От Матфея 15 глава

От Матфея, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Тогда к Иисусу пришли фарисеи и законоучители из Иерусалима и сказали:

Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:

«Почему Твои ученики нарушают обычай наших великих предков? Они не моют руки перед едой!»

“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”

Иисус ответил им: «А почему вы нарушаете заповедь Божью ради установленных вами обычаев?

А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?

Ведь Бог сказал: „Почитай своего отца и свою мать”. И ещё сказал Всевышний: „Каждый, кто оскорбит своего отца или свою мать, должен быть предан смерти”.

Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.

Но вы говорите, что можно сказать отцу или матери: „Я не могу помочь вам, так как предназначаю всё своё состояние в дар Богу”,

А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —

и тем самым учите не почитать отца и мать. Так вы отменили заповедь Божью ради ваших обычаев.

той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.

Лицемеры! Правильно пророчествовал о вас Исаия, когда сказал:

О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:

„Эти люди чтут Меня устами своими, но сердца их далеки от Меня.

Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.

Почитание их бесполезно, так как то, чему они учат — это правила, выдуманные людьми”».

Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”

И, призвав к Себе народ, Иисус сказал: «Слушайте Меня и поймите вот что:

І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!

не то, что попадает в рот человека, делает его нечистым, а то, что выходит из его рта».

Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.

Тогда к Иисусу пришли ученики и сказали: «Понимаешь ли Ты, что фарисеи оскорбились, когда услышали то, что Ты сказал?»

Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”

Иисус ответил им: «Каждое растение, которое не было посажено моим Небесным Отцом, будет вырвано с корнем,

Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.

так что отпустите их с миром. Они слепые, ведущие за собой слепцов. Но если слепой ведёт за собой слепца, то оба они упадут в яму».

Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”

В ответ Пётр попросил Его: «Объясни нам значение этой притчи».

Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”

Иисус сказал ему: «Неужели вы всё ещё не поняли?

Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?

Неужели вы не понимаете, что всё, что попадает вам в рот, проходит в желудок, а затем извергается из тела?

Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?

Но то, что выходит изо рта, идёт от сердца. Оно-то и оскверняет человека.

А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;

Я говорю так, потому что от сердца исходит такое зло: дурные помыслы, убийства, прелюбодеяние, распутство, воровство, ложь и клевета.

із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.

Всё это оскверняет человека. А, если кто не помоет руки перед едой, это его не осквернит».

Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”

Иисус ушёл оттуда и отправился в окрестности Тира и Сидона.

Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.

К Нему пришла одна хананеянка из тех мест и стала рыдать: «Смилуйся надо мной, Господи, Сын Давидов! Моя дочь одержима бесами и ужасно мучается».

Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”

Но Он ей ничего не ответил. Тогда ученики подошли к Нему и стали просить: «Исполни то, о чём она просит, и отпусти её! Она всё время ходит за нами и кричит».

Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”

Иисус сказал: «Я послан только к заблудшим овцам народа Израиля».

А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”

Тогда женщина подошла к Иисусу и, склонившись перед Ним, сказала: «Господи, помоги мне!»

Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”

Он возразил ей: «Нехорошо отнимать у детей еду и бросать её собакам».

Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”

А она сказала: «Верно, Господи, но даже собаки подъедают крохи, упавшие с хозяйского стола».

А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”

Тогда Иисус ответил ей: «Женщина, велика твоя вера. Даровано будет тебе то, о чём просишь». И в тот же миг её дочь исцелилась.

Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.

Уйдя оттуда, Иисус пошёл на берег Галилейского озера. Он взошёл на гору и сел там.

Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.

И стали к Нему приходить толпы народа, принося с собой хромых, слепых, калек, глухонемых и других больных. Они клали их на землю у ног Иисуса, и Он их исцелял.

Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.

Люди удивлялись, видя, что глухонемые начинают разговаривать, калеки исцеляются, хромые начинают ходить, а слепые прозревают. И они воздавали хвалу Богу Израиля.

І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.

Иисус призвал к Себе Своих учеников и сказал им: «Мне жаль этих людей. Они со Мной вот уже три дня, и им нечего есть. Я не хочу отсылать их отсюда, чтобы по дороге домой они не ослабели от голода».

Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”

Ученики сказали: «Откуда же нам в этом уединённом месте взять достаточно хлеба на такую огромную толпу?»

Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”

Иисус спросил: «Сколько у вас хлебов?» Они ответили: «Семь хлебов и несколько небольших рыбин».

Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”

Тогда Он велел им всем сесть на землю,

Тоді він звелів людям сісти на землю,

взял семь хлебов и рыбу и, возблагодарив Бога, преломил хлеб и стал раздавать куски Своим ученикам, те же передавали хлеб народу.

взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.

И все ели, пока не насытились. Его ученики собрали остатки, и набралось тех остатков семь полных корзин.

Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.

А было там всего четыре тысячи мужчин и ещё женщины, и дети.

Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.

После того как толпа разошлась, Иисус сел в лодку и отправился в окрестности Магадана.

І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.

« 14 глава 16 глава »