От Матфея 26 глава

Евангелие от Матфея святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

И было: когда окончил Иисус все слова эти, сказал Он ученикам Своим:
 
І сталася, калі скончыў Ісус усе гэтыя словы, сказаў Ён вучням Сваім:

вы знаете, что через два дня Пасха, и Сын Человеческий предан будет на распятие,
 
«Вы ведаеце, што праз два дні Пасха, і Сын Чалавечы будзе выдадзены на ўкрыжаванне».

Тогда собрались первосвященники и старейшины народные во дворец первосвященника по имени Каиафа,
 
Тады сабраліся першасвятары і кніжнікі і старэйшыны народа ў палац першасвятара, званага Каяфам,

и сообща решили взять Иисуса хитростью и убить;
 
і радзіліся, як бы Ісуса ўзяць подступам і забіць.

но говорили: не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.
 
Казалі аднак: «Не ў дзень святочны, каб не выклікаць абурэння ў народзе».

Когда же Иисус был в Вифании, в доме Симона прокаженного,
 
А калі Ісус быў у Бэтаніі, у доме Сімона пракажонага,

подошла к Нему женщина с алебастровым сосудом мира драгоценного и стала возливать Ему на голову в то время, как Он возлежал.
 
падышла да Яго жанчына, трымаючы алябастравую пасудзіну каштоўнага алейку, і пачала ліць Яму на галаву, калі Ён узлягаў.

Увидев, ученики вознегодовали и говорили: к чему эта расточительность?
 
Бачачы гэта, вучні Яго разгневаліся і казалі: «Нашто гэтае марнатраўства?

Ведь можно было бы это продать за большую цену и дать нищим,
 
Бо можна было дорага прадаць гэты алей і раздаць убогім».

Но Иисус, узнав, сказал им: что смущаете женщину? Доброе дело сделала она для Меня;
 
А Ісус, ведаючы пра гэта, гаворыць ім: «Што вы надакучаеце гэтай жанчыне? Яна зрабіла добры ўчынак для Мяне.

ибо нищих вы всегда имеете с собою, Меня же не всегда имеете;
 
Убогіх заўсёды маеце пры сабе, а Мяне не заўсёды будзеце мець.

возлив это миро на тело Мое, она сделала это для Моего погребения.
 
Яна, выліваючы гэты алеек на Маё цела, учыніла гэта для пахавання Майго.

Истинно говорю вам: где ни будет проповедано это Евангелие, во всем мире, будут говорить и о том, что сделала она, в воспоминание о ней.
 
Сапраўды кажу вам, дзе будзе прапаведана гэтае Евангелле па ўсім свеце, будзе гаварыцца і пра тое, што яна зрабіла, на памяць пра яе».

Тогда один из Двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошел к первосвященникам
 
Тады адышоў адзін з дванаццаці, якога звалі Юда Іскарыёт, да першасвятароў

и сказал им: что хотите дать мне, и я вам предам Его? Они же отсчитали ему тридцать сребреников.
 
і гаворыць ім: «Што дасце мне, і я вам выдам Яго?» А яны дамовіліся з ім на трыццаць срэбранцаў.

И с того времени он искал удобного случая предать Его.
 
І ад гэтай гадзіны ён шукаў нагоды, каб выдаць Яго.

В первый же день опресноков подошли ученики к Иисусу, говоря: где хочешь, чтобы мы приготовили Тебе вкусить Пасху?
 
У першы дзень праснакоў прыйшлі да Ісуса вучні Яго, кажучы Яму: «Дзе хочаш, каб мы прыгатавалі Табе есці Пасху?»

Он же сказал: идите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит: время Мое близко, у тебя Я совершу Пасху с учениками Моими».
 
І Ён сказаў ім: «Ідзіце ў горад да такога і такога чалавека і скажыце яму: “Настаўнік кажа: “Час Мой блізкі, у цябе ўчыню Я Пасху з вучнямі Маімі”».

И сделали ученики, как повелел им Иисус, и приготовили Пасху.
 
І вучні зрабілі, як ім загадаў Ісус, і прыгатавалі Пасху.

С наступлением же вечера, Он возлег с двенадцатью учениками;
 
А калі звечарэла, Ісус разам з дванаццаццю ўзлёг.

и когда они ели, Он сказал: истинно говорю вам: один из вас предаст Меня.
 
І, калі яны вячэралі, сказаў: «Сапраўды кажу вам: адзін з вас выдасць Мяне».

И печалясь сильно, они начали говорить Ему, каждый в отдельности: не я ли. Господи?
 
Яны, дужа засмучаныя, пачалі пытацца кожны асобна: «Ці не я гэта, Госпадзе?»

