От Луки 19 глава

От Луки, святое благовествование
Cовременный перевод WBTC → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Иисус проходил через город Иерихон.
 
І, увайшоўшы, праходзіў праз Ерыхон.

И был там богатый человек по имени Закхей, старший над сборщиками налогов.
 
І вось, не́хта на імя Закхе́й, начальнік мытнікаў і чалаве́к заможны,

Он старался увидеть, кто же Иисус, но не мог за толпой, так как был мал ростом.
 
хаце́ў убачыць Ісуса, які Ён? але ня мог за народам, бо быў малы ростам;

Побежав вперёд, он взобрался на сикомор, чтобы увидеть Иисуса, ибо Он собирался пройти той дорогой.
 
і, забе́гшы напе́рад, узьле́з на смакоўніцу, каб убачыць яго: Ён мусіў прайсьці міма яе́.

Когда Иисус пришёл на то место, Он взглянул наверх, и, увидев Закхея, сказал: "Закхей, поскорее спускайся вниз, ибо Я должен остановиться сегодня в твоём доме".
 
І, прыйшоўшы на гэтае ме́сца, Ісус, глянуўшы, убачыў яго і сказаў яму: Закхе́й! зыйдзі хутчэй, бо сягоньня трэба Мне́ быць у цябе́ ў доме.

Тот поспешил спуститься и с радостью оказал Ему гостеприимство.
 
І той пасьпе́шна зыйшоў і прыняў Яго з радасьцяй.

И все, видя это, стали роптать, говоря: "Он остановился у грешника".
 
І ўсе́, бачучы гэнае, пачалі наракаць і гаварылі, што Ён зайшоў да грэшнага чалаве́ка.

Но Закхей встал и сказал Господу: "Господи! Половину состояния своего я отдам бедным, и если я обманул кого в деньгах, то заплачу вчетверо больше!"
 
А Закхе́й, стануўшы, сказаў Госпаду: Госпадзе! палову маемасьці мае́ я аддам убогім і, калі каго чым скрыўдзіў, аддам учацьвёра бале́й.

Иисус сказал ему: "Сегодня спасение пришло в этот дом, ибо и этот человек истинный сын Авраама.
 
Ісус сказаў яму: цяпе́р прышло спасе́ньне дому гэтаму, бо і ён сын Аўраама;

Сын Человеческий пришёл искать и спасти погибающих".
 
бо Сын Чалаве́чы прыйшоў знайсьці і спасьці загінуўшае.

Иисус подходил ближе и ближе к Иерусалиму, и некоторые думали, что скоро уже настанет Царство Божье.
 
А як яны слухалі гэтае, дадаў прыповесьць: бо Ён быў блізка Ерузаліму, і яны думалі, што хутка павінна Царства Божае зьявіцца.

Зная об этом, Он рассказал им притчу: "Человек знатного рода собирался в далёкую страну, чтобы венчаться там на царство, а затем возвратиться и править своим народом.
 
Дык сказаў: не́йкі чалаве́к высокага роду зьбіраўся ў далекую старану, каб дастаць сабе́ царства і вярнуцца;

Он призвал десятеро своих слуг, дал им десять золотых монет и сказал: "Вложите их в дело до моего возвращения".
 
паклікаўшы-ж дзесяць слуг сваіх, даў ім дзе́сяць мін і сказаў ім: карыстайцеся імі, пакуль вярнуся.

Но подданные ненавидели его и послали вслед за ним гонцов, чтобы сказать в той далёкой стране: "Мы не хотим, чтобы этот человек правил нами!"
 
Але грамадзяне ненавідзелі яго і паслалі сьле́дам за ім пасольства, сказаўшы: ня хочам, каб гэты царстваваў над намі.

Но он стал правителем той страны, возвратился домой и послал за слугами, которым дал деньги, чтобы узнать, какую прибыль они получили.
 
І, як вярнуўся, атрымаўшы царства, загада́ў паклікаць да сябе́ слуг гэных, што ім даў срэбра, каб даве́дацца, хто што зарабіў.

Первый пришёл и сказал: "Господин, монета, которую ты дал мне, принесла ещё десять золотых монет".
 
