Івана 18 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Куліша та Пулюя → Русского Библейского Центра

Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

Закончив молитву, Иисус перешел с учениками на другую сторону долины Кедрон, где был сад. В этот сад Он и привел Своих учеников.

Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.

Иисус часто приводил их сюда. Это место знал и Иуда, который готовил предательство.

Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.

Для этого Иуда пришел сюда с отрядом солдат. И еще первосвященники и фарисеи дали ему стражников из Храма. Все пришли с факелами, фонарями и оружием.

Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?

Иисус знал все, что с Ним будет. Он шагнул навстречу и спросил: «Кто вам нужен?».

Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.

Ему отвечали: «Иисус Назарянин». Иисус говорит им: «Я Есмь». Иуда предатель стоял по ту сторону вместе с ними.

Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.

Когда Иисус сказал: «Я Есмь», они попятились и пали лицом в землю.

Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.

Он еще раз спрашивает: «Кто вам нужен?». Они говорят: «Иисус Назарянин».

Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.

Иисус ответил: «Я вам уже сказал: Я Есмь. Вы ищете Меня. Этих не трогайте».

Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.

Он сказал это, чтобы исполнились Его слова, сказанные прежде: «Из тех, кого Ты Мне дал, Я не потерял никого».

Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.

Симон Петр обнажил меч, ударил и отсек правое ухо рабу архиерея. Раба звали Малх.

Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?

Иисус сказал Петру: «Вложи меч в ножны. Могу ли Я не выпить чашу из руки Отца?».

Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,

Солдаты во главе с командиром и иудейские стражники схватили Иисуса и связали.

і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.

Привели Его сначала к Анне, тестю Кайафы, тогдашнего архиерея.

Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.

Это был тот самый Кайафа, который подсказал иудейскому руководству мысль, что лучше пусть умрет один человек, чем весь народ.

Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.

Симон Петр и еще один ученик шли следом за Иисусом. Этот ученик был вхож к архиерею — он вошел во двор вместе с Иисусом.

Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.

Петр остался стоять снаружи у ворот. Ученик, который был вхож к архиерею, вернулся, переговорил с привратницей и повел Петра во двор.

Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.

И тут раба-привратница говорит Петру: «А ты, часом, не ученик того человека?». Он отвечал: «Нет».

Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.

Было холодно. Во дворе вокруг костра стояли и грелись рабы и стражники. Вместе с ними стоял и грелся Петр.

Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.

Архиерей допрашивал Иисуса о Его учениках и учении.

Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.

Иисус сказал: «Я говорил с людьми открыто, не таясь. Я целыми днями учил народ и в синагоге, и в Храме — в самых людных местах. Мое учение ни для кого не тайна.

Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.

Почему ты спрашиваешь Меня? Спрашивай тех, кто Меня слушал. Они скажут, о чем Я говорил».

Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?

Как только это было сказано, один из стражников, стоявших рядом, ударил Иисуса по лицу и сказал: «Ты как отвечаешь архиерею?».

Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?

Иисус говорит ему: «Если Я неправ, скажи, в чем Моя неправда. А если прав, зачем бьешь Меня?».

Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.

Анна отослал Иисуса, связанного, к архиерею Кайафе.

Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.

Симон Петр стоял и грелся у костра. Ему говорят: «А ты, часом, не Его ученик?». Но Петр не признался, сказал: «Я? Нет!».

Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?

Один из рабов архиерея, родственник того самого, кому Петр отсек ухо, говорит: «А это не тебя ли я видел с Ним в саду?».

Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.

Петр и тут не признался. И сразу вслед за этим пропел петух.

Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.

От Кайафы Иисуса повели в преторию. Было раннее утро. Чтобы не оскверняться, во дворец заходить не стали, иначе нельзя было бы есть пасху.

Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?

Пилат сам вышел к ним. Он спросил: «В чем вы обвиняете этого человека?».

Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.

Они ответили: «Это злодей. Иначе бы мы не привели Его к тебе».

Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.

Пилат сказал: «Ведите Его обратно и судите сами по своему Закону». Но иудеи сказали: «У нас запрещена смертная казнь».

Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.

Это произошло, чтобы Иисус был потом предан такой смерти, какую предсказал.

Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?

Тогда Пилат вернулся во дворец, велел подвести к себе Иусуса и говорит Ему: «Это Ты иудейский царь?».

Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?

Иисус отвечал: «Ты от себя это говоришь или повторяешь чужие слова?».

Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?

Пилат говорит: «По-твоему, я иудей? Твой народ и первосвященники, вот кто привел Тебя ко мне. Что Ты сделал?».

Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.

Иисус отвечал: «Мое Царство — не от мира сего. Будь от мира сего Мое Царство, Мои подвластные отбили бы Меня у иудеев. Нет, Мое Царство не отсюда».

Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.

Тогда Пилат говорит Ему: «Значит, Ты все-таки царь?». Иисус отвечал: «Вот и ты говоришь, что Я — царь. Я — свидетель истины. Для этого Я родился, для этого пришел в мир. Кто хочет знать истину, идет на Мой голос».

Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.

Пилат спрашивает Его: «Что это — истина?». Спрашивает и опять выходит к толпе и говорит: «Никакой Его вины я ни в чем не вижу.

Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

А только есть у вас обычай: на Пасху, по вашему желанию, одного отпускаю. Хотите, отпущу на этот раз иудейского царя?».

Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.

В ответ они закричали: «Не Его! Нет! Варавву!». Варавва был разбойник.

« 17 глава 19 глава »