От Матфея 22 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Иисус, продолжая говорить им притчами, сказал:
 
Ісус, адказваючы дале́й, казаў прыповесьцямі:

Царство Небесное подобно человеку царю, который сделал брачный пир для сына своего
 
Царства Нябе́снае падобна да чалаве́ка цара́, каторы справіў вясе́льле для сына свайго.

и послал рабов своих звать званых на брачный пир; и не хотели прийти.
 
І паслаў слуг сваіх клікаць запрошаных на вясе́льле; і не хаце́лі прыйсьці.

Опять послал других рабов, сказав: «скажите званым: вот, я приготовил обед мой, тельцы мои и что откормлено, заколото, и всё готово; приходите на брачный пир».
 
Зноў паслаў другіх слуг, сказаўшы: скажэце запрошаным: вось я прыгатаваў абе́д мой, валы́ мае́ і, што ўкормлена, зарэзаны, ды ўсё гатова; прыходзьце на вясе́льле.

Но они, пренебрегши то, пошли, кто на поле своё, а кто на торговлю свою;
 
Але яны, не зважаючы на тое, пайшлі — хто на поле сваё, а хто да свайго гандлю.

прочие же, схватив рабов его, оскорбили и убили их.
 
Другія-ж, схапіўшы слуг яго, назьдзе́каваліся і забілі іх.

Услышав о сём, царь разгневался, и, послав войска свои, истребил убийц оных и сжёг город их.
 
Пачуўшы аб гэтым, цар узлаваўся і паслаў войскі свае́ вынішчыць забойцаў гэных і спаліць ме́ста іхняе.

Тогда говорит он рабам своим: «брачный пир готов, а званые не были достойны;
 
Тады кажа ён слугам сваім: вясе́льле гатова; але закліканыя ня былі дастойны.

итак, пойдите на распутия и всех, кого найдёте, зовите на брачный пир».
 
Дык пайдзе́це на росстані і ўсіх, каго сустрэнеце, клічце на вясе́льле.

И рабы те, выйдя на дороги, собрали всех, кого только нашли, и злых и добрых; и брачный пир наполнился возлежащими.
 
І слугі тыя, выйшаўшы на дарогі, сабралі ўсіх, каго толькі знайшлі: і благіх, і добрых; і на вясе́льлі было поўна гасьце́й.

Царь, войдя посмотреть возлежащих, увидел там человека, одетого не в брачную одежду,
 
Цар, увайшоўшы паглядзе́ць банкетуючых, убачыў там чалаве́ка, адзе́тага не ў вясе́льную вопратку,

и говорит ему: «друг! как ты вошёл сюда не в брачной одежде?» Он же молчал.
 
і кажа яму: дружа, як ты ўвайшоў сюды не ў вясе́льнай вопратцы? Той жа маўчаў.

Тогда сказал царь слугам: «связав ему руки и ноги, возьмите его и бросьте во тьму внешнюю; там будет плач и скрежет зубов»;
 
Тады сказаў цар слугам: зьвяжэце яму рукі й ногі, вазьме́це яго і ўкіньце ў це́мру вонкавую; там будзе плач і скрыгот зубоў,

ибо много званых, а мало избранных.
 
Бо многа запрошаных, але мала выбраных.

Тогда фарисеи пошли и совещались, как бы уловить Его в словах.
 
Тады фарысэі пайшлі і радзіліся, як бы ўлавіць Яго на словах.

И посылают к Нему учеников своих с иродианами, говоря: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив, и истинно пути Божию учишь, и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лицо;
 
І пасылаюць да Яго вучняў сваіх з ірадзіянамі, кажучы: Вучыцель! мы ве́даем, што Ты справядлівы і аб шляху Божым справядліва навучаеш, дый ня дбаеш ні аб кога, бо не глядзіш ні на якое аблічча.

итак, скажи нам: как Тебе кажется, позволительно ли давать подать кесарю, или нет?
 
Дык скажы-ж нам: як Табе́ здае́цца? Ці гожа даваць падатак цару, ці не́?

Но Иисус, видя лукавство их, сказал: что искушаете Меня, лицемеры?
 
Але Ісус, бачучы злосную хітрасьць іх, сказаў: што спакушаеце Мяне́, крывадушныя?

покажите Мне монету, которою платится подать. Они принесли Ему динарий.
 
Пакажэце Мне́ манэту, якою плоціцца падатак. Яны прыне́сьлі Яму дынар.

И говорит им: чьё это изображение и надпись?
 
І кажа ім: чыё гэта выабражэньне і надпіс?

Говорят Ему: кесаревы. Тогда говорит им: итак, отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.
 
Кажуць Яму: ца́равы. Тады кажа ім: дык аддайце ца́рава цару́, а Божае Богу.

Услышав это, они удивились и, оставив Его, ушли.
 
