От Матфея 13 глава

Евангелие от Матфея святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

В тот день Иисус, выйдя из дома, сидел у моря.

Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;

И собралось к Нему много народа, так что Он вошел в лодку и сидел, а весь народ стоял на берегу,

і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.

И сказал им многое в притчах. Он говорил: вот, вышел сеятель сеять.

І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.

И когда сеял, некоторые семена упали при дороге, и прилетели птицы и поклевали их.

І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.

Другие же упали на камень, где у них немного было земли, и тотчас взошли, ибо земля у них не была глубока.

Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,

Когда же солнце взошло, они были опалены и, не имея корня, засохли.

а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.

Другие же упали в терние, и поднялось терние и заглушило их.

Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.

Другие же упали на землю добрую и давали плод: какое — сто, какое — шестьдесят, какое — тридцать.

А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.

Имеющий уши да слышит.

Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!

И подойдя, ученики сказали Ему: почему Ты говоришь им притчами?

Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?

И Он ответил им: потому что вам дано познать тайны Царства Небесного, тем же не дано;

А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.

ибо, кто имеет, тому будет дано, и будет у него изобилие; а кто не имеет, у того будет взято и то, что имеет.

Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.

Потому говорю им притчами, что они видя не видят, и слыша не слышат, и не разумеют;

Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;

и исполняется на них пророчество Исаии, которое говорит: «Слухом будете слышать, и не уразумеете; и глазами глядеть будете, и не увидите;

і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.

ибо ожирело сердце народа этого, и ушами они едва слышат, и глаза свои они закрыли, чтобы не увидеть глазами и ушами не услышать и сердцем не уразуметь и не обратиться. И Я исцелю их».

Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.

Ваши же блаженны очи, что видят, и уши ваши, что слышат;

Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.

ибо истинно говорю вам: многие пророки и праведные желали видеть то, что вы видите, и не увидели, и слышать то, что вы слышите, и не услышали.

Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.

Вы же вслушайтесь в притчу о сеятеле.

Отже, послухайте притчу про сіяча.

Ко всякому, кто слышит слово о Царстве и не разумеет, приходит лукавый и похищает посеянное в сердце его: это посеянный при дороге.

До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.

А посеянный на камне — это слышащий слово и тотчас с радостью принимающий его;

А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,

но не имеет он корня в себе и держится короткое время; с наступлением же скорби или гонения за слово тотчас соблазняется.

але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.

А посеянный в тернии — это слышащий слово, но забота века и обольщение богатства заглушают слово, и оно делается бесплодным.

Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.

А посеянный на доброй земле — это слышащий слово и разумеющий; он-то и дает плод и приносит : кто — сто, кто — шестьдесят, кто — тридцать.

А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.

Другую притчу предложил Он им: подобно Царство Небесное человеку, посеявшему доброе семя в поле своем;

Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.

когда же люди спали, пришел его враг и посеял между пшеницею плевелы и ушел;

Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.

а когда взошла зелень и дала плод, тогда явились и плевелы.

А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.

И придя, рабы домохозяина сказали ему: «господин, не доброе ли семя посеял ты в твоем поле? Откуда же в нем плевелы?»

Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?

Он сказал им: «враг человек это сделал.» Рабы же ему говорят: «так хочешь, мы пойдем, выберем их?»

А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?

Он говорит: «нет, чтобы, выбирая плевелы, вы не вырвали с корнем вместе с ними пшеницу.

Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.

Дайте им вместе расти до жатвы; и во время жатвы я скажу жнецам: выберите прежде плевелы и свяжите их в связки, чтобы сжечь их; а пшеницу соберите в житницу мою».

Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.

Другую притчу предложил Он им: подобно Царство Небесное зерну горчичному, которое взял человек и посеял в поле своем.

Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;

Хотя оно и меньше всех семян, но когда вырастет, оно больше овощей и становится деревом, так что птицы небесные прилетают и вьют гнёзда в ветвях его.

воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.

Другую притчу сказал Он им: подобно Царство Небесное закваске, которую взяла женщина и положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.

Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.

Это всё сказал Иисус народу в притчах, и без притчи не говорил им ничего,

Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,

дабы исполнилось сказанное чрез пророка: Открою в притчах уста Мои; провозглашу сокровенное от основания мира.

щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!

Тогда, оставив народ. Он вошел в дом. И подошли к Нему ученики Его и сказали: разъясни нам притчу о плевелах в поле.

Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.

И Он ответил: сеющий доброе семя — Сын Человеческий ;

Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,

поле — мир; доброе семя — это сыны Царства; плевелы — сыны лукавого.

а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;

Враг, посеявший их, — диавол; жатва — конец века: жнецы — ангелы.

ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.

Поэтому, как выбираются плевелы и огнем сжигаются, так будет в конце века:

Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:

пошлет Сын Человеческий ангелов Своих, и выберут из Царства Его все соблазны и делающих беззаконие,

Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,

и бросят их в печь огненную; там будет плач и скрежет зубов.

і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.

Тогда праведные будут сиять как солнце в Царстве Отца их. Имеющий уши да слышит.

Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.

Подобно Царство Небесное зарытому в поле сокровищу, которое человек, найдя, скрыл, и от радости идет и продает всё, что имеет, и покупает поле то.

Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.

Еще подобно Царство Небесное купцу, ищущему хороших жемчужин.

Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;

Найдя одну многоценную жемчужину, он пошел и продал всё, что имел, и купил ее.

знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.

Еще подобно Царство Небесное большой сети, закинутой в море и собравшей рыб всякого рода.

Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,

Когда она наполнилась, ее вытащили на берег и, сев, собрали хорошее в сосуды, а плохое выбросили вон.

а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.

Так будет в конце века: выйдут ангелы и отделят злых от праведных

Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,

и бросят их в печь огненную: там будет плач и скрежет зубов.

і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.

Уразумели ли вы всё это? Они говорят Ему: да!

[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.

И Он сказал им: поэтому всякий книжник, наученный Царству Небесному, подобен человеку хозяину дома, который выносит из сокровища своего новое и старое.

Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.

И было: когда окончил Иисус притчи эти, Он ушел оттуда.

Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.

И придя в отечество Свое, учил их в синагоге их, так что изумлялись они и говорили: откуда у Него премудрость эта и силы?

Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?

Не Он ли сын плотника? Не Мать ли Его называется Мариам, и братья Его Иаков, Иосиф, Симон и Иуда?

Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?

И сестры Его не все ли с нами? У Него же откуда всё это?

Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?

И соблазнялись из-за Него. Иисус же сказал им: пророк не бывает без чести, разве только в отечестве и в доме своем.

І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.

И не сотворил там многих чудес по неверию их.

І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.

« 12 глава 14 глава »