По Матфею 26 глава

Евангелие по Матфею
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Когда Иисус завершил Свои наставления, Он сказал Своим ученикам:

Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:

«Вы знаете, что через два дня Пасха, и Сын Человеческий будет предан на распятие».

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.

А между тем собрались первосвященники и старейшины народа в доме первосвященника по имени Каиафа

Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа

и сообща решили взять Иисуса хитростью и убить.

і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.

«Но только не во время праздника, — говорили они, — чтобы не вызвать волнений в народе».

Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!

Когда Иисус был в Вифании в доме Симона-прокаженного,

І ось, коли Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого,

к Нему подошла во время обеда женщина с алебастровым сосудом, полным драгоценного, благоухающего мира, и стала лить его на голову Иисуса, в то время как Он оставался за столом.

до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.

Ученики вознегодовали, увидев это: «К чему такая расточительность?

Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?

Ведь за это можно было получить большие деньги и раздать их нищим!»

Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!

Иисус же сказал на это: «Зачем огорчаете вы эту женщину? Она доброе дело сделала для Меня!

Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;

Нищие всегда будут с вами, а Я не всегда.

бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.

Возлив это миро на тело Мое, она приготовила Меня к погребению.

Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.

Поверьте Мне, во всем мире, где бы ни возвещалась эта Благая Весть, будет сказано и о том, что она сделала, в добрую память о ней».

Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї.

После того один из Двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошел к первосвященникам

Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників

и сказал: «Что дадите вы мне, если выдам вам Его?» Они заплатили ему тридцать серебряных монет.1

і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.

И с тех пор он стал искать удобного случая, чтобы выдать2 Иисуса.

І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.

В первый день праздника Пресных Хлебов3 ученики подошли к Иисусу и спросили: «Где бы хотел Ты, чтобы мы приготовили для Тебя пасхальную трапезу?»

Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?

Он велел им идти в город к одному человеку и сказать тому: «Учитель говорит: „Час Мой близок. У тебя Я отпраздную Пасху с учениками Моими“».

Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.

Ученики сделали, как велел им Иисус, и приготовили пасхальную трапезу.

Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.

С наступлением вечера Иисус вместе с Двенадцатью сел за трапезу.

Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]

И когда они ели, Он сказал: «Говорю вам прямо: один из вас предаст Меня».

і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.

Сильно опечалились они и один за другим стали спрашивать у Него: «Ведь не я это, Господи?»

Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?

А Он сказал им: «Опустивший вместе со Мной свою руку в блюдо предаст Меня.

А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть.

Сын Человеческий пойдет путем, предсказанным в Писании,4 но горе тому человеку, который предаст Сына Человеческого! Лучше было бы тому человеку не родиться!»

Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!

Тогда Иуда, вознамерившийся предать Его, сказал: «Неужели я, Равви?» Иисус говорит ему: « Это сам ты сказал!»

Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.

Когда они ели, Иисус взял хлеб, произнес над ним благословение, разломил и дал Своим ученикам. «Возьмите, ешьте, — сказал Он, — это тело Мое!»

Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє.

Затем взял чашу и, возблагодарив Бога, подал им со словами: «Пейте из нее все!

Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

Это — кровь Моя, кровь нового завета,5 за многих проливаемая ради прощения грехов.

бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.

Говорю вам: отныне не буду Я пить от плодов, что дает лоза виноградная,6 до дня того, когда буду пить новое вино вместе с вами в Царстве Отца Моего».

Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.

Пропев пасхальные псалмы,7 они отправились на Масличную гору.

Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

Потом Иисус говорит им: «Все отступитесь вы от Меня в эту ночь, ибо сказано в Писании: „Сражу пастыря — и разбегутся овцы стада“.8

Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.

Но после воскресения Моего встречу вас в Галилее».

А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.

Тогда Петр говорит Ему: «Даже если все отступятся от Тебя, я — никогда!»

У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!

«Поверь Мне, — возразил ему Иисус, — в эту ночь, прежде чем пропоет петух, трижды ты отречешься от Меня».

Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.

Петр же ответил: «Даже если мне суждено с Тобой умереть, не отрекусь от Тебя!» Подобное сказали и все остальные ученики.

Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.

Тем временем пришел Иисус с учениками на место, называемое Гефсиманией, и сказал им: «Посидите здесь, а Я пойду дальше и помолюсь».

Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.

Петра же и двух сыновей Зеведея Он взял с Собой. Скорбь и беспокойство охватили Его.

І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.

«В смертной муке душа Моя, — сказал Он им. — Побудьте здесь и бодрствуйте со Мною!»

Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!

Отойдя немного, Он упал на землю лицом вниз и молился: «Отец Мой! Если возможно, да минует Меня чаша сия; но не как Я хочу, а как Ты хочешь, да будет!»

І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.

Вернувшись к ученикам, Он застал их спящими. «Что же, вы и часа одного бодрствовать со Мною не смогли? — сказал Он Петру. —

Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?

Бодрствуйте и молитесь, чтоб испытание не одолело вас.9 Духом-то вы полны рвения, да плоть ваша слаба!»

Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.

И снова, во второй раз, Он отошел и стал молиться: «Отец Мой! Если не может она, эта чаша, миновать Меня, чтобы не пить Мне ее, — пусть будет по воле Твоей!»

Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.

И опять, вернувшись, застал их спящими: сон одолевал их.

Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.

Оставив их, Он снова отошел и молился в третий раз, повторяя те же слова.

Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.

Потом вернулся Иисус к ученикам. «Всё еще отдыхаете, никак не проснетесь? — спросил Он их. — А ведь настал уже час, когда Сын Человеческий отдан будет в руки грешников!

Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.

Вставайте, идем! Совсем рядом тот, кто предаст Меня».

Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!

Иисус еще говорил, когда появился Иуда, один из Двенадцати, и вместе с ним большая толпа с мечами и кольями, посланная первосвященниками и старейшинами народа.

Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.

Предающий Его заранее условился с ними, что подаст им знак: «Кого я поцелую, это Он и есть. Берите Его».

А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!

И тотчас, приблизившись к Иисусу, сказал: «Приветствую Тебя, Равви», — и поцеловал Его.

Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій [1] , Учителю! — та й поцілував Його.

Иисус сказал ему: «Делай же то, для чего ты пришел, друг!»10 Тогда подошли остальные и, бросившись на Иисуса, схватили Его.

Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.

Вдруг один из тех, кто был с Иисусом, выхватил меч и, ударив слугу первосвященника, отсек ему ухо.

І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.

«Спрячь меч свой! — сказал ему Иисус. — Взявший меч от меча и погибнет!

Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.

Или думаешь ты, что Я не могу воззвать к Отцу Моему, и Он не пошлет Мне тотчас больше, чем двенадцать легионов ангелов?11

Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?

Но как же тогда исполниться предсказанному в Писании, что всё это должно произойти?»

Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?

И в тот час обратился Иисус к толпе: «Словно на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня. А Я ведь каждый день в Храме сидел и учил, и вы не пытались схватить Меня.

У той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.

Но теперь всё происходит во исполнение предсказанного через пророков». Тогда все ученики, покинув Его, бежали.

Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.

Взявшие Иисуса повели Его к первосвященнику Каиафе, где уже были собраны книжники и старейшины.

Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.

А Петр следовал за Иисусом поодаль до двора Каиафы, он вошел внутрь двора и сел там со слугами, чтобы видеть, чем всё это кончится.

Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.

Первосвященники же и весь Синедрион пытались найти какое-нибудь, хотя бы и ложное, обвинение против Иисуса, чтобы можно было предать Его смерти,

А первосвященики [та старші] і весь синедріон [2] шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,

но не находили, хотя выступило много лжесвидетелей. Наконец подошли двое

але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє

и сказали: «Этот человек говорил: „Я могу разрушить Божий Храм и за три дня выстроить его заново “».

і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.

Тогда встал первосвященник и спросил Иисуса: «Ты не отвечаешь?! Ничего сказать не можешь на эти обвинения?»

Первосвященик устав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?

Но Иисус молчал. Тогда первосвященник сказал Ему: «Во имя Бога Живого требую от Тебя, поклянись и скажи нам: Ты ли Мессия,12 Сын Божий?»

Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос — Син Божий?

Иисус ответил ему: «Ты сам это сказал! И говорю вам всем: отныне13 будете видеть Сына Человеческого, сидящего по правую руку Всемогущего,14 и увидите, как явится Он на землю на облаках небесных».15

Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!

Тогда первосвященник разодрал на себе одежды и сказал: «Это хула на Бога! Какие еще нужны нам свидетели?! Вы сами только что слышали богохульство!

Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!

Что скажете?» «Смерть ему!» — ответили они.

Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!

Потом плевали Ему в лицо, били Его по щекам; иные же, издеваясь,

Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках

говорили: «Будь пророком и скажи нам, Мессия, кто ударил Тебя?»

і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?

А в это время к Петру, сидевшему во дворе, подошла одна служанка и сказала: «Ты тоже был с Иисусом Галилеянином».

Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!

Но он отрицал это перед всеми: «Я не знаю, о чем говоришь ты!»

Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!

Когда же он направился к воротам, увидела его другая служанка: «Этот человек был с Иисусом из Назарета», — сказала она окружающим.

Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!

И снова Петр отрицал это и клялся: «Не знаю я Этого Человека!»

І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!

Но тут подошли к нему стоявшие там люди и сказали: «А ты ведь точно один из них! Даже говор твой тебя выдает!»

Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!

Тогда он разразился проклятьями и опять стал клясться: «Не знаю я Этого Человека!» В этот миг запел петух.

Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.

И вспомнил тогда Петр слова, сказанные ему Иисусом: «Прежде, чем пропоет петух, трижды ты отречешься от Меня». Вышел он за ворота и горько заплакал.

Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

15 [1] — Зах 11:12. Во времена НЗ 30 сребреников (сиклей — др.-евр. единица стоимости около 11,3 г серебра) давали за одного раба.

16 [2] — Или: предать.

17 [3] — Праздник Пресных Хлебов (опресноков) во времена НЗ отождествлялся с праздником Пасхи.

24 [4] — Букв.: Сын Человеческий идет, как написано о Нем.

28 [5] — См. в Словаре Завет.

29 [6] — Букв.: пить от плода виноградной лозы — это литургическая формула для обозначения вина, используемого на празднике.

30 [7] — Хвалебными песнями из т. наз. «Малого Халлеля» (т.е. из Пс 113 (112) — 118 (117)) обычно завершался пасхальный ужин.

31 [8] — Зах 13:7.

41 [9] — Букв.: чтобы не впасть вам в испытание/искушение.

50 [10] — Или: друг, зачем ты пришел? Или: …вот зачем ты пришел!

53 [11] — Здесь, очевидно, Иисус Христос говорит о двенадцати легионах ангелов как о неопределенном множестве, представляющем неодолимую силу. См. в Словаре Легион.

63 [12] — Или: Христос; то же в ст. 68.

64 [13] — Друг. возм. пер.: в будущем.

64 [14] — Букв.: по правую сторону Силы.

64 [15] — Пс 110 (109):1; Дан 7:13.

« 25 глава 27 глава »