Притчи 18 глава

Притчи Соломона
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Несговорчивый ищет предлога для ссоры, 1 всё разумное он бранит.2

Людина, яка бажає відлучитися від друзів, шукає приводу, вона повсякчас буде в погорді.

Не любит глупец здравомыслия, ему бы только выказать себя.

Той, кому бракує розуму, не має потреби в мудрості, оскільки він радше керується безумством.

За нечестивым поступком приходит презрение, за недостойным — позор.

Як тільки безбожний зануриться в глибочінь зла, він нехтує всім, — і навідуються до нього непошана і зневага.

Слова из уст человека — глубокие воды, бурный поток, родник мудрости.

Слово в серці людини — мов глибока вода; ріка і джерело життя вирують.

Несправедливо потворствовать злодею и отказывать праведнику в правосудии.

Не добре бути в захопленні від безбожних, так само, як і несправедливо перекручувати правду на суді.

Язык глупца ввергает в ссоры, уста его вздорные накличут побои.

Губи нерозумного доводять його до зла, його зухвалі уста накликають смерть.

Вздорный рот глупца — его погибель, собственный язык — ловушка, что грозит жизни его.

Уста нерозумного — це його погибель, а його губи — пастка для його душі.

Слова сплетника что лакомый кусочек, глубоко, до нутра они проникают.3

Ледачих гне додолу страх, а душі жінкоподібних чоловіків голодуватимуть.

Кто в работе своей нерадив, тот брат разрушителю.

Хто себе не виправить у своїх справах, — той брат свого мучителя.

Имя ГОСПОДНЕ — крепкая башня, укроется в ней праведник — и будет невредим.

Господнє Ім’я — у величі сили; тож праведні, які линуть до Нього, отримують велич.

Богатство для богача что город укрепленный,4 мнится ему, что укрылся он за стеной неприступной.

Маєток багатого — це укріплене місто, а велика його слава дає велику тінь.

За превозношением идет погибель,5 а смирение предшествует славе.6

Перед знищенням стає гордим серце людини, а перед прославленням воно стає покірним.

Отвечать собеседнику, не дослушав, постыдно и глупо.

Коли хто відповідає, перш, ніж вислухає, — такому ганьба і сором.

Сильный духом одолеет болезнь, а надломленный дух кто может исцелить?7

Розумний слуга гасить гнів людини. А хто підтримає малодушну людину?

Сердце здравомыслящего стяжает знание, слух мудрого жаждет знания.

Серце розумного здобуває знання, і вуха мудрих шукають розуміння.

Дары откроют любые двери, и даже к вельможам8 приведут.

Дарунок людини поширює її володіння і садовить її поряд з можновладцями.

Выступивший первым в суде кажется прав, пока другой не начнет его допрашивать.9

Праведний є власним обвинувачем у вступній промові на суді. Та нападає обвинувач — і сам стає оскарженим.

Жребий прекращает тяжбы и даже сильных разводит в стороны.10

Жереб кладе край незгоді й між володарями визначає границі.

Оскорбленный брат — что неприступный11 город, ссоры — что засов на воротах.12

Коли братові допомагає брат, тоді він стає, як добре укріплене, високе місто, — сильний, наче збудований на міцному фундаменті царський палац.

Плодами уст своих насытится человек, урожаем речей своих наестся.

Плодами своїх уст людина наповнює своє черево, — плодами своїх губ вона насититься.

Смерть и жизнь во власти языка, кто любит его — плодов его вкусит.

Смерть і життя — у владі язика; ті, хто над ним панує, споживатимуть його плоди.

Кто нашел достойную жену — нашел наилучшее в жизни и обрел благоволение ГОСПОДА.

Хто знайшов добру жінку, знайшов милість, і від Бога він отримав радість. 22a Хто виганяє добру жінку, той викидає добро, а хто тримається перелюбниці, той безумний і безбожний.

Бедняк просит, умоляя, а богач отвечает грубо.

Бывают друзья, от которых одни беды,13 а бывает друг, что любит сильнее брата.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Перевод по LXX и Вульгате. Масоретский текст: отделенный ищет (удовлетворения своего) желания. Друг. возм. пер.: кто лишь своим страстям потакает, тот одинок.

1 [2] — Друг. возм. пер.: изо всех сил бранится.

8 [3] — Стих дословно повторяется в 26:22; ср. также 16:28; 26:20.

11 [4] — Эта часть стиха повторяет первую часть 10:15.

12 [5] — Эта часть стиха почти дословно повторяет первую часть 16:18.

12 [6] — Эта часть стиха дословно повторяет вторую часть 15:33.

14 [7] — Букв.: поднять / вынести.

16 [8] — Букв.: к великим.

17 [9] — Или: пока не начнет возражать соперник.

18 [10] — Или: разводит тяжущиеся стороны.

19 [11] — Букв.: крепкий / укрепленный.

19 [12] — Масоретский текст неясен; перевод предположителен.

24 [13] — Перевод по друг. чтению. Друг. возм. пер: человек, (у которого слишком много) друзей, обречен на беду. Здесь игра слов: слово «друзья» (реим) и глагольная форма «попасть в беду» (лехитроэ) в оригинале выглядят как однокоренные. Отсюда и разные варианты перевода этого стиха: бывают друзья, которые лишь притворяются друзьями; или: человек, у которого много друзей, и сам должен быть дружелюбным.

« 17 глава 19 глава »