От Луки 19 глава

От Луки, святое благовествование
Cовременный перевод WBTC → Сучасний переклад

Иисус проходил через город Иерихон.

Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом.

И был там богатый человек по имени Закхей, старший над сборщиками налогов.

Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.

Он старался увидеть, кто же Иисус, но не мог за толпой, так как был мал ростом.

Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.

Побежав вперёд, он взобрался на сикомор, чтобы увидеть Иисуса, ибо Он собирался пройти той дорогой.

Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.

Когда Иисус пришёл на то место, Он взглянул наверх, и, увидев Закхея, сказал: "Закхей, поскорее спускайся вниз, ибо Я должен остановиться сегодня в твоём доме".

І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».

Тот поспешил спуститься и с радостью оказал Ему гостеприимство.

Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.

И все, видя это, стали роптать, говоря: "Он остановился у грешника".

І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».

Но Закхей встал и сказал Господу: "Господи! Половину состояния своего я отдам бедным, и если я обманул кого в деньгах, то заплачу вчетверо больше!"

Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»

Иисус сказал ему: "Сегодня спасение пришло в этот дом, ибо и этот человек истинный сын Авраама.

Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.[64]

Сын Человеческий пришёл искать и спасти погибающих".

Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».

Иисус подходил ближе и ближе к Иерусалиму, и некоторые думали, что скоро уже настанет Царство Божье.

Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.

Зная об этом, Он рассказал им притчу: "Человек знатного рода собирался в далёкую страну, чтобы венчаться там на царство, а затем возвратиться и править своим народом.

Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.

Он призвал десятеро своих слуг, дал им десять золотых монет и сказал: "Вложите их в дело до моего возвращения".

Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін [65] срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.

Но подданные ненавидели его и послали вслед за ним гонцов, чтобы сказать в той далёкой стране: "Мы не хотим, чтобы этот человек правил нами!"

Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”

Но он стал правителем той страны, возвратился домой и послал за слугами, которым дал деньги, чтобы узнать, какую прибыль они получили.

Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.

Первый пришёл и сказал: "Господин, монета, которую ты дал мне, принесла ещё десять золотых монет".

Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.

И сказал он ему: "Хорошо, добрый слуга. Ты был верен в малом, за это у тебя во власти будут десять городов".

То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.

Потом пришёл второй слуга и сказал: "Господин, золотая монета, которую ты дал мне, принесла ещё пять монет". И царь сказал этому слуге:

Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.

"И ты будешь управлять пятью городами".

Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.

Тогда третий слуга пришёл и сказал: "Господин, вот твоя монета, которую я завернул в платок и спрятал.

Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.

Я боялся тебя, ибо ты могущественный и жёсткий человек: берёшь, чего не клал, и жнёшь, чего не сеял".

Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.

И хозяин сказал слуге: "Я буду судить тебя твоими же словами, негодный слуга! Ты знал, что я человек жёсткий, берущий, чего не клал, и жнущий, чего не сеял?

Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.

Почему же ты не пустил мои деньги в оборот? Тогда я, вернувшись, получил бы их с прибылью".

Тобі слід було пустити гроші в обіг,[66] то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.

А стоящим рядом сказал: "Заберите золотую монету у него и отдайте заработавшему десять монет".

І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.

И они сказали ему: "Господин, у него уже есть десять монет".

А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”

"Говорю вам, — ответил царь, — всякому имущему ещё больше дано будет, а у неимущего взято будет и то, что он имеет.

„Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.

Врагов же моих, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте передо мною".

Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».

Сказав это, Иисус пошёл далее, в Иерусалим.

Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.

Подходя к Виффагии и Вифании, у горы, называемой Елеонской, Он послал вперёд двух Своих учеников, сказав:

Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів

"Идите в селение, что перед вами. Когда войдёте, увидите привязанного необъезженного ослёнка. Отвяжите его и приведите сюда.

з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.

А если кто-нибудь спросит вас: "Зачем забираете ослёнка?", скажете: "Он нужен Господу".

А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».

И отправились посланные и нашли всё так, как Он сказал им.

Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.

Когда они отвязывали ослёнка, хозяева спросили их: "Зачем вы отвязываете ослёнка?"

А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»

Они сказали: "Он нужен Господу".

Вони відповіли: «Він потрібен Господу».

Они привели ослёнка к Иисусу, набросили свои одежды на спину животного и усадили на него Иисуса.

Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.

И когда Он ехал к Иерусалиму, люди расстилали на Его пути одежды.

Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.

Видя Его приближение, множество учеников собралось у подножия горы Елеонской, и все они стали радостно восхвалять Господа громкими голосами за все чудеса, которые видели,

А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.

говоря: "Благословен Царь, грядущий во имя Господне!" Мир на небесах и слава Всевышнему!"

Вони вигукували: «Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»

И некоторые из фарисеев, бывших в толпе, стали говорить Иисусу: "Учитель, укори учеников Своих!"

Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»

А Он ответил: "Я говорю вам, если они умолкнут, камни закричат!"

Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»

Когда Он подошёл и увидел город, то заплакал о нём

41-42 Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.

и сказал: "Хотел бы Я, чтобы ты знал сегодня, что принесёт тебе мир! Но теперь это скрыто от глаз твоих.

Придут дни, когда враги твои возведут вокруг тебя укрепления и окружат тебя со всех сторон.

Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,

Они сравняют тебя с землёй, тебя и всех людей в твоих стенах. Камня на камне не оставят от тебя, ибо ты не узнал времени, когда Бог пришёл, чтобы спасти тебя".

й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».

Войдя во двор храма, Иисус стал выгонять торгующих там,

Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.

говоря им: "Написано: "Мой дом будет домом молитвенным". Но вы превратили его в разбойничье логово!"

Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”

И учил Он каждый день в храме, а первосвященники, законники и предводители народа искали, как им убить Его.

Щодня Ісус навчав у Храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.

Однако, они были бессильны сделать это, ибо весь народ восторженно ловил каждое слово Иисуса.

Вони нічого зробити не могли, бо всі люди слухали Ісуса й горнулися до Нього.

« 18 глава 20 глава »