От Матфея 27 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Когда же настало утро, все первосвященники и старейшины народа имели совещание об Иисусе, чтобы предать Его смерти;

Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;

и, связав Его, отвели и предали Его Понтию Пилату, правителю.

і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.

Тогда Иуда, предавший Его, увидев, что Он осуждён, и, раскаявшись, возвратил тридцать сребреников первосвященникам и старейшинам,

Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим,

говоря: согрешил я, предав кровь невинную. Они же сказали ему: что нам до того? смотри сам.

кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися.

И, бросив сребреники в храме, он вышел, пошёл и удавился.

Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився.

Первосвященники, взяв сребреники, сказали: непозволительно положить их в сокровищницу церковную, потому что это цена крови.

А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.

Сделав же совещание, купили на них землю горшечника, для погребения странников;

Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців.

посему и называется земля та «землёю крови» до сего дня.

Тому те поле досі зветься Полем крові.

Тогда сбылось реченное через пророка Иеремию, который говорит: «и взяли тридцать сребреников, цену Оценённого, Которого оценили сыны Израиля,

Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків — вартість Оціненого, — Того, Кого оцінили сини Ізраїля,

и дали их за землю горшечника, как сказал мне Господь».

і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь.

Иисус же стал перед правителем. И спросил Его правитель: Ты Царь Иудейский? Иисус сказал ему: ты говоришь.

Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його: Чи ти юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш!

И когда обвиняли Его первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.

Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав.

Тогда говорит Ему Пилат: не слышишь, сколько свидетельствуют против Тебя?

Тоді Пилат каже Йому: Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?

И не отвечал ему ни на одно слово, так что правитель весьма дивился.

Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.

На праздник же Пасхи правитель имел обычай отпускать народу одного узника, которого хотели.

На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали.

Был тогда у них известный узник, называемый Варавва;

Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою.

итак, когда собрались они, сказал им Пилат: кого хотите, чтобы я отпустил вам: Варавву, или Иисуса, называемого Христом?

Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Варавву чи Ісуса, Котрий зветься Христос?

ибо знал, что предали Его из зависти.

Адже знав, що через заздрощі видали Його.

Между тем, как сидел он на судейском месте, жена его послала ему сказать: не делай ничего Праведнику Тому, потому что я ныне во сне много пострадала за Него.

Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині вві сні через Нього!

Но первосвященники и старейшины возбудили народ просить Варавву, а Иисуса погубить.

А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити.

Тогда правитель спросил их: кого из двух хотите, чтобы я отпустил вам? Они сказали: Варавву.

Правитель озвався і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.

Пилат говорит им: что же я сделаю Иисусу, называемому Христом? Говорят ему все: да будет распят.

Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!

Правитель сказал: какое же зло сделал Он? Но они ещё сильнее кричали: да будет распят.

Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!

Пилат, видя, что ничто не помогает, но смятение увеличивается, взял воды и умыл руки перед народом, и сказал: невиновен я в крови Праведника Сего; смотрите вы.

Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього Праведника! Дивіться самі!

И, отвечая, весь народ сказал: кровь Его на нас и на детях наших.

У відповідь весь народ закричав: Кров Його на нас і на наших дітях!

Тогда отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

Тогда воины правителя, взяв Иисуса в преторию, собрали на Него весь полк

Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію [1] , зібрали через Нього весь підрозділ.

и, раздев Его, надели на Него багряницу;

І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю

и, сплетши венец из тёрна, возложили Ему на голову и дали Ему в правую руку трость; и, становясь пред Ним на колени, насмехались над Ним, говоря: радуйся, Царь Иудейский!

та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, упавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!

и плевали на Него и, взяв трость, били Его по голове.

І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові.

И когда насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, и одели Его в одежды Его, и повели Его на распятие.

А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.

Выходя, они встретили одного Киринеянина, по имени Симона; сего заставили нести крест Его.

Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест.

И, придя на место, называемое Голгофа, что значит: «Лобное место»,

Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище,

дали Ему пить уксуса, смешанного с желчью; и, отведав, не хотел пить.

дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити.

Распявшие же Его делили одежды его, бросая жребий;

А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг

и, сидя, стерегли Его там;

і, посідавши, стерегли Його там.

и поставили над головою Его надпись, означающую вину Его: «Сей есть Иисус, Царь Иудейский».

Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус — Цар юдейський.

Тогда распяты с Ним два разбойника: один по правую сторону, а другой по левую.

Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного — праворуч, другого — ліворуч.

Проходящие же злословили Его, кивая головами своими

А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами

и говоря: Разрушающий храм и в три дня Созидающий! спаси Себя Самого; если Ты Сын Божий, сойди с креста.

і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!

Подобно и первосвященники с книжниками и старейшинами и фарисеями, насмехаясь, говорили:

Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:

других спасал, а Себя Самого не может спасти; если Он Царь Израилев, пусть теперь сойдёт с креста, и уверуем в Него;

Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста — і повіримо в Нього.

уповал на Бога; пусть теперь избавит Его, если Он угоден Ему. Ибо Он сказал: «Я Божий Сын».

Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!

Также и разбойники, распятые с Ним, поносили Его.

Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.

От шестого же часа тьма была по всей земле до часа девятого;

Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години.

а около девятого часа возопил Иисус громким голосом: Или, Или! лама савахфани? то есть: «Боже Мой, Боже Мой! — для чего Ты Меня оставил?»

А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?

Некоторые из стоявших там, слыша это, говорили: Илию зовёт Он.

Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю [2].

И тотчас побежал один из них, взял губку, наполнил уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить;

І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.

а другие говорили: постой, посмотрим, придёт ли Илия спасти Его.

Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.

Иисус же, опять возопив громким голосом, испустил дух.

Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

И вот, завеса в храме раздралась надвое, сверху донизу; и земля потряслась; и камни расселись;

І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,

и гробы отверзлись; и многие тела усопших святых воскресли

гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих устали

и, выйдя из гробов по воскресении Его, вошли во святой град и явились многим.

і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.

Сотник же и те, которые с ним стерегли Иисуса, видя землетрясение и все бывшее, устрашились весьма и говорили: воистину Он был Сын Божий.

А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!

Там были также и смотрели издали многие женщины, которые следовали за Иисусом из Галилеи, служа Ему;

Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.

между ними были Мария Магдалина и Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведеевых.

Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосифа, мати Зеведеєвих синів.

Когда же настал вечер, пришёл богатый человек из Аримафеи, именем Иосиф, который также учился у Иисуса;

Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса;

он, придя к Пилату, просил тела Иисусова. Тогда Пилат приказал отдать тело;

він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.

и, взяв тело, Иосиф обвил его чистою плащаницею

Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном

и положил его в новом своём гробе, который высек он в скале; и, привалив большой камень к двери гроба, удалился.

і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.

Была же там Мария Магдалина и другая Мария, которые сидели против гроба.

Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.

На другой день, который следует за пятницею, собрались первосвященники и фарисеи к Пилату

Наступного дня, що після п’ятниці [3] , зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата

и говорили: господин! Мы вспомнили, что обманщик тот, ещё будучи в живых, сказал: «после трёх дней воскресну»;

і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!

итак, прикажи охранять гроб до третьего дня, чтобы ученики Его, придя ночью, не украли Его и не сказали народу: «воскрес из мёртвых»; и будет последний обман хуже первого.

Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого.

Пилат сказал им: имеете стражу; пойдите, охраняйте, как знаете.

Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.

Они пошли и поставили у гроба стражу, и приложили к камню печать.

Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.

Примечания:

Синодальный перевод

59 плащаница — тонкое льняное полотно, простыня

« 26 глава 28 глава »