От Матфея 22 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

 
 

Иисус, продолжая говорить им притчами, сказал:
 
Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:

Царство Небесное подобно человеку царю, который сделал брачный пир для сына своего
 
“Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.

и послал рабов своих звать званых на брачный пир; и не хотели прийти.
 
Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.

Опять послал других рабов, сказав: «скажите званым: вот, я приготовил обед мой, тельцы мои и что откормлено, заколото, и всё готово; приходите на брачный пир».
 
Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.

Но они, пренебрегши то, пошли, кто на поле своё, а кто на торговлю свою;
 
Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;

прочие же, схватив рабов его, оскорбили и убили их.
 
інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.

Услышав о сём, царь разгневался, и, послав войска свои, истребил убийц оных и сжёг город их.
 
Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.

Тогда говорит он рабам своим: «брачный пир готов, а званые не были достойны;
 
Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.

итак, пойдите на распутия и всех, кого найдёте, зовите на брачный пир».
 
Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.

И рабы те, выйдя на дороги, собрали всех, кого только нашли, и злых и добрых; и брачный пир наполнился возлежащими.
 
Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.

Царь, войдя посмотреть возлежащих, увидел там человека, одетого не в брачную одежду,
 
Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,

и говорит ему: «друг! как ты вошёл сюда не в брачной одежде?» Он же молчал.
 
і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.

Тогда сказал царь слугам: «связав ему руки и ноги, возьмите его и бросьте во тьму внешнюю; там будет плач и скрежет зубов»;
 
Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.

ибо много званых, а мало избранных.
 
Багато бо покликаних, але вибраних мало.”

Тогда фарисеи пошли и совещались, как бы уловить Его в словах.
 
Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.

И посылают к Нему учеников своих с иродианами, говоря: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив, и истинно пути Божию учишь, и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лицо;
 
І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, —кажуть ті, — “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.

итак, скажи нам: как Тебе кажется, позволительно ли давать подать кесарю, или нет?
 
Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”

Но Иисус, видя лукавство их, сказал: что искушаете Меня, лицемеры?
 
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?

покажите Мне монету, которою платится подать. Они принесли Ему динарий.
 
Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.

И говорит им: чьё это изображение и надпись?
 
Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”

Говорят Ему: кесаревы. Тогда говорит им: итак, отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.
 
Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”

Услышав это, они удивились и, оставив Его, ушли.
 
Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.

В тот день приступили к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его:
 
Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:

Учитель! Моисей сказал: «если кто умрёт, не имея детей, то брат его пусть возьмёт за себя жену его и восстановит семя брату своему»;
 
“Учителю”, — кажуть, — “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.

было у нас семь братьев; первый, женившись, умер и, не имея детей, оставил жену свою брату своему;
 
Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.

подобно и второй, и третий, даже до седьмого;
 
Так само і другий і третій аж до сьомого.

после же всех умерла и жена;
 
Нарешті, після всіх померла й жінка.

итак, в воскресении, которого из семи будет она женою? ибо все имели её.
 
Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”

Иисус сказал им в ответ: заблуждаетесь, не зная Писаний, ни силы Божией,
 
Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.

ибо в воскресении ни женятся, ни выходят замуж, но пребывают, как Ангелы Божии на небесах.
 
У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.

А о воскресении мёртвых не читали ли вы реченного вам Богом:
 
А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:

«Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова»? Бог не есть Бог мёртвых, но живых.
 
Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!”

И, слыша, народ дивился учению Его.
 
І чувши це народ, дивувався його навчанню.

А фарисеи, услышав, что Он привёл саддукеев в молчание, собрались вместе.
 
Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.

И один из них, законник, искушая Его, спросил, говоря:
 
І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:

Учитель! какая наибольшая заповедь в законе?
 
“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”

Иисус сказал ему: «возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всею душою твоею и всем разумением твоим» —
 
Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:

сия есть первая и наибольшая заповедь;
 
це найбільша й найперша заповідь.

вторая же подобная ей: «возлюби ближнего твоего, как самого себя»;
 
А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.

на сих двух заповедях утверждается весь закон и пророки.
 
На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”

Когда же собрались фарисеи, Иисус спросил их:
 
Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:

что вы думаете о Христе? чей Он сын? Говорят Ему: Давидов.
 
“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”

Говорит им: как же Давид, по вдохновению, называет Его Господом, когда говорит:
 
Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,

«сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих»?
 
кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.

Итак, если Давид называет Его Господом, как же Он сын ему?
 
Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”

И никто не мог отвечать Ему ни слова; и с того дня никто уже не смел спрашивать Его.
 
І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.

Примечания:

 
Синодальный перевод
44 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).
44 одесную — по правую руку, справа.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.