От Луки 2 глава

Евангелие от Луки благовествование
Еврейский Новый Завет → Сучасний переклад

В это же время император Август издал постановление о проведении переписи по всей империи.

На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.

Эта перепись, первая в своём роде, была произведена при правлении Квириния Сирией.

То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.

Каждый человек должен был записаться в своём городе.

Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.

Итак, Иосиф, поскольку был потомком Давида, из Назарета в Галилее направился в город Вифлеем в Иудее,

Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.

чтобы записаться вместе с Марией, обручённой ему женой, которая была беременна.

Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.

Пока они находились в Вифлееме, ей подошло время рожать

6-7 Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.

и она родила своего первенца, сына. Она спеленала его и положила в кормушку для скота, так как для них не нашлось места в жилых комнатах.

Неподалёку за городом находились пастухи, которые ночевали в поле, охраняя свои стада.

Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.

Внезапно перед ними предстал ангел Господа, и слава Господа озарила их. Они сильно испугались;

І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.

но ангел сказал им: "Не бойтесь, я здесь для того, чтобы сообщить вам Добрую Весть, которая принесёт великую радость всем людям.

Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.

В этот самый день, в городе Давида, для вас родился Освободитель — Мессия, Господь.

Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.

Вот как вы узнаете это: вы найдёте младенца, завёрнутого в пелёнки, лежащего в кормушке для скота".

І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».

Внезапно вместе с ангелом появилось многочисленное небесное войско, превозносящее Бога:

Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:

"Слава Богу в вышних небесах! И на земле мир среди людей доброй воли!"

«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».

Как только ангелы оставили их и вернулись на небеса, пастухи сказали друг другу: "Давайте пойдём в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чём сообщил нам Господь".

Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».

Поспешно отправившись в путь, они пришли и обнаружили Марию, Иосифа, и ребёнка, лежащего в кормушке для скота.

Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.

Увидев это, они сообщили о том, что им было сказано об этом младенце;

Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.

и все слышавшие поразились тому, что рассказали им пастухи.

І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.

Мария сберегла эти слова в своём сердце и постоянно размышляла над ними.

Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]

Тем временем пастухи возвратились, прославляя и восхваляя Бога за все то, что они видели и слышали: все было именно так, как им было сказано.

А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.

На восьмой день, когда пришло время совершить ему ритуал обрезания, ему дали имя Иисус, как назвал его ангел, прежде чем он был зачат.

Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.

Когда подошло время для их очищения в соответствии с Пятикнижием Моисея, они взяли младенца в Иерусалим, чтобы представить его перед Господом,

22-24 А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».

(как написано в Законе Господа: "Каждый первородный сын должен быть посвящён Господу") (Исход 13:2, 12, 15)

а также чтобы принести в жертву двух горлиц или двух птенцов голубя, (Левит 12:8) как предписано Законом Господа.

В Иерусалиме был человек по имени Симеон. Он был праведником, благочестивым человеком который с нетерпением ждал, когда Бог утешит Израиль, и Святой Дух был на нём.

Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.

Святой Дух открыл ему, что он не умрёт до тех пор, пока не увидит Мессию Господа.

То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.

Под воздействием Духа, он вошёл во двор Храма; и когда родители внесли младенца Иисуса, чтобы совершить предписанное Законом,

27-28 Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:

Симеон взял его на руки, произнёс благословение Богу и сказал:

"Теперь, Господь, согласно Твоему слову, Ты отпускаешь своего слугу с миром;

29-32 «Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».

ибо я видел своими глазами Твоё Спасение,

которое Ты приготовил перед лицом всех народов —

свет, который принесёт откровение народам и славу Твоему народу Израилю".

Отец и мать Иисуса удивлялись всему тому, что Симеон говорил о нём.

Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.

Симеон благословил их и сказал матери ребёнка, Марии: "Этот ребёнок станет причиной тому, что многие в Израиле упадут и поднимутся, он будет знамением, которому люди будут противиться;

34-35 Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».

более того, меч пронзит и твоё сердце. Всё это случится для того, чтобы сделать явными сокровенные мысли многих людей".

Там также находилась пророчица по имени Хана Бат-Пнуэль из колена Ашера. Это была пожилая женщина — она жила с мужем семь лет, после того, как вышла замуж,

36-37 У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.

и с тех пор оставалась вдовой; теперь ей было восемьдесят четыре года. Она никогда не покидала территорию Храма, но служила там [Богу] день и ночь, постясь и молясь.

В тот момент она подошла и начала благодарить Бога и говорить об этом младенце всем тем, кто ожидал освобождения Иерусалима.

Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.

Когда Иосиф и Мария совершили всё, что было предписано Законом Господа, они вернулись в Галилею, в свой город Назарет.

Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.

Ребёнок их рос и стал сильным и исполненным мудрости — Божье благоволение было на нём.

А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.

Каждый год родители Иисуса ходили в Иерусалим на праздник Песах.

Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.

Когда ему было двенадцать лет, они отправились на праздник, как требовал того обычай.

Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.

Однако после того, как праздник завершился, и родители возвращались, Иисус остался в Иерусалиме. Они не заметили этого,

Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.

полагая, что он идёт с караваном, и только через день пути начали искать его среди родственников и друзей.

Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.

Не обнаружив его, они вернулись в Иерусалим, чтобы разыскать его там.

І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.

На третий день они его нашли — он сидел во дворе Храма среди раввинов, не только слушая их, но и задавая вопросы о том, о чём шла речь;

І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.

и все слышавшие его изумлялись его ответам и тому, насколько глубоко он всё понимает.

І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.

Когда родители увидели его, они были поражены. И мать сказала ему: "Сын! Почему ты с нами так поступил? Мы с твоим отцом очень беспокоились и искали тебя!"

Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».

Он ответил им: "Зачем вам нужно было искать меня? Разве вы не знали, что мне необходимо заниматься делами моего Отца?"

А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»

Ho они не поняли, о чём он говорит.

Та вони не зрозуміли цієї відповіді.

Итак, он пошёл с ними в Назарет и был им послушен. Однако мать его сберегла всё это в своём сердце.

Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.

А Иисус рос и возрастал в мудрости, и заслужил расположение как у людей, так и у Бога.

Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.

« 1 глава 3 глава »