Филиппийцам 2 глава

Послание к Филиппийцам апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Итак, если есть какое утешение во Христе, если есть какая отрада любви, если есть какое общение духа, если есть какое милосердие и сострадательность,

Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість,

то дополните мою радость: имейте одни мысли, имейте ту же любовь, будьте единодушны и единомысленны;

доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки.

ничего не делайте по любопрению или по тщеславию, но по смиренномудрию почитайте один другого высшим себя.

Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе.

Не о себе только каждый заботься, но каждый и о других.

Нехай кожний дбає не про себе, а про інших.

Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе:

Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.

Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу;

Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,

но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек;

але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина;

смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной.

Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної.

Посему и Бог превознёс Его и дал Ему имя выше всякого имени,

Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,

дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних,

аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — і піднебесних, і земних, і підземних;

и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос в славу Бога Отца.

і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.

Итак, возлюбленные мои, как вы всегда были послушны, не только в присутствии моём, но гораздо более ныне во время отсутствия моего, со страхом и трепетом совершайте своё спасение,

Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння.

потому что Бог производит в вас и хотение и действие по Своему благоволению.

Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію.

Всё делайте без ропота и сомнения,

Усе робіть без нарікань і сумніву,

чтобы вам быть неукоризненными и чистыми, чадами Божиими непорочными среди строптивого и развращённого рода, в котором вы сияете, как светила в мире,

щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі,

содержа слово жизни, к похвале моей в день Христов, что я не тщетно подвизался и не тщетно трудился.

дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився.

Но если я и соделываюсь жертвою за жертву и служение веры вашей, то радуюсь и сорадуюсь всем вам.

Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами.

О сём самом и вы радуйтесь и сорадуйтесь мне.

Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною.

Надеюсь же в Господе Иисусе вскоре послать к вам Тимофея, дабы и я, узнав о ваших обстоятельствах, утешился духом.

Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами.

Ибо я не имею никого равно усердного, кто бы столь искренно заботился о вас,

Оскільки я не маю нікого іншого з такою ж душею, хто би щиріше дбав про вас,

потому что все ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу.

адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.

А его верность вам известна, потому что он, как сын отцу, служил мне в благовествовании.

Його ж досвідченість ви знаєте, що він, наче син батькові, послужив мені для Євангелія.

Итак, я надеюсь послать его тотчас же, как скоро узнаю, что будет со мною.

Надіюся послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною.

Я уверен в Господе, что и сам скоро приду к вам.

Але переконаний у Господі, що й сам незабаром прийду.

Впрочем, я почёл нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, а вашего посланника и служителя в нужде моей,

Вважав за потрібне послати до вас Епафродита — мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі.

потому что он сильно желал видеть всех вас и тяжко скорбел о том, что до вас дошёл слух о его болезни.

Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів.

Ибо он был болен при смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали.

Бо він захворів і був при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком.

Посему я скорее послал его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и я был менее печален.

Тому я швидко послав його, аби, побачивши його, ви знову зраділи, та щоб і я не страждав.

Примите же его в Господе со всякою радостью, и таких имейте в уважении,

Прийміть же його в Господі з повною радістю і шануйте таких,

ибо он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, дабы восполнить недостаток ваших услуг мне.

бо він за справу Христа був близько до смерті, наражаючи своє життя на небезпеку, аби доповнити недостаток вашого служіння для мене.

Примечания:

Синодальный перевод

15 чадами — детьми.

« 1 глава 3 глава »