От Матфея 14 глава

От Матфея, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Когда Ирод, правитель Галилеи, царствовавший в то время, узнал об Иисусе,

Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,

он сказал своим слугам: «Этот Человек на самом деле Иоанн Креститель. Он воскрес из мёртвых и потому способен творить все эти чудеса».

і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!”

Задолго до этого Ирод схватил Иоанна, заковал его в цепи и бросил в темницу. Он сделал это из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа.

Бо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;

Иоанн говорил ему: «Тебе не подобает с ней сожительствовать».

Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.”

Ирод хотел убить его, но боялся народа, так как люди считали Иоанна пророком.

Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.

Когда наступил день рождения Ирода, дочь Иродиады танцевала перед ним и его гостями и так угодила ему,

Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;

что он клятвенно пообещал дать ей всё, о чём она ни попросит.

отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.

По наущению матери она сказала: «Принеси мне на блюде голову Иоанна Крестителя».

Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.”

И хотя царь был опечален, он приказал исполнить её просьбу, так как гости, которые ели вмести с ним, слышали его клятву.

І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —

Поэтому Ирод послал людей обезглавить Иоанна в тюрьме.

тож послав стяти голову Йоанові в темниці.

Они принесли голову Иоанна на блюде и отдали девушке, а та отнесла её матери.

Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.

После этого пришли ученики Иоанна и, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали Иисусу, что произошло.

І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.

Услышав о том, что случилось, Иисус сел в лодку и отправился в уединённое место, чтобы побыть в одиночестве. Но, когда люди узнали об этом, они пришли из своих городов и пошли за Ним по берегу.

Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.

Выйдя на берег, Иисус увидел большую толпу и сжалился над людьми, и исцелил больных.

А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.

Когда настал вечер, к Нему пришли Его ученики и сказали: «Уже поздно, а место здесь уединённое. Распусти людей, чтобы они могли пойти в селения и купить себе еду».

Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”

Но Иисус сказал ученикам: «Незачем им уходить. Вы дайте им что-нибудь поесть».

А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”

Ученики ответили Ему: «Всё, что у нас есть с собой, это пять хлебов и две рыбины».

Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.”

Иисус сказал: «Принесите их Мне».

Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.”

Он велел народу сесть на траву, а затем, взяв пять хлебов и две рыбины, возвёл глаза к небу и возблагодарил Бога за еду. После этого Он преломил хлеб и стал раздавать куски Своим ученикам, а те в свою очередь передавали их народу.

І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.

Все поели и насытились, а ученики потом ещё наполнили остатками еды двенадцать корзин.

Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.

И всего среди евших было пять тысяч мужчин, а кроме них ещё женщины и дети.

Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.

Вскоре после этого Иисус велел ученикам сесть в лодку и послал их вперед, на другой берег озера, а Сам остался, чтобы отпустить народ.

І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.

Попрощавшись с людьми, Он в одиночестве поднялся в горы, чтобы помолиться. И когда наступил вечер, Он был там один.

І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.

Лодка была уже далеко от берега, и волны кидали её из стороны в сторону, так как она шла против сильного ветра.

Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.

Между тремя и шестью часами утра Иисус пришёл к ученикам, идя по воде.

О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.

Увидев, что Он идёт по озеру, они испугались и сказали: «Это призрак!» — и стали кричать от страха.

Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” — заговорили й закричали з переляку.

Затем Иисус заговорил с ними: «Не пугайтесь! Это — Я! Не бойтесь!»

Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!”

В ответ Пётр сказал: «Господи, если это Ты, то прикажи, чтобы я мог подойти к Тебе по воде!»

Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”

Иисус сказал: «Подойди!» Тогда Пётр вышел из лодки и пошёл по воде к Иисусу.

“Підійди!” — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;

Тотчас же он заметил, что ветер усилился, и поэтому испугался. Он стал тонуть и закричал: «Господи, спаси меня!»

але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”

Иисус тотчас же протянул руку и подхватил его. Он сказал Петру: «Маловерный, почему ты усомнился?»

Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”

Как только они вошли в лодку, ветер стих.

І як увійшли до човна, вітер ущух.

Те, кто были в лодке, поклонились Иисусу и сказали: «Ты — истинно Сын Божий!»

А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно — Син Божий!”

Они пересекли озеро и причалили к берегу в Геннисарете.

І перепливши, прибули в землю генезаретську.

Когда местные жители узнали Иисуса, они послали весть по всей округе, и люди стали приносить больных

Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих

и умолять Его позволить им хотя бы дотронуться до подола Его одежды. И все те, кто коснулись её, исцелились.

та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.

« 13 глава 15 глава »