Он же ответил: опустивший со Мною руку в блюдо, тот и предаст Меня.
 
А Ён, адказваючы, гаворыць: «Хто апускае са Мною руку ў місу, той выдасць Мяне.

Впрочем Сын Человеческий идет, как написано о Нем; но горе человеку тому, чрез которого Сын Человеческий предается: лучше было бы человеку тому не родиться.
 
Сапраўды, Сын Чалавечы ідзе, як напісана пра Яго, але гора таму чалавеку, праз якога Сын Чалавечы будзе выдадзены. Лепш было б, каб той чалавек не нарадзіўся».

И сказал в ответ Иуда, предающий Его: не я ли, Равви? Говорит ему Иисус: ты сказал.
 
І, адказваючы, Юда, які Яго выдаў, сказаў: «Ці не я гэта, Рабі?» Гаворыць яму: «Ты сказаў».

И когда они ели, взял Иисус хлеб и, благословив, преломил и, дав ученикам, сказал: возьмите, вкусите: это есть тело Мое.
 
І, калі яны елі, узяў Ісус хлеб, і дабраславіў, і паламаў, і раздаў вучням, і гаворыць: «Прыміце, ежце, гэта ёсць Цела Маё».

И взяв чашу и возблагодарив, дал им и сказал: пейте из нее все;
 
І, узяўшы келіх, склаў падзяку і даў ім, кажучы: «Піце з гэтага ўсе.

это есть кровь Моя нового завета, за многих изливаемая для отпущения грехов.
 
Бо гэта ёсць Кроў Мая Новага Запавету, якая праліваецца за многіх на дараванне грахоў.

Говорю же вам: не буду пить впредь от этого плода лозы виноградной до дня того, когда буду пить его новым вместе с вами в Царстве Отца Моего.
 
Кажу вам, што ад гэтай гадзіны не буду піць з гэтага вінаграднага плода аж да таго дня, калі з вамі буду піць новае ў Валадарстве Айца Майго».

И воспев хвалебную песнь, вышли они на гору Масличную.
 
І, праспяваўшы гімн, пайшлі на Аліўную гару.

Тогда говорит им Иисус: все вы соблазнитесь из-за Меня в эту ночь, ибо написано: «Поражу пастыря, и будут рассеяны овцы стада».
 
Тады гаворыць ім Ісус: «У гэтую ноч усе вы згоршыцеся з Мяне. Бо напісана: “Удару пастыра, і разбягуцца авечкі статка”.

По восстании же Моем Я предварю вас в Галилее.
 
Але калі ўваскрэсну, раней за вас прыйду ў Галілею».

И ответил Ему Петр: если и все соблазнятся из-за Тебя, я никогда не соблазнюсь.
 
І, адказваючы, Пётра гаворыць Яму: «Хоць бы ўсе згоршыліся з Цябе, я ніколі не згоршуся».

Сказал ему Иисус: истинно говорю тебе: в эту ночь, прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня.
 
Гаворыць яму Ісус: «Сапраўды кажу табе: у гэтую ноч, перш чым певень запяе, ты тры разы зрачэшся Мяне».

Говорит Ему Петр: хотя бы надлежало мне вместе с Тобою умереть, не отрекусь от Тебя. Подобное же сказали и все ученики.
 
Гаворыць Яму Пётра: «Калі б мне і памерці прыйшлося з Табой, не зракуся Цябе». Падобна казалі і ўсе вучні.

Потом приходит с ними Иисус в местность, называемую Гефсимания, и говорит ученикам: посидите здесь, а Я тем временем пойду туда и помолюсь.
 
Потым прыйшоў Ісус з імі ў сяленне, якое завуць Гетсэмань. І кажа Ён вучням: «Пасядзіце тут, пакуль Я пайду туды і памалюся».

И взяв с Собой Петра и обоих сыновей Зеведеевых, начал скорбеть и томиться.
 
І, узяўшы Пётру і двух сыноў Зебядзеевых, пачаў сумаваць і журыцца.

Тогда говорит им: объята скорбию душа Моя до смерти, побудьте здесь и бодрствуйте со Мною.
 
Тады гаворыць Ён ім: «Журботная душа Мая аж да смерці, пабудзьце тут і чувайце разам са Мной».

И пройдя немного вперед, пал на лицо Свое, молился и говорил: Отче Мой, если возможно, да минует Меня чаша эта; впрочем, не как Я хочу, но как Ты.
 
І, адышоўшы крыху, упаў на твар Свой, молячыся і кажучы: «Ойча Мой, калі гэта магчыма, хай абміне Мяне гэты келіх, але не як Я хачу, а як Ты».

И приходит к ученикам, и находит их спящими, и говорит Петру: так ли не смогли вы один час пободрствовать со Мною?
 
