От Матфея 15 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:

Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:

зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.

“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”

Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?

А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?

Ибо Бог заповедал: «почитай отца и мать»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».

Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.

А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: «дар Богу то, чем бы ты от меня пользовался»,

А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —

тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.

той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.

Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:

О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:

«приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;

Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.

но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».

Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”

И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!

І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!

не то, что входит в уста, оскверняет человека, но то, что выходит из уст, оскверняет человека.

Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.

Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?

Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”

Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;

Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.

оставьте их: они — слепые вожди слепых; а если слепой ведёт слепого, то оба упадут в яму.

Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”

Пётр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.

Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”

Иисус сказал: неужели и вы ещё не разумеете?

Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?

ещё ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?

Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?

а исходящее из уст — из сердца исходит — сие оскверняет человека,

А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;

ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления —

із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.

это оскверняет человека; а есть неумытыми руками — не оскверняет человека.

Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”

И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.

Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.

И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.

Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”

Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти её, потому что кричит за нами.

Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”

Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.

А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”

А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.

Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”

Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.

Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”

Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.

А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”

Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь её в тот час.

Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.

Перейдя оттуда, пришёл Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.

Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.

И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;

Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.

так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.

І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.

Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.

Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”

И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?

Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”

Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.

Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”

Тогда велел народу возлечь на землю.

Тоді він звелів людям сісти на землю,

И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики — народу.

взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.

И ели все, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,

Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.

а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.

Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.

И, отпустив народ, Он вошёл в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.

І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.

« 14 глава 16 глава »