От Матфея 14 глава

От Матфея, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Когда Ирод, правитель Галилеи, царствовавший в то время, узнал об Иисусе,
 
У той час Ірад тэтрарх пачуў чуткі пра Ісуса

он сказал своим слугам: «Этот Человек на самом деле Иоанн Креститель. Он воскрес из мёртвых и потому способен творить все эти чудеса».
 
і сказаў слугам сваім: гэта Іоан Хрысьціцель; ён уваскрос з мёртвых, і дзеля гэтага цуды дзе́юцца праз яго.

Задолго до этого Ирод схватил Иоанна, заковал его в цепи и бросил в темницу. Он сделал это из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа.
 
Бо Ірад, захапіўшы Іоана, зьвязаў яго і пасадзіў у вязьніцу за Ірадзіяду, жонку Філіпа, брата свайго.

Иоанн говорил ему: «Тебе не подобает с ней сожительствовать».
 
Бо Іоан казаў яму: ня гожа табе́ ме́ць яе́.

Ирод хотел убить его, но боялся народа, так как люди считали Иоанна пророком.
 
І хаце́ў забіць яго, але баяўся народу: бо яго ме́лі за прарока.

Когда наступил день рождения Ирода, дочь Иродиады танцевала перед ним и его гостями и так угодила ему,
 
У дзе́нь жа нарадзін Ірада дачка́ Ірадзіяды скакала пасярод іх і дагадзіла Іраду.

что он клятвенно пообещал дать ей всё, о чём она ни попросит.
 
Дзеля гэтага ён пакляўся ёй даць, чаго-б ні папрасіла.

По наущению матери она сказала: «Принеси мне на блюде голову Иоанна Крестителя».
 
Яна-ж, падвучаная маткай сваёй, сказала: дай мне́ тут на та́лерцы галаву Іоана Хрысьціцеля.

И хотя царь был опечален, он приказал исполнить её просьбу, так как гости, которые ели вмести с ним, слышали его клятву.
 
І засумаваў цар, але з увагі на прысягу і на супачыва́ўшых побач з ім сказаў даць.

Поэтому Ирод послал людей обезглавить Иоанна в тюрьме.
 
І паслаў адсячы́ галаву Іоану ў вязьніцы.

Они принесли голову Иоанна на блюде и отдали девушке, а та отнесла её матери.
 
І прыне́сьлі галаву яго на тале́рцы і далі дзяўчыне, а яна зане́сла матцы сваёй.

После этого пришли ученики Иоанна и, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали Иисусу, что произошло.
 
Вучні-ж яго, прыйшоўшы, узялі це́ла яго й пахавалі яго; і пайшлі паведаміць Ісуса.

Услышав о том, что случилось, Иисус сел в лодку и отправился в уединённое место, чтобы побыть в одиночестве. Но, когда люди узнали об этом, они пришли из своих городов и пошли за Ним по берегу.
 
І, пачуўшы, Ісус паплыў стуль на чаўне́ ў пустыннае ме́сца адзін; і народ, пачуўшы тое, пайшоў за Ім з ме́стаў пехато́ю.

Выйдя на берег, Иисус увидел большую толпу и сжалился над людьми, и исцелил больных.
 
І, выйшаўшы, Ісус угле́дзіў множства людзе́й і пашкадава́ў іх і аздаравіў няду́жых.

Когда настал вечер, к Нему пришли Его ученики и сказали: «Уже поздно, а место здесь уединённое. Распусти людей, чтобы они могли пойти в селения и купить себе еду».
 
Калі-ж настаў ве́чар, прыступіліся да Яго вучні Ягоныя і сказалі: пустыня тутака, дый час ужо позны; пусьці народ, каб яны пайшлі ў сёлы і купілі сабе́ е́жы.

Но Иисус сказал ученикам: «Незачем им уходить. Вы дайте им что-нибудь поесть».
 
Але Ісус сказаў ім: ня трэба ім ісьці: вы́ дайце ім е́сьці.

Ученики ответили Ему: «Всё, что у нас есть с собой, это пять хлебов и две рыбины».
 
Яны-ж кажуць Яму: у нас тут толькі пяць хлябоў і дзьве́ рыбы.

Иисус сказал: «Принесите их Мне».
 
Ён сказаў: прынясе́це іх Мне́ сюды.

Он велел народу сесть на траву, а затем, взяв пять хлебов и две рыбины, возвёл глаза к небу и возблагодарил Бога за еду. После этого Он преломил хлеб и стал раздавать куски Своим ученикам, а те в свою очередь передавали их народу.
 
