От Матфея 15 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:

Тоді підходять до Ісуса фарисеї [1] і книжники [2] з Єрусалима й питають:

зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.

Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?

Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?

А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?

Ибо Бог заповедал: «почитай отца и мать»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».

Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.

А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: «дар Богу то, чем бы ты от меня пользовался»,

А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,

тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.

то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.

Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:

Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:

«приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;

Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;

но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».

та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.

И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!

Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:

не то, что входит в уста, оскверняет человека, но то, что выходит из уст, оскверняет человека.

не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.

Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?

Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?

Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;

А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.

оставьте их: они — слепые вожди слепых; а если слепой ведёт слепого, то оба упадут в яму.

Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.

Пётр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.

У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.

Иисус сказал: неужели и вы ещё не разумеете?

[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?

ещё ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?

Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?

а исходящее из уст — из сердца исходит — сие оскверняет человека,

А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.

ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления —

Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.

это оскверняет человека; а есть неумытыми руками — не оскверняет человека.

Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.

И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.

І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.

И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.

Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!

Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти её, потому что кричит за нами.

Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.

Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.

У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.

А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.

Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!

Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.

А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.

Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.

Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.

Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь её в тот час.

Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.

Перейдя оттуда, пришёл Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.

Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.

И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;

І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.

так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.

Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.

Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.

А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.

И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?

Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?

Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.

А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.

Тогда велел народу возлечь на землю.

Звелівши людям сісти на землі,

И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики — народу.

Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.

И ели все, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,

Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.

а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.

А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.

И, отпустив народ, Он вошёл в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.

Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.

« 14 глава 16 глава »