1 Коринтян 14 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Открытый перевод

Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.

Ищите любви, но добивайтесь и духовных даров, особенно пророческого дара.

Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

Тот, кто говорит на языке, не людям говорит, а Богу, и никто его не поймет: он в духе возвещает тайны.

А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.

Но кто пророчествует, тот говорит людям, укрепляя, призывая и ободряя.

Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

Тот, кто говорит на языке, укрепляет только себя, а кто пророчествует, созидает общину.

Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.

Я вам всем желаю говорить на языках, а ещё более — пророчествовать: пророк выше говорящего на языках, если сказанное на языке не толкуется для укрепления общины.

А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?

Представьте, братья, что я приду к вам и буду говорить на языках. Какая в том польза, если я не передам вам ни откровения, ни знания, ни пророчества, ни поучения?

Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?

Так звучит бездушный предмет — флейта или арфа: если играющий не отделяет звука от звука, то как понять, что же он играет?

Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?

Если зов трубы неразборчив, кто будет готовиться к битве?

Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!

Так и с вами, когда говорите на языке: если ваши слова неясны, кто поймет вас? Вы говорите в пустоту.

Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!

Сколько в мире разных языков! Нет народа без языка.

І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.

Но если я не знаю языка, для говорящего я дикарь, как и он для меня.

Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!

И вы, если добиваетесь духовных даров, стремитесь получить их как можно больше для созидания общины.

Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

Поэтому говорящий на языке пусть молится и о даре истолкования.

Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!

Ибо если я молюсь на языке, молится мой дух, а ум бездействует.

Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

Как тогда быть? Буду молиться духом, но также и умом; буду петь хвалу духом, но также и умом.

Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.

Иначе, если ты в духе благословляешь Господа, как представитель собрания сможет ответить «амен»? Он тебя не понимает.

Ти дякуєш добре, але не будується інший.

Да, ты благодаришь достойно, но никого не укрепляешь.

Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.

Благодарение Богу, я говорю на языках больше, чем любой из вас!

Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

Но в собрании я лучше скажу пять вразумительных слов в поучение другим, чем тысячи слов на языке.

Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!

Братья, в рассуждениях не будьте как дети. Для пороков оставайтесь младенцами, но умом будьте зрелыми.

У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

В Законе сказано:На чужих языках, устами иноземцев Я буду говорить с этим народом, но даже тогда они Меня не послушают,— говорит Господь.

Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.

Поэтому дар языков — это знак не для верующих, а для неверующих, пророчества же — не для неверующих, а для верующих.

А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

Если соберется вся община и будет говорить на языках, и войдут непосвященные или неверующие, не скажут ли они: «Да вы не в своем уме»?

Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

Но если вся община пророчествует, и войдет неверующий или непосвященный, он будет всеми изобличен, всеми испытан,

і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“

его тайные мысли будут раскрыты, и тогда, пав ниц, он поклонится Богу и воскликнет: «Поистине с вами Бог!»

То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!

Так что же, братья? Когда вы собираетесь вместе, у каждого есть или гимн, или поучение, или откровение, или язык, или толкование. Пусть всё это служит созидательной цели.

Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!

Если будете говорить на языках, то пусть делают это двое, самое большее — трое, по очереди, а один толкует.

А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

Если же толкователя нет, пусть эти люди молчат на собрании, а говорят лишь себе и Богу.

А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.

Из пророков пусть двое или трое изрекают, а другие обдумывают их слова.

Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!

Если кому-то из сидящих вдруг будет дано откровение, пусть тогда изрекающий замолчит.

Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!

Вы можете пророчествовать все поочередно, уча и призывая каждого.

І ко́ряться духи пророчі пророкам,

А пророческий дух подчинен пророку,

бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих, —

ибо Бог творит не беспорядок, а мир.Как принято в любой общине святых,

нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.

женщина должна молчать на собрании, ибо ей следует не говорить, а подчиняться, о чем говорит и Закон.

Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!

Если она хочет что-то узнать, пусть спросит дома у мужа, ибо женщине неприлично говорить на собрании.

Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

Разве Божье слово исходит от вас? Или оно пришло только к вам?

Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!

Кто считает себя пророком или человеком духа, пусть распознает, что я пишу вам, как повелел Господь.

Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!

Кто не признает этого, тот и сам не будет признан.

Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

Итак, братья мои, добивайтесь пророческого дара и никому не препятствуйте говорить на языках.

Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

Всё должно проходить благопристойно и с соблюдением порядка.

« 13 глава 15 глава »