От Марка 15 глава

Евангелие от Марка
Новый русский перевод → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Рано утром первосвященники, старейшины, учители Закона и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Иисуса, отвели и передали Его Пилату[98].
 
І зараз раніцай, Ісуса, па нарадзе першасвятароў са старэйшынамі і кніжнікамі, і ўсяго сангедрыёна, звязаўшы, павялі і перадалі Пілату.

Пилат спросил Его: — Ты Царь иудеев? — Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
 
І спытаўся ў Яго Пілат: «Ці Ты — Цар Юдэйскі?» А Ён, адказваючы, гаворыць яму: «Ты кажаш».

Первосвященники выдвигали против Иисуса много обвинений,
 
І вінавацілі Яго першасвятары ў многіх рэчах.

и Пилат опять спросил Его: — Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
 
Дык Пілат зноў спытаўся ў Яго, кажучы: «Чаму не адказваеш? Глядзі, як многа супраць Цябе абвінавачанняў».

Но, к удивлению Пилата, Иисус и на это ничего не отвечал.
 
Але Ісус больш нічога не адказваў, так што Пілат дзівіўся.

На Пасху Пилат обычно отпускал одного из заключенных, по выбору народа.
 
На свята ён меў звычай вызваляць ім аднаго з вязняў, каго б захацелі.

В это время в заключении находился человек по имени Варавва[99], который вместе со своими сообщниками совершил убийство во время бунта.
 
Быў жа нейкі адзін, на імя Бараба, увязнены разам з бунтаўнікамі, які ў час бунту ўчыніў забойства.

Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.
 
І калі сабраўся натоўп людзей, пачаў дамагацца таго, што ім звычайна рабілі.

— Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? — спросил Пилат.
 
Пілат жа звярнуўся да іх і сказаў: «Хочаце, адпушчу вам Цара Юдэйскага?»

Он знал, что первосвященники предали Иисуса из зависти.
 
Бо ведаў, што Яго выдалі першасвятары праз зайздрасць.

Первосвященники же подговорили толпу просить, чтобы он отпустил лучше Варавву.
 
Але першасвятары падбухторылі людзей, каб ім лепш адпусціў Барабу.

— Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царем иудеев? — спросил Пилат.
 
І Пілат, адказваючы, гаварыў ім паўторна: «Дык што хочаце, каб я зрабіў з Тым, Каго называеце Царом Юдэйскім?»

— Распни Его! — закричала толпа.
 
Але яны зноў закрычалі: «Укрыжуй Яго!»

— За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат. Однако толпа кричала всё громче: — Распни Его!
 
Дык Пілат сказаў ім: «Што благога зрабіў Ён?» Але яны тым болей крычалі: «Укрыжуй Яго!»

Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Варавву, а Иисуса отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.
 
І Пілат, жадаючы дагадзіць народу, выпусціў ім Барабу, а Ісуса, пасля бічавання, выдаў на ўкрыжаванне.

Солдаты отвели Иисуса во двор, то есть в преторию, и созвали весь полк.
 
А ваяры ўвялі Яго ў панадворак, што завецца прэторыя, і склікалі ўсю кагорту.

Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.
 
І апранулі Яго ў пурпур, і, сплёўшы вянок з церняў, усклалі Яму на галаву,

— Да здравствует Царь иудеев! — приветствовали они.
 
і пачалі Яго вітаць: «Радуйся, Цар Юдэйскі!»

Они били Его тростью по голове, плевали на Него и, падая перед Ним на колени, кланялись Ему.
 
І трысцінай білі Яго па галаве, і плявалі на Яго, і, кленчучы, кланяліся Яму.

Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
 
І, калі ўжо наздзекаваліся з Яго, знялі з Яго пурпур ды зноў апранулі Яго ў адзенне Яго, ды павялі Яго на ўкрыжаванне.

По дороге они остановили человека, шедшего с поля, — это был Симон из Кирены, отец Александра и Руфа, — и заставили его нести крест.
 
І прымусілі нейкага Сімона Цырэнейца, бацьку Аляксандра і Руфа, які ішоў з поля і праходзіў міма, каб нёс крыж Яго.

Иисуса привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место»[100]).
 
І прывялі Яго на Гальготу, што значыць «месца чэрапа».

Солдаты дали Ему вино, смешанное со смирной[101], но Он не стал пить.
 
І давалі Яму выпіць віно, змяшанае з сокам міры, але не прыняў.

Они распяли Иисуса, а Его одежду разделили между собой, бросая жребий, кому что взять[102].
 
І ўкрыжаваўшы Яго, дзелілі адзенне Яго, кідаючы жэрабя між сабою, каму што ўзяць.

Когда Его распяли, был третий час[103].
 
А была гадзіна трэцяя, і ўкрыжавалі Яго.

Надпись, указывавшая Его вину, гласила: «ЦАРЬ ИУДЕЕВ».
 
І быў надпіс віны Яго: «Цар Юдэйскі».

Вместе с Ним распяли и двух разбойников[104], одного по правую, другого по левую сторону от Него.
 
І ўкрыжавалі разам з Ім двух разбойнікаў, аднаго праваруч, а другога леваруч ад Яго.

И исполнилось Писание, где говорится: «И был причислен к преступникам».[105]
 
І збылося Пісанне: і да злодзеяў быў залічаны.

