Исход 12 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

Господь сказал Моисею и Аарону в Египте:

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

«Пусть этот месяц будет для вас первым месяцем, началом года.

„Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

Скажи всему обществу израильскому, что в десятый день этого месяца каждый должен взять ягненка[31] на свою семью, по одному ягненку на семейство.

Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

Если семья слишком мала, чтобы съесть целого ягненка, пусть они поделятся с ближайшим соседом, приняв в расчет количество людей. Рассчитайте, сколько сможет съесть каждый человек.

А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

Животные, которых вы выбираете, пусть будут годовалыми самцами, без изъяна. Вы можете брать ягнят или козлят.

Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

Держите их до четырнадцатого дня этого месяца, и пусть в сумерки всё общество израильтян заколет их.

І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

Возьмите кровь жертвенных животных и помажьте оба косяка и перекладины дверей в домах, где вы их едите.

І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

В ту же ночь съешьте мясо, пожаренное над огнем, приправленное горькими травами, с хлебом, приготовленным без закваски.

І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

Не ешьте мясо сырым или вареным, жарьте его над огнем — голову, ноги и потроха.

Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

Ничего не оставляйте до утра. Если что-то осталось — сожгите.

І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

Ешьте так: пусть пояса ваши будут завязаны, ноги обуты, а в руке — посох. Ешьте быстро. Это — Господня Пасха.

А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

В эту ночь Я пройду по Египту и погублю всех первенцев людей и скота и накажу богов Египта. Я — Господь.

І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

Кровь будет знаком на домах, где вы живете: увидев кровь, Я пройду мимо. Мор не погубит вас, когда Я поражу Египет.

І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

Вспоминайте этот день. Отмечайте его в грядущих поколениях как праздник Господу — это вам установление на века.

І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

Семь дней ешьте пресный хлеб. В первый же день уничтожьте закваску в своих домах, потому что каждый, кто станет есть дрожжевой хлеб с первого дня до седьмого, будет исторгнут из Израиля.

Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

Созывайте священное собрание в первый и в седьмой день. Не делайте никакой работы в эти дни, вы можете только готовить себе еду.

А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

Отмечайте праздник Пресных хлебов, потому что в этот день Я вывел ваши воинства из Египта. Отмечайте этот день в грядущих поколениях — это вам установление на века.

І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

Ешьте хлеб, приготовленный без закваски, с вечера четырнадцатого дня до вечера двадцать первого дня первого месяца.

Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

Семь дней в ваших домах не должно быть закваски. Любой, кто станет есть дрожжевой хлеб, будет исторгнут из общества Израиля, будь он поселенец или уроженец той земли.

Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

Не ешьте ничего, приготовленного с закваской. Где бы вы ни жили, ешьте пресный хлеб».

Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

Моисей призвал старейшин Израиля и сказал им: — Идите, выберите ягнят для ваших семей и заколите пасхальную жертву.

І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

Возьмите пучок иссопа[32], макните его в кровь в сосуде и помажьте перекладину и оба дверных косяка. Пусть до утра никто из вас не выходит из дома.

І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

Когда Господь пойдет убивать египтян, Он увидит кровь на перекладине и дверных косяках и пройдет мимо этих дверей, не позволив губителю войти в ваши дома и умертвить вас.

І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

Храните этот обычай как вечное установление для вас и ваших потомков.

А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

Войдя в землю, которую Господь даст вам, как Он и обещал, исполняйте этот обряд.

І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

Когда ваши дети спросят: «Что значит этот обряд?» —

І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

скажите им: «Это — пасхальная жертва Господу, Который прошёл мимо домов израильтян в Египте и пощадил их, когда убивал египтян». Народ склонился перед Господом и поклонился Ему.

то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

Израильтяне сделали всё, что Господь повелел Моисею и Аарону.

І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

В полночь Господь погубил в Египте всех первенцев: от первенца фараона, наследника престола, до первенца узника, сидевшего в подземной темнице, и весь первородный приплод скота.

І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

Фараон, его приближенные и все египтяне поднялись среди ночи, и в Египте стоял громкий плач, ведь не было дома, где бы хоть кто-нибудь не умер.

І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

Ночью фараон позвал Моисея и Аарона и сказал: — Собирайтесь! Уходите от моего народа вместе с израильтянами. Пойдите, поклонитесь Господу, как вы говорили.

І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

Берите и отары, и стада, как вы говорили, и идите. И ещё, благословите меня.

І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

Египтяне торопили народ покинуть страну. «Иначе, — говорили они, — мы все умрем!»

І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

Народ взял тесто, куда ещё не положили закваску, и понес на плечах в посуде, завернутой в одежду.

І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

Израильтяне, как научил Моисей, попросили у египтян серебряные и золотые вещи и одежду.

І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

Господь расположил египтян к народу, и они дали им то, о чем их просили. Так они обобрали египтян.

А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

Израильтяне отправились из Раамсеса в Суккот. Их было около шестисот тысяч мужчин, не считая женщин и детей. Все они шли пешком.

І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

С ними ушло много разного народа и огромное количество мелкого и крупного скота.

а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

Из теста, вынесенного из Египта, они испекли пресные лепешки. Тесто было без закваски: их торопили уйти из Египта, и они не успели сделать припасы.

І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

Израильтяне прожили в Египте[33] 430 лет.

А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

В день, когда 430 лет истекли, воинства Господа покинули Египет.

І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

Господь бодрствовал в ту ночь, чтобы вывести их из Египта, и израильтяне во всех поколениях тоже должны бодрствовать в эту ночь Господню.

Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

Господь сказал Моисею и Аарону: «Вот установления относительно пасхальной жертвы: её не может есть чужеземец.

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

Купленный тобой раб может есть её после того, как ты ему сделаешь обрезание,

А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

но поселенец и наемный работник не могут её есть.

Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

Эту жертву следует есть в том доме, где её приготовили, не выносите мясо из дома. Не ломайте ни одной из костей.

В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

Всё общество Израиля должно праздновать этот праздник.

Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

Если чужеземец, живущий у вас, захочет праздновать Господню Пасху, все мужчины в его доме должны быть обрезаны. Тогда он сможет участвовать в ней, как уроженец этой земли. Необрезанный не может участвовать в праздничной трапезе.

А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

Этот закон действителен и для уроженцев этой земли, и для чужеземцев, живущих среди вас».

Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

Все израильтяне сделали, как Господь повелел Моисею и Аарону.

І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

В тот же день Господь вывел израильтян из Египта по их воинствам.

І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [31] — Евр. слово может обозначать и ягненка, и козленка; так же в ст. 4.

22 [32] — По всей вероятности, это не собственно иссоп, а один из видов майорана, распространенный в Израиле.

40 [33] — В ряде древн. переводов: в Египте и Ханаане.

« 11 глава 13 глава »