По Матфею 21 глава

Евангелие по Матфею
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Когда они подходили к Иерусалиму и достигли Виффагии, селения у горы Масличной,1 Иисус послал вперед двух учеников,

Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,

сказав им: «Идите в селение, которое перед вами. Вы сразу же найдете там ослицу на привязи и с ней молодого осла; отвяжите их и приведите ко Мне.

повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.

А если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте: „Они нужны Господу“, — и он тотчас отпустит их».2

А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне.

Это произошло во исполнение сказанного через пророка:

Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:

«Скажите дочери Сиона:3 „Вот Царь твой к тебе идет, духом Он кроткий, восседает на осле, на молодом осле, идущем рядом с матерью-ослицей, приученной к жизни под ярмом“».4

Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!

Ученики отправились и сделали всё так, как велел им Иисус.

Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:

Они привели ослицу и молодого осла, положили на животных одежды свои; Иисус сел на них.

привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.

Многие из толпы, сопровождавшей Его, устилали дорогу своими одеждами, а другие устилали ее ветвями, которые срезали с деревьев.

І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.

И толпы людей, шедших впереди и позади Него, восклицали: «Осанна5 Сыну Давида! Благословен Грядущий во имя Господне! В высях небесных осанна!»6

Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!

Когда Иисус вошел в Иерусалим, весь город пришел в движение. «Кто это?» — спрашивали повсюду.

Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?

Толпа отвечала: «Это пророк Иисус из Назарета Галилейского».

А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського.

И вошел Иисус в Храм, и изгнал оттуда всех, кто продавал и покупал там, опрокинул столы менял и прилавки торгующих голубями.

Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,

«Написано, — сказал Он им, — дом Мой будет назван домом молитвы.7 Вы же делаете из него вертеп разбойников!»

і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.

И подошли к Нему в Храме слепые и хромые, и Он исцелил их.

Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх.

А первосвященники и книжники, увидев дивные дела, которые Он совершил, и детей, восклицающих в Храме: «Осанна Сыну Давида!», — возмутились

Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —

и сказали Ему: «Ты слышишь, что они говорят?» «Да! — ответил им Иисус. — Разве вы никогда не читали: „Из уст младенцев и грудных детей уготовил хвалу Ты Себе“»8?

обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?

И, оставив их, ушел Он из города в Вифанию и там провел ночь.

Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там.

Возвращаясь ранним утром в город, Иисус почувствовал голод.

Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.

Увидев при дороге смоковницу, Он подошел к ней, но кроме листьев ничего не нашел на ней и сказал дереву: «Так пусть никогда не будет плодов на тебе!» И смоковница тотчас засохла.

Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла.

Ученики, увидев это, удивились: «Что это вдруг сразу засохла смоковница?»

Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла!

«Воистину, — ответил им Иисус, — если будет вера у вас, и вы не усомнитесь, сделаете не только то, что произошло со смоковницей, но даже если этой горе скажете: „Поднимись и пади в море!“ — так и будет.

У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться.

И всё, о чем бы ни просили вы в молитве с верою, получите».

І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите.

Иисус вошел в Храм, и, когда Он учил, подошли к Нему первосвященники и старейшины и спросили: «По какому праву9 Ты делаешь это? Кто дал Тебе эту власть?»

Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?

«Спрошу вас и Я об одном, — сказал им Иисус, — если вы ответите Мне, то и Я скажу вам, по какому праву делаю это.

У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:

Крещение, что Иоанн совершал, откуда оно — от Бога или от людей?» Они стали рассуждать между собой: «Если скажем: „От Бога“, Он спросит: „Почему же вы тогда не поверили ему?“

Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому?

Сказать: „От людей“ — опасно перед толпой, ведь все Иоанна считают пророком».

Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка.

«Мы не знаем», — ответили они Иисусу. И Он ответил им: «Я тоже вам не скажу, по какому праву делаю это».

Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!

«А что вы скажете об этом? У одного человека было два сына, и он, подойдя к первому, сказал: „Сын мой, ступай, поработай сегодня в винограднике“.

Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!

Тот ответил: „Не хочу“, но потом раскаялся10 и всё же пошел.

Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов.

Отец подошел к другому сыну и сказал ему то же самое. Сын ответил: „Иду, мой отец“, а сам не пошел.

Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.

Кто из них выполнил волю отца?» «Первый», — ответили слушавшие. «Верно, что сборщики налогов и блудницы, — сказал им Иисус, — идут впереди вас11 в Царство Божие.

Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого.

Ибо Иоанн пришел показать вам путь к праведности,12 и вы не поверили ему, а сборщики налогов и блудницы поверили. Вы же и после того, как увидели это, не захотели изменить свое мнение13 и поверить ему.

Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!

Послушайте другую притчу. Жил один человек, у которого было имение, он насадил виноградник, обнес оградой его, вырыл в нем для давильни яму, построил сторожевую башню и, отдав его внаем виноградарям, уехал.

Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню [1] , збудував башту, найняв робітників і відійшов.

Когда подошло время для сбора винограда, он послал своих слуг к виноградарям взять причитающуюся ему долю урожая.14

Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю.

Но виноградари схватили слуг его: одного избили, другого убили, а третьего побили камнями.

Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.

Послал он других слуг, и притом больше, чем прежде, но и с ними обошлись так же.

Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само.

Наконец, послал он к ним сына своего, думая: „К сыну моему они отнесутся с уважением“.

Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина.

Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: „Это наследник. Давайте убьем его и завладеем его наследством!“

Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.

Они схватили его, выволокли из виноградника и убили.

І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.

Итак, когда придет хозяин виноградника, что сделает он тем виноградарям?»

Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?

«Расправится со злодеями, предав их злой смерти, — ответили они, — а виноградник передаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды в положенный срок».

Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.

Тогда Иисус сказал им: «Разве никогда не читали вы в Писаниях: „Камень, что отвергли строители, краеугольным стал камнем; Господом сделано это, и чудом кажется нам?“15

Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших?

Потому говорю вам: Царство Божие отнято будет у вас и передано народу, который приносит ожидаемые плоды.16

Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.

[Каждый, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того обратит во прах»].

І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.

Когда первосвященники и фарисеи услышали эти притчи, поняли они, что о них Он говорит,

Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,

и хотели было схватить Его, но побоялись народа, который пророком Его почитал.

і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Или: Елеонской.

3 [2] — Или: они нужны Господу, и Он вскоре вернет (букв.: пошлет) их.

5 [3] — Выражение «дочь Сиона» — гебраизм, используемый здесь для указания на жителей Иерусалима. См. в Словаре Сион.

5 [4] — Ис 62:11; Зах 9:9.

9 [5] — «Осанна» — еврейское выражение, означающее «спаси же»; произносилось как хвалебный возглас.

9 [6] — Пс 118 (117):26.

13 [7] — Ис 56:7.

16 [8] — Пс 8:3 (LXX).

23 [9] — Букв.: какою властью; то же в ст. 24 и 27.

29 [10] — Или: передумал.

31 [11] — Или: вместо вас; друг. возм. пер.: войдут, а вы — нет.

32 [12] — Или: пришел к вам в согласии с волей Божьей.

32 [13] — Букв.: не раскаялись.

34 [14] — Букв.: свои плоды.

42 [15] — Пс 118(117):22, 23.

43 [16] — Букв.: творящему плоды его, т. е. Царства Божия.

« 20 глава 22 глава »