І сказаў народу супачы́ць на траве́ і, узяўшы пяць хлябоў і дзьве́ рыбы, глянуў на не́ба, пабагаславіў і, паламаўшы, даў хле́б вучням, а вучні народу.

Все поели и насытились, а ученики потом ещё наполнили остатками еды двенадцать корзин.
 
І е́лі ўсе́, і насыціліся; і назьбіралі аста́ткаў дванаццаць карабо́ў поўных.

И всего среди евших было пять тысяч мужчин, а кроме них ещё женщины и дети.
 
А е́ўшых было каля пяці тысячаў душ, апрача жанчы́н і дзяце́й.

Вскоре после этого Иисус велел ученикам сесть в лодку и послал их вперед, на другой берег озера, а Сам остался, чтобы отпустить народ.
 
І тады-ж загадаў Ісус вучням Сваім увайсьці ў човен і плы́сьці пе́рш за Яго на другі бок, пакуль Ён адпу́сьціць народ.

Попрощавшись с людьми, Он в одиночестве поднялся в горы, чтобы помолиться. И когда наступил вечер, Он был там один.
 
І, адпусьціўшы народ, Ён узыйшоў на гару́ памаліцца насамо́це; і ўве́чары астаўся там Адзін.

Лодка была уже далеко от берега, и волны кидали её из стороны в сторону, так как она шла против сильного ветра.
 
А човен ужо быў пасярэдзіне мора, і яго кідалі хвалі, бо ве́цер быў праціўны.

Между тремя и шестью часами утра Иисус пришёл к ученикам, идя по воде.
 
У чацьвёртую-ж старо́жу ночы пайшоў да іх Ісус, ідучы па моры.

Увидев, что Он идёт по озеру, они испугались и сказали: «Это призрак!» — и стали кричать от страха.
 
І вучні, угле́дзіўшы Яго, ідучы па моры, спалохаліся і гаварылі: гэта здань. І ад страху закрычэлі.

Затем Иисус заговорил с ними: «Не пугайтесь! Это — Я! Не бойтесь!»
 
Але Ісус ураз загаварыў з імі і сказаў: бадры́цеся; гэта Я; ня бойцеся.

В ответ Пётр сказал: «Господи, если это Ты, то прикажи, чтобы я мог подойти к Тебе по воде!»
 
Пётр сказаў Яму ў адказ: Госпадзе! Калі гэта Ты, скажы мне́ йсьці да Цябе́ па вадзе́.

Иисус сказал: «Подойди!» Тогда Пётр вышел из лодки и пошёл по воде к Иисусу.
 
Ён жа сказаў: ідзі. І, выйшаўшы з чаўна, Пётр пайшоў па вадзе́, каб падыйсьці да Ісуса.

Тотчас же он заметил, что ветер усилился, и поэтому испугался. Он стал тонуть и закричал: «Господи, спаси меня!»
 
Але, ба́чачы моцны ве́цер, спужаўся і, пачаўшы тану́ць, закрычэў: Госпадзе, спасі мяне́!

Иисус тотчас же протянул руку и подхватил его. Он сказал Петру: «Маловерный, почему ты усомнился?»
 
Ісус ураз жа працягнуў руку, падтрымаў яго і кажа яму: малаве́рны! Чаму ты сумляваўся?

Как только они вошли в лодку, ветер стих.
 
І, калі ўвайшлі яны ў човен, ве́цер заціх.

Те, кто были в лодке, поклонились Иисусу и сказали: «Ты — истинно Сын Божий!»
 
А быўшыя ў чаўне́ падыйшлі, пакланіліся Яму і сказалі: запраўды́, Ты — Сын Божы!

Они пересекли озеро и причалили к берегу в Геннисарете.
 
І, пераплыўшы, прыйшлі ў зямлю Генісарэцкую.

Когда местные жители узнали Иисуса, они послали весть по всей округе, и люди стали приносить больных
 
І людзі тамтэйшыя, пазнаўшы Яго, паслалі ў-ва ўсю ваколіцу тую і прыне́сьлі да Яго ўсіх хворых.

и умолять Его позволить им хотя бы дотронуться до подола Его одежды. И все те, кто коснулись её, исцелились.
 
І прасілі Яго, каб толькі дакрану́цца да краю вопраткі Яго; і, като́рыя дакрану́ліся, паздараве́лі.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.