.
 
І паслаў яшчэ аднаго, і яго забілі, і многіх іншых: адных пакалечылі, другіх пазабівалі.

В конце концов у хозяина остался только его единственный любимый сын. Он послал его к ним последним. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он.
 
Дык, маючы яшчэ адзінага, улюбёнага сына, паслаў яго ўрэшце, кажучы: “Ушануюць сына майго”.

Но виноградари сказали друг другу: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим».
 
Але тыя вінаградары гаварылі між сабой: “Ён — спадкаемец! Пойдзем, заб’ем яго — і нашаю будзе спадчына”.

Они схватили его, убили и выбросили его из виноградника.
 
Ды, схапіўшы яго, забілі і выкінулі з вінаградніку.

Что же сделает хозяин виноградника? Конечно же, он придет и убьет виноградарей, а виноградник отдаст другим.
 
Дык што зробіць гаспадар вінаградніку? Ён прыйдзе і заб’е вінаградараў, а вінаграднік аддасць іншым.

Разве вы не читали в Писании: «Камень, Который отвергли строители, стал краеугольным.
 
Няўжо вы не чыталі гэтага ў Пісанні: “Камень, які адкінулі будаўнікі, ён стаўся галавою вугла.

Это совершил Господь, и как это удивительно в глазах наших!»[70]?
 
Ад Госпада гэта сталася, і дзіўна ў вачах нашых”»?

Когда предводители народа поняли, что эту притчу Иисус рассказал о них, они хотели арестовать Его, но побоялись народа. Поэтому они оставили Его и ушли.
 
І намагаліся Яго ўзяць, але баяліся людзей. Бо ведалі, што супраць іх гаварыў гэту прыпавесць. Дык, пакінуўшы Яго, адышлі.

Потом они подослали к Нему фарисеев и сторонников Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
 
І паслалі да Яго некаторых з фарысеяў і ірадыянаў, каб падлавіць Яго ў слове.

Подойдя к Иисусу, они сказали: — Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог[71] кесарю или нет? Платить нам или не платить?
 
Вось, яны, падышоўшы, спыталіся ў Яго: «Настаўнік, мы ведаем, што Ты справядлівы і нікому не патураеш, і не глядзіш на аблічча людзей, але дарозе Божай па праўдзе навучаеш. Ці належыць плаціць падатак цэзару, ці не? Даваць ці не даваць?»

Иисус, зная их лицемерие, сказал: — Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
 
А Ён, ведаючы іх крывадушнасць, гаворыць ім: «Чаму Мяне выпрабоўваеце? Прынясіце Мне дынар, каб яго пабачыць».

Ему принесли монету, и Он спросил: — Кто на ней изображен и чье на ней имя? — Кесаря, — ответили они.
 
Дык прынеслі Яму дынар. І кажа ім: «Чый гэта адмалюнак і надпіс?» Кажуць Яму: «Цэзара».

— Отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу, — сказал Иисус. Они были поражены Его ответом.
 
Дык сказаў ім Ісус: «Што цэзара, аддайце цэзару, а што Божае — Богу». І дзівіліся з Яго.

К Иисусу подошли саддукеи[72], которые утверждают, что нет воскресения. Они спросили Его:
 
І прыходзяць да Ісуса садукеі, якія кажуць, што няма ўваскрэсення, і пытаюцца ў Яго, кажучы:

— Учитель, Моисей написал, что если у кого-либо умрет брат, оставив жену, но не оставив детей, то он должен жениться на вдове и восстановить род[73] своему брату[74].
 
«Настаўнік, Майсей напісаў нам: “Калі памрэ чыйсьці брат і пакіне жонку, не маючы сына, дык хай яго брат возьме яе за жонку і створыць нашчадка брату свайму”.

Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
 
Было сем братоў, з іх першы ажаніўся і памёр, не пакінуўшы нашчадка.

На вдове женился его брат и тоже умер, не оставив потомства. То же самое произошло и с третьим.
 
І другі ўзяў яе за жонку, і таксама памёр, не пакінуўшы нашчадка. Падобна і трэці.

Никто из семерых не оставил после себя сына. После всех умерла и женщина.
 
Так з ёю ажаніліся сем братоў і не пакінулі нашчадка. Пасля ўсіх памерла і жанчына.

Чьей женой будет эта женщина после воскресения[75]? Ведь все семеро были женаты на ней.
 
Дык пры ўваскрэсенні, калі ўваскрэснуць, чыёй з іх будзе яна жонкаю? Бо сямёра мелі яе за жонку».

Иисус ответил им: — Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
 
Гаворыць ім Ісус: «Ці ж не таму вы памыляецеся, што не разумееце ні Пісання, ані магутнасці Божай?

Воскресшие из мертвых не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
 
Бо калі ўстануць з мёртвых, дык не будуць жаніцца, ані замуж выходзіць, але будуць, як анёлы ў нябёсах.

А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея, в том месте, где говорится о кусте, как Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»[76]?
 
Пра мёртвых, што ўваскрэснуць, ці не чыталі вы ў кнізе Майсея, як Бог сказаў яму пры кусце, гаворачы: “Я — Бог Абрагама, і Бог Ізаака, і Бог Якуба”?

Он Бог не мертвых, а живых. Вы глубоко заблуждаетесь.
 
Бог не ёсць мёртвых, але Бог жывых! Дык вы моцна памыляецеся».