Прыйшоў пе́ршы і сказаў: гаспадар! міна твая прыне́сла дзе́сяць мінаў.

И сказал он ему: "Хорошо, добрый слуга. Ты был верен в малом, за это у тебя во власти будут десять городов".
 
І сказаў яму: добра, добры слуга! За тое, што ты ў малым быў ве́рны, вазьмі пад сваю ўладу дзе́сяць ме́стаў.

Потом пришёл второй слуга и сказал: "Господин, золотая монета, которую ты дал мне, принесла ещё пять монет". И царь сказал этому слуге:
 
Прыйшоў другі і сказаў: гаспадар! міная тва прыне́сла пяць мін.

"И ты будешь управлять пятью городами".
 
Сказаў і гэтаму: і ты будзь над пяцьма ме́стамі.

Тогда третий слуга пришёл и сказал: "Господин, вот твоя монета, которую я завернул в платок и спрятал.
 
Прыйшоў трэці і сказаў: гаспадар! вось твая міна, каторую я схаваў, завязаўшы ў хустку,

Я боялся тебя, ибо ты могущественный и жёсткий человек: берёшь, чего не клал, и жнёшь, чего не сеял".
 
бо я баяўся цябе́: ты чалаве́к жорсткі; бярэш, чаго ня клаў, і жне́ш, чаго ня се́яў.

И хозяин сказал слуге: "Я буду судить тебя твоими же словами, негодный слуга! Ты знал, что я человек жёсткий, берущий, чего не клал, и жнущий, чего не сеял?
 
Гаспадар сказаў яму: тваімі вуснамі буду судзіць цябе́, хітры слуга: ты ве́даў, што я чалаве́к жорсткі: бяру, чаго ня клаў, і жну, чаго ня се́яў;

Почему же ты не пустил мои деньги в оборот? Тогда я, вернувшись, получил бы их с прибылью".
 
чаму-ж ты не аддаў срэбра майго ў абарот, каб я, прыйшоўшы, атрымаў яго з прыбыткам?

А стоящим рядом сказал: "Заберите золотую монету у него и отдайте заработавшему десять монет".
 
І сказаў прысутным: вазьме́це ў яго міну і дайце таму, ў якога дзе́сяць мíнаў.

И они сказали ему: "Господин, у него уже есть десять монет".
 
(І сказалі яму: пане, у яго ж ёсьць дзесяць мíнаў!)

"Говорю вам, — ответил царь, — всякому имущему ещё больше дано будет, а у неимущего взято будет и то, что он имеет.
 
Кажу вам, што ўсякаму хто мае, да́дзена будзе, а ў ня ма́ючага ады́мецца й тое, што ма́е.

Врагов же моих, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте передо мною".
 
А ворагаў маіх, (тых, што не хаце́лі, каб я панаваў над імі,) прывядзіце сюды і біце перада мною.

Сказав это, Иисус пошёл далее, в Иерусалим.
 
І, сказаўшы гэтае, Ён пайшоў дале́й, ідучы ў Ерузалім.

Подходя к Виффагии и Вифании, у горы, называемой Елеонской, Он послал вперёд двух Своих учеников, сказав:
 
І ста́лася, як падыйшоў да Віффагіі і Віфаніі, да гары́, называнай Аліўнай, паслаў двох вучняў Сваіх,

"Идите в селение, что перед вами. Когда войдёте, увидите привязанного необъезженного ослёнка. Отвяжите его и приведите сюда.
 
сказаўшы: пайдзе́це ў сяло, што насупраць; увайшоўшы ў яго, зно́йдзеце асьлятка прывязанае, на якога ніхто з людзе́й ніколі не сядаў; адвязаўшы яго, прывядзіце;

А если кто-нибудь спросит вас: "Зачем забираете ослёнка?", скажете: "Он нужен Господу".
 
і, калі хто спытаецца ў вас: «на што адвязваеце?», скажэце яму так: яно патрэбна Госпаду.

И отправились посланные и нашли всё так, как Он сказал им.
 
Пасланыя пайшлі і знайшлі, як Ён сказаў ім.

