По Матфею 23 глава

Евангелие по Матфею
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Затем, обратившись к народу и к ученикам Своим, Иисус сказал:
 
Тады Ісус прамовіў да натоўпаў і вучняў Сваіх,

«Фарисеи и книжники заняли место Моисея, чтобы быть им учителями,
 
кажучы: «На Майсеевай лаве паселі кніжнікі і фарысэі.

поэтому слушайтесь их и делайте всё, что они говорят вам, но делам их не подражайте, потому что сами они не исполняют того, чему учат.
 
Дык усё, што скажуць вам захоўваць, захоўвайце і рабіце, але не рабіце паводле ўчынкаў іхніх, бо яны кажуць і ня робяць.

Связывают они тяжелые [и неподъемные] ноши и взваливают их на плечи людей, сами же до нош этих и пальцем дотронуться не хотят.
 
Бо яны вяжуць цяжары цяжкія і невыносныя і ўскладаюць на плечы людзям, а самі пальцам сваім ня хочуць зрушыць іх.

Что бы ни делали они, всё напоказ делают: широкими делают на себе повязки со словами Закона и кисти1 удлиняют на краях одежд своих.
 
Усе ж учынкі свае яны робяць, каб бачылі іх людзі; пашыраюць філяктэрыі свае і павялічваюць крысо шатаў сваіх,

Почетные занимают они места на пирах и первые сидения в синагогах,
 
і любяць першыя месцы на вячэрах і першыя месцы ў сынагогах,

любят, чтобы их почтительно приветствовали на площадях и говорили им: „Равви!“2
 
і вітаньні на рынку, і каб людзі называлі іх: “Раббі, раббі!”

А вас пусть не зовут „равви“, ибо один Учитель у вас, а вы все — братья.
 
А вы не называйцеся “раббі”, бо адзін у вас Настаўнік — Хрыстос, а ўсе вы — браты.

И „отцом“ своим никого на земле не зовите, ибо один лишь Отец у вас — Небесный Отец.
 
І айцом сабе не называйце [нікога] на зямлі, бо адзін у вас Айцец, Які ў небе.

И пусть „наставниками“ не называют вас, потому что Наставник у вас один — Христос.
 
І не называйцеся настаўнікамі, бо адзін у вас Настаўнік — Хрыстос.

Кто самый главный у вас, должен для вас быть слугой.
 
А большы з вас няхай будзе вам за слугу.

Ибо всякий, кто возносится, будет умален, а кто умаляет себя — вознесен.
 
Усякі ж, хто ўзвысіць сябе, паніжаны будзе, а хто паніжае сябе, будзе ўзвышаны.

Горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Вы закрываете перед людьми двери в Царство Небесное: сами не входите и тех, кто хочет войти, не впускаете.
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што зачыняеце Валадарства Нябеснае перад людзьмі; бо самі не ўваходзіце, і тым, што ўваходзяць, не дазваляеце ўвайсьці.

[отсутствует] 3
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што аб’ядаеце дамы ўдоваў і дзеля віду доўга моліцеся; за гэта атрымаеце цяжэйшы прысуд.

Горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Вы путешествуете по морю и по суше, чтобы обратить хоть одного в веру, и когда удается вам это, то делаете его вдвое достойнейшим геенны, чем сами вы.
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што абыходзіце мора і сухмень, каб зрабіць хоць аднаго празэлітам, і, калі станецца, робіце яго сынам геенны, удвая [горшым] за вас.

Горе вам, слепые поводыри! Вы говорите: „Если кто поклянется Храмом, это его ни к чему не обязывает, а если кто поклянется золотом Храма, тот связан клятвой “.
 
Гора вам, павадыры сьляпыя, якія кажаце: “Калі хто прысягне бажніцаю, гэта нічога, а калі хто прысягне золатам бажніцы, дык вінен”.

Безумные и слепые! Что же важнее: золото или Храм, освящающий золото?
 
Дурныя і сьляпыя! Бо што большае: золата або бажніца, якая асьвячае золата?

Вы говорите: „Если кто поклянется жертвенником, это его ни к чему не обязывает, а если кто поклянется тем даром, что на жертвеннике, тот связан клятвой “.
 
І: “Калі хто прысягне ахвярнікам, гэта нічога, а калі хто прысягне дарам, які на ім, дык вінен”.

Слепые! Что же важнее: дар или жертвенник, который освящает его?
 
Дурныя і сьляпыя! Бо што большае: дар або ахвярнік, які асьвячае дар?

Ведь тот, кто клянется жертвенником, клянется не только им одним, но и всем, что на нем.
 
Дык той, хто прысягае ахвярнікам, прысягае і ім, і ўсім, што на ім;

И поклявшийся Храмом клянется не только Храмом, но и Живущим в нем.
 
і хто прысягае бажніцаю, прысягае ёю і Тым, Хто жыве ў ёй;

И клянущийся Небом клянется престолом Божиим и Сидящим на нем.
 
і хто прысягае небам, прысягае пасадам Божым і Тым, Хто сядзіць на ім.

Горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Вы отдаете десятину с мяты, укропа и тмина, а более важное в Законе: справедливость, милосердие и верность4 — оставили; вот что вам надо было делать, хотя и того не оставлять.
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што даяцё дзесяціну з мяты, аніжу і кмену, і пакінулі найважнейшае ў Законе: суд, і міласэрнасьць, і веру; гэтае трэба было рабіць, і таго не пакідаць.

Слепые поводыри! Вы отцеживаете комара, а верблюда проглатываете.
 
Павадыры сьляпыя, якія адцэджваеце камара, а глытаеце вярблюда!

Горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Вы содержите снаружи чашу и блюдо в чистоте, а то, что в них, свидетельствует о вашей хищности и необузданности.
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што ачышчаеце звонку келіх і місу, а ўнутры яны напоўненыя рабункам і непаўстрыманасьцю.

Слепой фарисей! Очисти сначала чашу5 внутри, тогда чистой будет она и снаружи.
 
Фарысэй сьляпы, ачысьці перш знутры келіх і місу, каб і звонку сталіся чыстымі.

Горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Вы похожи на побеленные гробницы:6 снаружи они кажутся красивыми, а внутри полны костей мертвых и всякой нечистоты.
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што падобныя да магілаў павапленых, якія звонку выглядаюць прыгожымі, а ўнутры напоўненыя косткамі мёртвых і ўсялякай нячыстасьцю.

Так и с вами: внешне похожи на праведников, но внутри вы полны лицемерия и беззакония.
 
Гэтак і вы звонку выглядаеце людзям праведнымі, а ўнутры поўныя крывадушнасьці і беззаконьня.

Горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Строите вы гробницы для пророков, украшаете надгробия праведников
 
Гора вам, кніжнікі і фарысэі, крывадушнікі, што будуеце магілы прарокам, і аздабляеце надмагільлі праведнікаў,

и говорите: „Если бы жили мы во дни наших отцов, то не стали бы их сообщниками в пролитии крови пророков“.
 
і кажаце: “Калі б мы былі ў дні бацькоў нашых, не былі б супольнікамі іхнімі ў крыві прарокаў”.

Вы сами против себя свидетельствуете, заявляя, что вы сыновья тех, кто убивал пророков.
 
Так што вы самі сьведчыце, што вы — сыны тых, якія забівалі прарокаў.

Вот и усугубляйте вину отцов своих!
 
Дапаўняйце ж меру бацькоў вашых.

Змеи! Отродье змеиное! И вы думаете избежать суда и участи быть ввергнутыми в геенну?
 
Зьмеі, спараджэньні яхідны, як уцячэце вы ад асуджэньня ў геенну?

Вот посылаю Я к вам пророков, мудрых людей и истинных книжников. Одних вы убьете и распнете, других бичевать будете в своих синагогах и гнать из города в город,
 
Вось, дзеля гэтага Я пасылаю да вас прарокаў, і мудрых, і кніжнікаў; і вы адных заб’яцё і ўкрыжуеце, і іншых будзеце біць у сынагогах вашых і гнаць з горада ў горад.

и, наконец, падет на вас вина за всю ту кровь праведников, что пролилась на земле, — от крови Авеля праведного до крови Захарии, сына Варахии, которого вы убили между Храмом и жертвенником.
 
Няхай жа прыйдзе на вас уся кроў праведная, пралітая на зямлі, ад крыві Абэля праведнага да крыві Захарыі, сына Барахіі, якога вы забілі між бажніцаю і ахвярнікам.

Истинно говорю вам: падет всё это на ныне живущих.
 
Сапраўды кажу вам, што ўсё гэтае прыйдзе на пакаленьне гэтае.

Иерусалим, Иерусалим, убивающий пророков и камнями побивающий посланных к тебе! Сколько раз Я хотел собрать детей твоих, как птица собирает своих птенцов под крылья свои, но не захотели вы.
 
Ерусалім, Ерусалім, які забіваеш прарокаў і камянуеш пасланых да цябе! Колькі разоў хацеў Я сабраць дзяцей тваіх, як птушка зьбірае птушанят сваіх пад крылы, і вы не захацелі.

Знайте же! Пустым будет оставлен вам дом ваш.
 
Вось, пакідаецца вам дом ваш пусты.

Говорю вам: вы больше не увидите Меня, пока не придет день, когда воскликнете: „Благословен Грядущий во имя Господа!“»7
 
Бо кажу вам: ня будзеце бачыць Мяне ад сёньня, пакуль ня скажаце: “Дабраслаўлёны Той, Хто ідзе ў імя Госпада”».

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
5  [1] — См. Чис 15:37−40.
7  [2] — См. в Словаре Равви.
14  [3] — Некот. рукописи добавляют: горе вам, книжники и фарисеи! Лицемеры! Вы наживаетесь за счет вдов и напоказ долго молитесь, — какой же суровый приговор ждет вас! (Ср. Мк 12:40 и Лк 20:47).
23  [4] — Или: веру.
26  [5] — В некот. рукописях: чашу и блюдо.
27  [6] — Для гробниц или склепов в Палестине большей частью служили пещеры или гроты, которые окрашивались в белый цвет во избежание осквернения через прикосновение к ним.
39  [7] — Пс 118 (117):26.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.