От Матфея 26 глава

Евангелие от Матфея святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

И было: когда окончил Иисус все слова эти, сказал Он ученикам Своим:

Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:

вы знаете, что через два дня Пасха, и Сын Человеческий предан будет на распятие,

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.

Тогда собрались первосвященники и старейшины народные во дворец первосвященника по имени Каиафа,

Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа

и сообща решили взять Иисуса хитростью и убить;

і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.

но говорили: не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.

Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!

Когда же Иисус был в Вифании, в доме Симона прокаженного,

І ось, коли Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого,

подошла к Нему женщина с алебастровым сосудом мира драгоценного и стала возливать Ему на голову в то время, как Он возлежал.

до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.

Увидев, ученики вознегодовали и говорили: к чему эта расточительность?

Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?

Ведь можно было бы это продать за большую цену и дать нищим,

Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!

Но Иисус, узнав, сказал им: что смущаете женщину? Доброе дело сделала она для Меня;

Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;

ибо нищих вы всегда имеете с собою, Меня же не всегда имеете;

бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.

возлив это миро на тело Мое, она сделала это для Моего погребения.

Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.

Истинно говорю вам: где ни будет проповедано это Евангелие, во всем мире, будут говорить и о том, что сделала она, в воспоминание о ней.

Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї.

Тогда один из Двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошел к первосвященникам

Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників

и сказал им: что хотите дать мне, и я вам предам Его? Они же отсчитали ему тридцать сребреников.

і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.

И с того времени он искал удобного случая предать Его.

І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.

В первый же день опресноков подошли ученики к Иисусу, говоря: где хочешь, чтобы мы приготовили Тебе вкусить Пасху?

Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?

Он же сказал: идите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит: время Мое близко, у тебя Я совершу Пасху с учениками Моими».

Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.

И сделали ученики, как повелел им Иисус, и приготовили Пасху.

Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.

С наступлением же вечера, Он возлег с двенадцатью учениками;

Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]

и когда они ели, Он сказал: истинно говорю вам: один из вас предаст Меня.

і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.

И печалясь сильно, они начали говорить Ему, каждый в отдельности: не я ли. Господи?

Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?

Он же ответил: опустивший со Мною руку в блюдо, тот и предаст Меня.

А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть.

Впрочем Сын Человеческий идет, как написано о Нем; но горе человеку тому, чрез которого Сын Человеческий предается: лучше было бы человеку тому не родиться.

Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!

И сказал в ответ Иуда, предающий Его: не я ли, Равви? Говорит ему Иисус: ты сказал.

Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.

И когда они ели, взял Иисус хлеб и, благословив, преломил и, дав ученикам, сказал: возьмите, вкусите: это есть тело Мое.

Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє.

И взяв чашу и возблагодарив, дал им и сказал: пейте из нее все;

Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

это есть кровь Моя нового завета, за многих изливаемая для отпущения грехов.

бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.

Говорю же вам: не буду пить впредь от этого плода лозы виноградной до дня того, когда буду пить его новым вместе с вами в Царстве Отца Моего.

Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.

И воспев хвалебную песнь, вышли они на гору Масличную.

Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

Тогда говорит им Иисус: все вы соблазнитесь из-за Меня в эту ночь, ибо написано: «Поражу пастыря, и будут рассеяны овцы стада».

Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.

По восстании же Моем Я предварю вас в Галилее.

А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.

И ответил Ему Петр: если и все соблазнятся из-за Тебя, я никогда не соблазнюсь.

У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!

Сказал ему Иисус: истинно говорю тебе: в эту ночь, прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня.

Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.

Говорит Ему Петр: хотя бы надлежало мне вместе с Тобою умереть, не отрекусь от Тебя. Подобное же сказали и все ученики.

Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.

Потом приходит с ними Иисус в местность, называемую Гефсимания, и говорит ученикам: посидите здесь, а Я тем временем пойду туда и помолюсь.

Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.

И взяв с Собой Петра и обоих сыновей Зеведеевых, начал скорбеть и томиться.

І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.

Тогда говорит им: объята скорбию душа Моя до смерти, побудьте здесь и бодрствуйте со Мною.

Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!

И пройдя немного вперед, пал на лицо Свое, молился и говорил: Отче Мой, если возможно, да минует Меня чаша эта; впрочем, не как Я хочу, но как Ты.

І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.