І прыйшоў Ён да вучняў, і ўбачыў, што яны спяць, і кажа Пётры: «Ці так не змаглі вы адну гадзіну не спаць разам са Мной?

Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть вам в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
 
Чувайце і маліцеся, каб не ўвайшлі вы ў спакусу: бо дух бадзёры, а цела кволае».

И снова, во второй раз, Он пошел и помолился такими словами: Отче Мой, если не может чаша эта миновать Меня, чтобы Мне не пить ее, да будет воля Твоя.
 
І адышоўся другі раз, і маліўся, кажучы: «Ойча Мой, калі не можа гэта чара абмінуць Мяне, каб Я не піў яе, хай будзе воля Твая».

И придя снова, нашел их спящими: ибо их глаза отяжелели.
 
І вярнуўся зноў, і ўбачыў, што яны спяць, бо вочы іх былі пацяжэлыя.

И оставив их, Он снова отошел и помолился в третий раз и снова сказал то же слово.
 
І, пакінуўшы іх і адышоўшы, маліўся трэці раз, тыя самыя словы кажучы.

Тогда приходит к ученикам и говорит им: что же, вы спите и почиваете? Вот, близок час, и Сын Человеческий предается в руки грешников.
 
Потым прыйшоў да вучняў Сваіх і кажа ім: «Вы яшчэ спіце і адпачываеце; вось, надышла гадзіна, і Сын Чалавечы будзе выдадзены ў рукі грэшнікаў.

Вставайте, идем: вот, уже близко предающий Меня.
 
Падыміцеся, пойдзем: вось, наблізіўся той, хто Мяне выдае».

И пока еще Он говорил, вот, пришел Иуда, один из Двенадцати, и с ним большая толпа с мечами и кольями от первосвященников и старейшин народных.
 
А калі Ён яшчэ гаварыў, вось, Юда, адзін з дванаццаці, падышоў, а з ім вялікі натоўп з мечамі і палкамі, накіраваны першасвятарамі і старэйшынамі народа.

Предающий же дал им знак: кого я поцелую. Он и есть, возьмите Его.
 
Той жа, хто выдаў Яго, даў ім знак, кажучы: «Каго я пацалую, гэта Ён; хапайце Яго».

И тотчас подошел к Иисусу и сказал: здравствуй, Равви! и поцеловал Его.
 
І, адразу падышоўшы да Ісуса, сказаў: «Прывітаны будзь, Рабі!» і пацалаваў Яго.

Иисус же сказал ему: друг, вот для чего ты здесь! Тогда они подошли, наложили руки на Иисуса и взяли Его.
 
А Ісус сказаў яму: «Дружа, пашто прыйшоў?» Тады кінуліся яны, і ўсклалі рукі на Ісуса, і схапілі Яго.

И вот, один из бывших с Иисусом, протянув руку, выхватил меч свой и, ударив раба первосвященника, отсек ему ухо.
 
І, вось, адзін з тых, што былі з Ісусам, выцягнуўшы руку, выняў меч свой і, ударыўшы паслугача першасвятара, адсёк яму вуха.

Тогда говорит ему Иисус: возврати меч твой в место его, ибо все, взявшие меч, от меча погибнут.
 
Тады гаворыць яму Ісус: «Схавай меч твой на сваё месца. Бо ўсе, што возьмуць меч, пагінуць ад меча.

Или ты думаешь, что Я не могу упросить Отца Моего, и Он не даст Мне тотчас же более двенадцати легионов ангелов?
 
Ці не разумееш, што Я мог бы прасіць Айца Майго, і Ён выставіў бы Мне зараз больш за дванаццаць легіёнаў анёлаў?

Как же исполнятся Писания, что это должно произойти?
 
Але як жа тады збудуцца Пісанні, што так мусіць стацца?»

В тот час сказал Иисус народу: как на разбойника вышли вы с мечами и кольями задержать Меня; каждый день сидел Я и учил в храме, и вы не взяли Меня.
 
У той час сказаў Ісус народу: «Ці не так, як на разбойніка, выйшлі вы з мечамі і каламі, каб Мяне ўзяць? Штодня сядзеў Я, навучаючы ў святыні, і вы не схапілі Мяне».

Это же всё произошло, чтобы исполнились писания пророков. Тогда все ученики, оставив Его, бежали.
 
Усё гэта сталася, каб споўніліся Пісанні прарокаў. Тады ўсе вучні, пакінуўшы Яго, паўцякалі.

Взявшие же Иисуса отвели Его к Каиафе первосвященнику, где собраны были книжники и старейшины.
 
А тыя, што схапілі Ісуса, павялі Яго да Каяфы, першасвятара, дзе сабраліся кніжнікі і старэйшыны.

