От Матфея 26 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Когда Иисус окончил все слова сии, то сказал ученикам Своим:

Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:

вы знаете, что через два дня будет Пасха, и Сын Человеческий предан будет на распятие.

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.

Тогда собрались первосвященники и книжники и старейшины народа во двор первосвященника, по имени Каиафы,

Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа

и положили в совете взять Иисуса хитростью и убить;

і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.

но говорили: только не в праздник, чтобы не сделалось возмущения в народе.

Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!

Когда же Иисус был в Вифании, в доме Симона прокажённого,

І ось, коли Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого,

приступила к Нему женщина с алавастровым сосудом мира драгоценного и возливала Ему возлежащему на голову.

до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.

Увидев это, ученики Его вознегодовали и говорили: к чему такая трата?

Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?

Ибо можно было бы продать это миро за большую цену и дать нищим.

Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!

Но Иисус, уразумев сие, сказал им: что смущаете женщину? она доброе дело сделала для Меня:

Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;

ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда имеете;

бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.

возлив миро сие на тело Моё, она приготовила Меня к погребению;

Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.

истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие в целом мире, сказано будет в память её и о том, что она сделала.

Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї.

Тогда один из двенадцати, называемый Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам

Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників

и сказал: что вы дадите мне, и я вам предам Его? Они предложили ему тридцать сребреников;

і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.

и с того времени он искал удобного случая предать Его.

І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.

В первый же день опресночный приступили ученики к Иисусу и сказали Ему: где велишь нам приготовить Тебе пасху?

Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?

Он сказал: пойдите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит: время Моё близко; у тебя совершу пасху с учениками Моими».

Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.

Ученики сделали, как повелел им Иисус, и приготовили пасху.

Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.

Когда же настал вечер, Он возлёг с двенадцатью учениками;

Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]

и когда они ели, сказал: истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня.

і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.

Они весьма опечалились и начали говорить Ему, каждый из них: не я ли, Господи?

Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?

Он же сказал в ответ: опустивший со Мною руку в блюдо, этот предаст Меня;

А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть.

впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём, но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы этому человеку не родиться.

Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!

При сём и Иуда, предающий Его, сказал: не я ли, Равви? Иисус говорит ему: ты сказал.

Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.

И когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Моё.

Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє.

И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из неё все,

Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов.

бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.

Сказываю же вам, что отныне не буду пить от плода сего виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего.

Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.

И, воспев, пошли на гору Елеонскую.

Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

Тогда говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь, ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы стада»;

Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.

по воскресении же Моём предварю вас в Галилее.

А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.

Пётр сказал Ему в ответ: если и все соблазнятся о Тебе, я никогда не соблазнюсь.

У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!

Иисус сказал ему: истинно говорю тебе, что в эту ночь, прежде нежели пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.

Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.

Говорит Ему Пётр: хотя бы надлежало мне и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. Подобное говорили и все ученики.

Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.

Потом приходит с ними Иисус на место, называемое Гефсимания, и говорит ученикам: посидите тут, пока Я пойду, помолюсь там.

Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.

И, взяв с Собою Петра и обоих сыновей Зеведеевых, начал скорбеть и тосковать.

І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.

Тогда говорит им Иисус: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте со Мною.

Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!

И, отойдя немного, пал на лицо Своё, молился и говорил: Отче Мой! если возможно, да минует Меня чаша сия; впрочем, не как Я хочу, но как Ты.

І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.

И приходит к ученикам и находит их спящими, и говорит Петру: так ли не могли вы один час бодрствовать со Мною?

Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?

бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.

Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.

Ещё, отойдя в другой раз, молился, говоря: Отче Мой! если не может чаша сия миновать Меня, чтобы Мне не пить её, да будет воля Твоя.

Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.

И, придя, находит их опять спящими, ибо у них глаза отяжелели.

Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.

И, оставив их, отошёл опять и помолился в третий раз, сказав то же слово.

Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.

Тогда приходит к ученикам Своим и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? вот, приблизился час, и Сын Человеческий предаётся в руки грешников;

Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.

встаньте, пойдём: вот, приблизился предающий Меня.

Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!

И, когда ещё говорил Он, вот, Иуда, один из двенадцати, пришёл, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и старейшин народных.

Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.

Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его.

А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!

И, тотчас подойдя к Иисусу, сказал: радуйся, Равви! И поцеловал Его.

Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій [1] , Учителю! — та й поцілував Його.

Иисус же сказал ему: друг, для чего ты пришёл? Тогда подошли и возложили руки на Иисуса, и взяли Его.

Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.

И вот, один из бывших с Иисусом, простёрши руку, извлёк меч свой и, ударив раба первосвященникова, отсёк ему ухо.

І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.

Тогда говорит ему Иисус: возврати меч твой в его место, ибо все, взявшие меч, мечом погибнут;

Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.

или думаешь, что Я не могу теперь умолить Отца Моего, и Он представит Мне более, нежели двенадцать легионов Ангелов?

Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?

как же сбудутся Писания, что так должно быть?

Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?

В тот час сказал Иисус народу: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями взять Меня; каждый день с вами сидел Я, уча в храме, и вы не брали Меня.

У той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.

Сие же всё было, да сбудутся писания пророков. Тогда все ученики, оставив Его, бежали.

Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.

А взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе первосвященнику, куда собрались книжники и старейшины.

Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.

Пётр же следовал за Ним издали, до двора первосвященникова; и, войдя внутрь, сел со служителями, чтобы видеть конец.

Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.

Первосвященники и старейшины и весь синедрион искали лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,

А первосвященики [та старші] і весь синедріон [2] шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,

и не находили; и, хотя много лжесвидетелей приходило, не нашли. Но наконец пришли два лжесвидетеля

але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє

и сказали: Он говорил: «могу разрушить храм Божий и в три дня создать его».

і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.

И, встав, первосвященник сказал Ему: что же ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?

Первосвященик устав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?

Иисус молчал. И первосвященник сказал Ему: заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Ты ли Христос, Сын Божий?

Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос — Син Божий?

Иисус говорит ему: ты сказал; даже сказываю вам: отныне узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.

Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!

Тогда первосвященник разодрал одежды свои и сказал: Он богохульствует! на что ещё нам свидетелей? вот, теперь вы слышали богохульство Его!

Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!

как вам кажется? Они же сказали в ответ: повинен смерти.

Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!

Тогда плевали Ему в лицо и заушали Его; другие же ударяли Его по ланитам

Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках

и говорили: прореки нам, Христос, кто ударил Тебя?

і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?

Пётр же сидел вне на дворе. И подошла к нему одна служанка и сказала: и ты был с Иисусом Галилеянином.

Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!

Но он отрёкся перед всеми, сказав: не знаю, что ты говоришь.

Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!

Когда же он выходил за ворота, увидела его другая, и говорит бывшим там: и этот был с Иисусом Назореем.

Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!

И он опять отрёкся с клятвою, что не знает Сего Человека.

І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!

Немного спустя подошли стоявшие там и сказали Петру: точно и ты из них, ибо и речь твоя обличает тебя.

Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!

Тогда он начал клясться и божиться, что не знает Сего Человека. И вдруг запел петух.

Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.

И вспомнил Пётр слово, сказанное ему Иисусом: «прежде нежели пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня». И, выйдя вон, плакал горько.

Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Примечания:

Синодальный перевод

26 приимите — примите, возьмите.

64 грядущего — идущего, пришедшего; (от ст.-слав. грясти — приближаться, приходить, неожиданно появляться).

64 одесную — по правую руку, справа.

67 заушать — бить по лицу, по щеке.

« 25 глава 27 глава »