Проходившие мимо бранили Его. Качая головами[106], они говорили: — Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
 
І тыя, што міма праходзілі, плявузгалі на Яго, ківаючы галовамі сваімі і кажучы: «Гэй, Ты, што руйнуеш святыню ды зноў узнаўляеш у тры дні,

Спаси Себя, сойди с креста!
 
уратуй Сябе Самога, зыдзі з крыжа».

Первосвященники и учители Закона тоже насмехались над Иисусом: — Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
 
Таксама і першасвятары з кніжнікамі, смеючыся з Яго, казалі адзін аднаму: «Іншых ратаваў, а Сам Сябе ўратаваць не можа.

Христос, Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили. Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
 
Няхай жа Хрыстос, Цар Ізраэля, сыдзе цяпер з крыжа, каб мы ўбачылі і паверылі». Таксама і тыя, што былі з Ім укрыжаваныя, зневажалі Яго.

В шестом же часу по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа[107].
 
А калі настала гадзіна шостая, усю зямлю ахутала цемра аж да гадзіны дзявятай.

В девятом часу Иисус громко крикнул: — Элои, Элои, лема савахтани? (что значит: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»[108])
 
І а дзевятай гадзіне Ісус закрычаў моцным голасам: «Гэлёі, Гэлёі! Лама сабахтані», што значыць: «Божа Мой, Божа Мой, чаму Ты Мяне пакінуў?»

Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: — Слышите, Илию зовет![109]
 
І некаторыя з тых, што бліжэй стаялі, чуючы гэта, казалі: «Вось, Ён Іллю кліча».

Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил её на палку и дал Ему пить[110]. — Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
 
А адзін, падбегшы, напоўніўшы губку воцатам і ўсклаўшы яе на трысціну, даваў Яму піць, кажучы: «Пачакайце, паглядзім, ці прыйдзе Ілля зняць Яго».

Громко вскрикнув, Иисус испустил дух.
 
Ісус жа, закрычаўшы моцным голасам, сканаў.

И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу[111].
 
І заслона ў святыні разадралася напалам з верху аж да нізу.

Стоявший напротив Иисуса сотник, увидев, как Он испустил дух,[112] сказал: — Этот Человек действительно был Сыном Бога!
 
Сотнік жа, што стаяў насупраць, бачачы, што Ісус, так закрычаўшы, сканаў, гаворыць: «Сапраўды, Гэты Чалавек быў Сын Божы».

Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Мария Магдалина, Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия.
 
А былі там і жанчыны, здалёк паглядаючыя, між імі Марыя Магдалена, і Марыя, маці Якуба меншага і Язэта, і Саламея,

Они следовали за Иисусом, когда Он был в Галилее, и прислуживали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.
 
якія, калі Ісус быў у Галілеі, хадзілі з Ім і паслугавалі Яму, ды многа іншых, што разам з Ім прыйшлі ў Ерузалім.

Был день приготовления к субботе. Вечером
 
І, калі звечарэла, а быў гэта дзень прыгатавання, які бывае перад суботаю,

Иосиф из Аримафеи, влиятельный член Совета, который и сам был из числа ожидавших Божьего Царства, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Иисуса.
 
прыйшоў Язэп з Арыматэі, знатны член рады, які сам чакаў прыходу Валадарства Божага, і адважна ўвайшоў да Пілата, і прасіў цела Ісуса.

Пилат удивился, услышав, что Иисус так скоро умер. Он позвал сотника и спросил, давно ли Иисус умер.
 
Але Пілат сумняваўся, ці ўжо памёр, і, паклікаўшы сотніка, спытаўся ў яго, ці ўжо памёр,

Узнав от сотника, что Иисус действительно мертв, он отдал тело Иосифу.
 
і, даведаўшыся ад сотніка, аддаў цела Язэпу.

Иосиф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале гробницу. К входу в гробницу он привалил камень.
 
Язэп жа купіў плашчаніцу і, зняўшы Яго, абгарнуў Яго плашчаніцай ды паклаў у магіле, што была высечана ў скале, і падкаціў камень да ўваходу ў магілу.

А Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда Он был положен.
 
Марыя ж Магдалена і Марыя, маці Язэпа, глядзелі, дзе пахавалі Яго.

Примечания:

 
Новый русский перевод
1 [98] — Понтий Пилат был римским наместником в Иудее (26-36 гг).
7 [99] — Это имя переводится как: сын отца.
22 [100] — Букв.: Череп. Скорее всего, этот холм имел такое название из-за своей формы, напоминавшей человеческий череп.
23 [101]Смирна. Или: мирра— приятно пахнущая смола растущего в Аравии растения.
24 [102] — См. Пс 21:19.
25 [103] — В знач.: «девять часов утра».
27 [104] — Или: мятежников.
28 [105] — Данный стих отсутствует в ранних рукописях Нового Завета.
29 [106] — См. Пс 21:8.
33 [107] — В знач.: «до трех часов дня».
34 [108]Пс 21:2.
35 [109] — На евр. языке имя Илия и выражение: Боже Мой звучат очень похоже.
36 [110] — См. Пс 68:22.
38 [111] — Это была внутренняя завеса в храме, которая отделяла Святое место от Святого Святых (см. Исх 26:31-35). См. Евр 10:19-22.
39 [112] — В некоторых рукописях: увидев, что Он так вскрикнув, умер.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.