И приходит к ученикам, и находит их спящими, и говорит Петру: так ли не смогли вы один час пободрствовать со Мною?

Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?

Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть вам в искушение: дух бодр, плоть же немощна.

Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.

И снова, во второй раз, Он пошел и помолился такими словами: Отче Мой, если не может чаша эта миновать Меня, чтобы Мне не пить ее, да будет воля Твоя.

Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.

И придя снова, нашел их спящими: ибо их глаза отяжелели.

Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.

И оставив их, Он снова отошел и помолился в третий раз и снова сказал то же слово.

Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.

Тогда приходит к ученикам и говорит им: что же, вы спите и почиваете? Вот, близок час, и Сын Человеческий предается в руки грешников.

Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.

Вставайте, идем: вот, уже близко предающий Меня.

Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!

И пока еще Он говорил, вот, пришел Иуда, один из Двенадцати, и с ним большая толпа с мечами и кольями от первосвященников и старейшин народных.

Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.

Предающий же дал им знак: кого я поцелую. Он и есть, возьмите Его.

А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!

И тотчас подошел к Иисусу и сказал: здравствуй, Равви! и поцеловал Его.

Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій [1] , Учителю! — та й поцілував Його.

Иисус же сказал ему: друг, вот для чего ты здесь! Тогда они подошли, наложили руки на Иисуса и взяли Его.

Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.

И вот, один из бывших с Иисусом, протянув руку, выхватил меч свой и, ударив раба первосвященника, отсек ему ухо.

І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.

Тогда говорит ему Иисус: возврати меч твой в место его, ибо все, взявшие меч, от меча погибнут.

Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.

Или ты думаешь, что Я не могу упросить Отца Моего, и Он не даст Мне тотчас же более двенадцати легионов ангелов?

Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?

Как же исполнятся Писания, что это должно произойти?

Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?

В тот час сказал Иисус народу: как на разбойника вышли вы с мечами и кольями задержать Меня; каждый день сидел Я и учил в храме, и вы не взяли Меня.

У той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.

Это же всё произошло, чтобы исполнились писания пророков. Тогда все ученики, оставив Его, бежали.

Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.

Взявшие же Иисуса отвели Его к Каиафе первосвященнику, где собраны были книжники и старейшины.

Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.

Петр же следовал за Ним издали, до двора первосвященника; и войдя внутрь, сидел вместе со служителями, чтобы видеть конец.

Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.

Первосвященники же и синедрион в полном составе искали лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти.

А первосвященики [та старші] і весь синедріон [2] шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,

И не нашли, хотя и много явилось лжесвидетелей. Наконец подошли двое

але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє

и сказали: Он говорил: «Я могу разрушить храм Божий и в три дня воздвигнуть его».

і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.

И встав, первосвященник сказал Ему: Ты ничего не отвечаешь? Что они против Тебя свидетельствуют?

Первосвященик устав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?

Иисус же молчал. И первосвященник сказал Ему: заклинаю Тебя Богом Живым, скажи нам: Ты ли Христос, Сын Божий?

Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос — Син Божий?

Говорит ему Иисус; ты сказал. Но Я говорю вам: отныне будете видеть Сына Человеческого, восседающего по правую сторону Силы и грядущего на облаках небесных.

Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!

Тогда первосвященник разодрал одежды свои и сказал: Он произнес хулу! Какая нам еще нужда в свидетелях? Вот теперь вы слышали хулу!

Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!

Как вам кажется? Они же ответили: повинен смерти.

Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!

Тогда плюнули Ему в лицо и заушили Его; другие же били Его,

Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках

говоря: прореки нам, Христос, кто ударил Тебя?

і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?

Петр же сидел снаружи, на дворе. И подошла к нему одна служанка и сказала: и ты был с Иисусом Галилеянином.

Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!

Но он отрекся перед всеми и сказал: не знаю, что ты говоришь.

Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!

Когда же он прошел в ворота, увидела его другая, и говорит находящимся там: этот был с Иисусом Назореем.

Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!

И он снова отрекся с клятвой: я не знаю Этого Человека.

І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!

Немного же спустя подошли стоявшие и сказали Петру: поистине и ты из них, ибо и говор твой обличает тебя.

Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!

Тогда начал он усиленно клясться: я не знаю Этого Человека. И тотчас пропел петух.

Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.

И вспомнил Петр слово, сказанное Иисусом: прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня. И выйдя вон, плакал горько.

Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

« 25 глава 27 глава »