Один из учителей Закона, слушая этот спор, заметил, как хорошо ответил Иисус, и спросил у Него: — Какая из заповедей самая важная?
 
І адзін кніжнік, які чуў іх, як яны спрачаліся, ды бачыў, што добра ім Ісус адказаў, падышоў да Ісуса і спытаўся ў Яго: «Каторае прыказанне з усіх першае?»

Иисус ответил: — Самая важная заповедь — это: «Слушай, Израиль! Господь, наш Бог, — единый Господь.
 
Ісус адказаў яму: «Першае з усіх прыказанняў такое: “Слухай, Ізраэль! Госпад, Бог наш, — Госпад адзіны.

Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем своим, всей душой своей, всем разумом своим и всеми силами своими»[77].
 
Любі Госпада, Бога твайго, усім сэрцам тваім, усёю душой тваёй, усім розумам тваім ды ўсімі сіламі тваімі”.

Вторая заповедь: «Люби ближнего твоего, как самого себя».[78] Нет заповедей важнее этих двух.
 
Другое, падобнае да яго: “Любі блізкага свайго як самога сябе”. Большага за гэтыя прыказанні няма».

Учитель Закона сказал: — Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога, кроме Него.
 
І гаворыць Яму кніжнік: «Добра, Настаўнік! Праўду Ты сказаў, што Бог адзіны, ды няма іншага, апрача Яго,

Любить Его всем сердцем, всем разумом, всеми силами и любить ближнего, как самого себя, — это важнее, чем все всесожжения и жертвы.
 
і любіць Яго ўсім сэрцам, і ўсім розумам, усёю душою ды ўсімі сіламі, ды любіць бліжняга, як самога сябе, — гэта больш, чым усе цэласпаленні і ахвяры».

Иисус, видя, как разумно ответил учитель Закона, сказал ему: — Недалеко ты от Божьего Царства. С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
 
Ісус жа, бачачы, што разумна ён адказаў, сказаў яму: «Недалёка ты ад Валадарства Божага». І ніхто ўжо болей не адважыўся Яго пытацца.

Продолжая учить в храме, Иисус сказал: — Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
 
І, навучаючы ў святыні, Ісус, адказваючы, казаў: «Як жа кніжнікі кажуць, што Хрыстос ёсць Сын Давіда?

Сам Давид сказал, вдохновляемый Святым Духом: «Сказал Господь Господу моему: „Сядь по правую руку от Меня, пока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим“».[79]
 
Сам жа Давід сказаў праз Духа Святога: “Сказаў Госпад Госпаду майму: “Сядзь праваруч Мяне, аж дакуль пакладу непрыяцеляў Тваіх пад ногі Твае”.

Сам Давид называет Его Господом. Как же в таком случае Он может быть ему Сыном? Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
 
Сам жа Давід называе Яго Госпадам, дык як жа Ён — Сын яго?» І велізарны натоўп людзей ахвотна слухаў Яго.

А Он учил: — Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
 
І ў Сваёй навуцы казаў Ісус: «Сцеражыцеся кніжнікаў, якія ахвотна ходзяць у доўгіх шатах і любяць прывітанні на рынку,

Они сидят на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах.
 
і першыя лаўкі ў сінагогах ды першыя месцы на банкетах,

Они разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание.
 
якія аб’ядаюць дамы ўдоў і напаказ доўга моляцца. Чакае іх строгі прысуд».

Сев напротив сокровищницы храма, Иисус смотрел, как люди кладут в неё деньги. Многие богачи бросали помногу.
 
І, сеўшы насупраць скарбонкі, Ісус глядзеў, як людзі кідалі грошы ў скарбонку. І многія багатыя кідалі шчодра.

Но вот подошла бедная вдова и бросила две медные монетки[80].
 
І калі прыйшла адна ўбогая ўдава, то кінула дзве лепты, значыць квадрант.

Иисус подозвал учеников и сказал им: — Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,
 
І, паклікаўшы Сваіх вучняў, гаворыць ім: «Сапраўды кажу вам: гэтая ўбогая ўдава ўкінула больш, чым усе, хто кідаў у скарбонку.

потому что все давали от своего избытка, а она от своей нищеты положила всё, что у неё было на жизнь.
 
Бо ўсе кідалі з таго, што было ў іх у дастатку, а гэтая ў сваім недастатку ўсё, што мела, укінула, усё сваё ўтрыманне».

Примечания:

 
Новый русский перевод
1 [68] — В скале высекалось котлообразное углубление, в котором давили виноград, а сок вытекал через специально проделанное отверстие.
1 [69] — См. Ис 5:1-2.
10 [70]Пс 117:22-23.
14 [71] — Особый налог, которым облагались подчиненные народа, в отличие от римских граждан.
18 [72] — Религиозная группа иудеев, состоящая преимущественно из священников и иерусалимских аристократов. Саддукеи отрицали устное предание фарисеев и не верили в воскресение мертвых, а так же в существование ангелов и демонов. Саддукеи имели огромное влияние в Высшем Совете иудеев.
19 [73] — Букв.: семя. Также в ст. 22.
19 [74] — См. Втор 25:5-6.
23 [75] — В некоторых рукописях: « …воскресения, когда люди воскреснут из мертвых?»
26 [76]Исх 3:6.
29 [77]Втор 6:4-5.
31 [78]Лев 19:18.
36 [79]Пс 109:1.
42 [80] — Букв.: две лепты, что составляет один кодрант. Это была просто мизерная сумма.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.