Пачуўшы гэта, яны зьдзівіліся і, пакінуўшы Яго, пайшлі.

В тот день приступили к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его:
 
У той дзе́нь прыступіліся да Яго саддуке́і, каторыя кажуць, што няма ўваскрасе́ньня, і спыталіся ў Яго:

Учитель! Моисей сказал: «если кто умрёт, не имея детей, то брат его пусть возьмёт за себя жену его и восстановит семя брату своему»;
 
Вучыцель! Майсе́й сказаў: калі хто памрэ, ня маючы дзяце́й, то брат яго няхай возьме за сябе́ жонку яго і адновіць насе́ньне брату свайму (Другазаконьне 25:5).

было у нас семь братьев; первый, женившись, умер и, не имея детей, оставил жену свою брату своему;
 
Было вось у нас се́м братоў; пе́ршы, ажаніўшыся, памёр і, ня маючы дзяце́й, пакінуў жонку сваю брату свайму.

подобно и второй, и третий, даже до седьмого;
 
Таксама і другі, і трэці, аж да сёмага.

после же всех умерла и жена;
 
Пасьля-ж усіх памёрла і жонка.

итак, в воскресении, которого из семи будет она женою? ибо все имели её.
 
Дык у час уваскрасе́ньня каму з сямех будзе яна жонкаю? Бо ўсе́ ме́лі яе́.

Иисус сказал им в ответ: заблуждаетесь, не зная Писаний, ни силы Божией,
 
Ісус сказаў ім у адказ: памыля́ецеся, ня ве́даючы Пісаньня, ні сілы Божае.

ибо в воскресении ни женятся, ни выходят замуж, но пребывают, как Ангелы Божии на небесах.
 
Бо пры ўваскрасе́ньні ані жэняцца, ані йдуць замуж, але прабываюць як ангелы Божыя на не́бе.

А о воскресении мёртвых не читали ли вы реченного вам Богом:
 
А аб ускрасе́ньні паме́ршых ці ня чыталі вы сказанага вам Богам, які гавора:

«Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова»? Бог не есть Бог мёртвых, но живых.
 
Я Бог Аўраама, і Бог Ізаака, і Бог Якава! Бог ня ёсьць Бог памёршых, але жывых (Выхад 3:6).

И, слыша, народ дивился учению Его.
 
І, чуючы, народ дзівіўся з навукі Яго.

А фарисеи, услышав, что Он привёл саддукеев в молчание, собрались вместе.
 
А фарысэі, пачуўшы, што Ён прымусіў саддуке́яў змоўкнуць, сабраліся разам.

И один из них, законник, искушая Его, спросил, говоря:
 
І адзін з іх, законьнік, спакушаючы Яго, спытаўся, кажучы:

Учитель! какая наибольшая заповедь в законе?
 
Вучыцель! якое найбо́льшае прыказа́ньне ў законе?

Иисус сказал ему: «возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всею душою твоею и всем разумением твоим» —
 
Ісус сказаў яму: палюбі Госпада Бога твайго ўсім сэрцам тваім, і ўсе́ю душою тваёю, і ўсім разуме́ньнем тваім (Другазаконьне 6:5).

сия есть первая и наибольшая заповедь;
 
Гэта ёсьць пе́ршае і найбольшае прыказаньне.

вторая же подобная ей: «возлюби ближнего твоего, как самого себя»;
 
Другое-ж — падобнае яму: палюбі бліжняга твайго, як самога сябе́ (Лявіт 19:8).

на сих двух заповедях утверждается весь закон и пророки.
 
На гэтых двох прыказаньнях грунту́ецца ўве́сь закон і прарокі.

Когда же собрались фарисеи, Иисус спросил их:
 
Калі-ж сабраліся фарысэі, Ісус спытаўся ў іх:

что вы думаете о Христе? чей Он сын? Говорят Ему: Давидов.
 
Што вы думаеце пра Хрыста? Чый Ён сын? Кажуць Яму: Давідаў.

Говорит им: как же Давид, по вдохновению, называет Его Господом, когда говорит:
 
Кажа ім: як жа Давід у духу заве́ Яго Госпадам, калі кажа:

«сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих»?
 
Сказаў Госпад Госпаду майму: сядзі праваруч Мяне́, дакуль пакладу ворагаў Тваіх да падножжа ног Тваіх (Псальм 109:1).

Итак, если Давид называет Его Господом, как же Он сын ему?
 
Дык калі Давід заве́ Яго Госпадам, як жа Ён — сын ягоны?

И никто не мог отвечать Ему ни слова; и с того дня никто уже не смел спрашивать Его.
 
І ніхто ня мог адказаць Яму ні слова; і з таго дня ніхто ўжо не адважа́ўся задаваць Яму пытаньні.

Примечания:

 
Синодальный перевод
44 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).
44 одесную — по правую руку, справа.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.