Когда они отвязывали ослёнка, хозяева спросили их: "Зачем вы отвязываете ослёнка?"
 
Калі-ж яны адвязалі асьлятка, гаспадары яго сказалі ім: на што адвязваеце асьлятка?

Они сказали: "Он нужен Господу".
 
Яны адказалі: яно патрэбна Госпаду.

Они привели ослёнка к Иисусу, набросили свои одежды на спину животного и усадили на него Иисуса.
 
І прывялі яго да Ісуса; і, накінуўшы вопраткі свае́ на асьля, пасадзілі на яго Ісуса.

И когда Он ехал к Иерусалиму, люди расстилали на Его пути одежды.
 
І, калі Ён е́хаў, падсьцілалі вопраткі свае́ на дарозе.

Видя Его приближение, множество учеников собралось у подножия горы Елеонской, и все они стали радостно восхвалять Господа громкими голосами за все чудеса, которые видели,
 
Калі-ж пад’яжджаў да спуску з гары Аліўнай, усё множства вучняў Яго ад радасьці моцнымі галасамі славілі Бога за ўсе́ цуды, якія бачылі яны,

говоря: "Благословен Царь, грядущий во имя Господне!" Мир на небесах и слава Всевышнему!"
 
кажучы: багасла́ўлен цар, што йдзе́ ў імя Гасподняе! мір на не́бе і слава на вышыні!

И некоторые из фарисеев, бывших в толпе, стали говорить Иисусу: "Учитель, укори учеников Своих!"
 
І некато́рыя фарысэі з грамады народу сказалі Яму: Вучыцель! забарані вучням Тваім!

А Он ответил: "Я говорю вам, если они умолкнут, камни закричат!"
 
І, адказваючы ім, Ён сказаў: кажу вам, што, калі яны замоўкнуць, дык каме́ньні загалосяць.

Когда Он подошёл и увидел город, то заплакал о нём
 
І, як падыйшоў, дык, гле́дзячы на ме́ста, заплакаў па ім

и сказал: "Хотел бы Я, чтобы ты знал сегодня, что принесёт тебе мир! Но теперь это скрыто от глаз твоих.
 
і сказаў: о, каб і ты хоць у гэты дзе́нь твой зразуме́ла, што́ дзеля міру твайго! Але гэта ўкрыта цяпе́р ад вачэй тваіх;

Придут дни, когда враги твои возведут вокруг тебя укрепления и окружат тебя со всех сторон.
 
бо прыйдуць на цябе́ дні, калі во́рагі тваі абкладуць цябе́ акопамі і акружаць цябе́, і сьціснуць цябе́ зусюль;

Они сравняют тебя с землёй, тебя и всех людей в твоих стенах. Камня на камне не оставят от тебя, ибо ты не узнал времени, когда Бог пришёл, чтобы спасти тебя".
 
і зруйнуюць цябе́, і пазабіваюць дзяце́й тваіх у табе́, і не пакінуць у табе́ ка́меня на ка́мені, бо не распазнала часу адве́дзінаў тваіх.

Войдя во двор храма, Иисус стал выгонять торгующих там,
 
І, увайшоўшы ў царкву, пачаў гнаць адтуль прадаваўшых і купляўшых,

говоря им: "Написано: "Мой дом будет домом молитвенным". Но вы превратили его в разбойничье логово!"
 
кажучы ім: напісана: дом Мой ёсьць дом малітвы; а вы зрабілі яго лагво́м разбойнікаў (Ісая 56:7 Ерамія 7:4).

И учил Он каждый день в храме, а первосвященники, законники и предводители народа искали, как им убить Его.
 
І навучаў кожны дзе́нь у царкве́. Архірэі-ж і кніжнікі і старэйшыны народу шукалі, як бы загубіць Яго;

Однако, они были бессильны сделать это, ибо весь народ восторженно ловил каждое слово Иисуса.
 
і не знаходзілі, што-б зрабіць з Ім, бо ўве́сь народ гарнуўся да Яго, каб слухаць.

Примечания:

 
 
Пераклад Л. Дзекуць-Малея
13 мін — хунтаў срэбра.
45, 47 царква = храм.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.