Петр же следовал за Ним издали, до двора первосвященника; и войдя внутрь, сидел вместе со служителями, чтобы видеть конец.
 
Пётра ішоў за Ім здалёку аж да двара першасвятара. І, увайшоўшы ў сярэдзіну, ён сядзеў з паслугачамі, каб убачыць канец.

Первосвященники же и синедрион в полном составе искали лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти.
 
А першасвятары, і старэйшыны, і ўся рада шукалі фальшывага сведчання супраць Ісуса, каб выдаць Яго на смерць,

И не нашли, хотя и много явилось лжесвидетелей. Наконец подошли двое
 
і не знаходзілі, хоць прыходзіла многа фальшывых сведкаў. Нарэшце двое фальшывых сведкаў, прыйшоўшы,

и сказали: Он говорил: «Я могу разрушить храм Божий и в три дня воздвигнуть его».
 
сказалі: «Ён сказаў: “Я магу разбурыць святыню Божую і ў тры дні адбудаваць яе”».

И встав, первосвященник сказал Ему: Ты ничего не отвечаешь? Что они против Тебя свидетельствуют?
 
І, падняўшыся, першасвятар гаворыць Яму: «Ты нічога не адказваеш? Што яны супраць Цябе сведчаць?»

Иисус же молчал. И первосвященник сказал Ему: заклинаю Тебя Богом Живым, скажи нам: Ты ли Христос, Сын Божий?
 
Але Ісус маўчаў. І першасвятар гаворыць Яму: «Заклінаю Цябе Богам жывым, каб Ты нам сказаў, ці Ты Хрыстос, Сын Божы?»

Говорит ему Иисус; ты сказал. Но Я говорю вам: отныне будете видеть Сына Человеческого, восседающего по правую сторону Силы и грядущего на облаках небесных.
 
Кажа яму Ісус: «Ты сказаў. Аднак кажу вам: ад гэтага часу ўбачыце Сына Чалавечага, Які сядзіць праваруч Магутнасці і прыходзіць на аблоках нябесных».

Тогда первосвященник разодрал одежды свои и сказал: Он произнес хулу! Какая нам еще нужда в свидетелях? Вот теперь вы слышали хулу!
 
Тады першасвятар, разадраўшы шаты свае, сказаў: «Ён зблюзніў! Нашто яшчэ нам патрэбны сведкі? Цяпер вы чулі блюзненне Яго.

Как вам кажется? Они же ответили: повинен смерти.
 
Што вы думаеце?» Яны ж, адказваючы, сказалі: «Варты смерці!»

Тогда плюнули Ему в лицо и заушили Его; другие же били Его,
 
Тады плявалі у твар Яму і білі Яго кулакамі, а іншыя далонямі па твары Яго білі,

говоря: прореки нам, Христос, кто ударил Тебя?
 
кажучы: «Праракуй нам, Хрысце, хто Цябе ўдарыў?»

Петр же сидел снаружи, на дворе. И подошла к нему одна служанка и сказала: и ты был с Иисусом Галилеянином.
 
А Пётра сядзеў звонку на падворку. Адна ж служка падышла да яго, кажучы: «І ты быў з Ісусам Галілеянінам».

Но он отрекся перед всеми и сказал: не знаю, что ты говоришь.
 
А ён зрокся перад усімі, кажучы: «Я не ведаю, што ты кажаш».

Когда же он прошел в ворота, увидела его другая, и говорит находящимся там: этот был с Иисусом Назореем.
 
А калі ён выходзіў з дзвярэй, другая ўбачыла яго і гаворыць тым, хто былі там: «І ён быў з Ісусам з Назарэта».

И он снова отрекся с клятвой: я не знаю Этого Человека.
 
Ён ізноў зрокся з прысягай: «Я не ведаю Гэтага Чалавека».

Немного же спустя подошли стоявшие и сказали Петру: поистине и ты из них, ибо и говор твой обличает тебя.
 
Крыху пазней падышлі тыя, што стаялі, і сказалі Пётры: «Сапраўды, ты з іх, бо і гаворка твая выдае цябе».

Тогда начал он усиленно клясться: я не знаю Этого Человека. И тотчас пропел петух.
 
Тады пачаў ён клясціся і прысягаць: «Я не ведаю Гэтага Чалавека». І зараз запяяў певень.

И вспомнил Петр слово, сказанное Иисусом: прежде чем пропоет петух, ты трижды отречешься от Меня. И выйдя вон, плакал горько.
 
І прыгадаў Пётра слова Ісуса, сказаннае яму: «Перш чым певень запяе, ты тройчы зрачэшся Мяне». І, выйшаўшы вонкі, ён горка заплакаў.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.