2 Царів 12 глава

Друга книга царів
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

У сьомому роцї Егуєвому настав Йоас царем, а царював у Ерусалимі сорок год. Матїр же його звали Зибія, з Берсабиї.

В лето седмое ииуа воцарися иоас, и четыредесять лет царствова во Иерусалиме. Имя же матере его савиа от вирсавеи.

І чинив Йоас що було Господеві до вподоби по всї днї свої, покіль навчав його сьвященник Йодай;

И сотвори иоас правое пред Господем во вся дни, в няже просвети его иодай иерей:

Тільки висот не позносив; люд жертував і кадив іще по висотах.

обаче высоких не преставиша, и тамо еще людие жряху и кадяху на высоких.

І промовив Йоас до сьвященників: Усї гроші, що приносять яко посьвятний дар у храм Господень, гроші від приходячих, гроші за кожну душу по цїнуванню, й ті гроші, що хто з своєї охоти приносить у храм Господень,

И рече иоас к жерцем: все сребро святых вносимое в дом Господень, сребро оценения, муж сребро взявый оценения, все сребро, еже аще взыдет на сердце мужа внести в дом Господень,

Нехай беруть сьвященники до себе, кожен по своїй черзї, й нехай ними поновляють що в храму попсувалось, усюди, де треба понови.

да возмут себе жерцы, муж от продания своего, и тии да укрепят ведек дому во всех, идеже аще обрящется ведек.

У двайцять третьому ж роцї царя Йоаса сьвященники нїчого ще не поправили, що в храму попсувалось.

И бысть в двадесять третие лето царя иоаса, не укрепиша жерцы ведека храма:

І покликав царь Йоас первосьвященника Йодая з иншими сьвященниками, та й промовив до них: Чом же ви нїчого не поправили, що попсувалось у храму? Оце ж не беріте вже нїяких грошей до себе по черзї, а віддавайте на те, що в храму попсувалось.

и призва царь иоас иодая жерца и жерцы, и рече к ним: что яко не укреписте ведека храма? и ныне не приимайте сребра от продажей ваших, яко на ведек храма дасте е.

І пристали сьвященники на те, щоб не брати від люду нїяких грошей на поправу того, що в храму попсувалось.

И совещашася жерцы не приимати сребра от людий и не укрепляти ведека храма.

І взяв первосьвященник Йодай скриньку, й зробив отвір в накривцї, та й поставив її коло жертівника праворуч, де входили в дом Господень, і вкидали туди сьвященники, що стояли на сторожі в дверях, всї гроші, що приношено в храм Господень.

И взя иодай жрец кивот един, и сотвори в нем скважню, и положи его при олтари одесную входящих мужей в дом Господень: и влагаху тамо жерцы хранящии дверь все сребро приносимое в дом Господень.

Скоро ж постерегали, що в скринцї було багацько грошей, приходив тодї писарь царський та первосьвященник і висипали та й перелїчували срібло, найдене в храму Господньому.

И бысть егда увидеша, яко много сребра в ковчезе, и взыде писчий царев, и жрец великий, и сребросечцы и открыша, и сочтоша сребро обретшееся в дому Господни:

І передавали злїчені гроші в руки наставникам над роботою коло дому Господнього, а ті давали їх теслям та будовничим, що порались коло храму Господнього;

и даша сребро уготованное в руце творящих дела на сосуды дому Господня: и раздаша древоделем и делателем зиждущым в дому Господни,

Та мурарям та каменолупам, як і на закуп дерева й тесаного каменя, щоб поправляти ушкоду в храму Господньому, й на все потрібне до поправки храму.

и стеноделателем, и художником, и секущым камения на купление древес, и камения тесанаго на строение ведека дому Господня, на вся елика иждивена быша на утверждение храма.

Однакож не справляно за гроші, що приносили до храму Господнього, срібних коновок, ножів, поливальнїх чаш, труб і всякого иншого золотого чи срібного посуду до дому Господнього,

Обаче не творишася храму Господню двери сребряны, гвоздие, фиалы и трубы, ни вси сосуды златы, и сосуды сребряны от сребра принесеннаго в дом Господень:

А давано їх робітникам, щоб вони поправляли храм Господень.

понеже творящым дела дадеся сие, и утвердиша тем дом Господень.

З людьми ж, що їм видавали гроші на плату робочим, не рахувались, бо ті поводились чесно.

И не сочитаху мужей, имже даяху сребро в руки, даяти творящым дела, зане верно творяху.

Гроші ж на жертви за переступ і гроші на жертви за гріх не вносилось у храм, бо вони належали сьвященникам.

Сребро за грехи и сребро за преступление, елико внесено бысть в дом Господень, жерцем бысть.

Тодї наступив Азаїл, царь Сирийський, й пійшов войною на Гет і звоював його. Як же показував Азаїл вид, що хоче йти на Ерусалим,

Тогда взыде азаил царь сирский и воева на геф, и взя его азаил и разби его: и обрати азаил лице свое взыти на Иерусалим.

Узяв Йоас, царь Юдейський, всї посьвятні дари, що посьвятили (Господеві) предки його, Йосафат, Йорам і Охозія, царі Юдейські, й свої власні посьвятні дари, та все золото, що було в скарбівнях храму Господнього й в царській палатї, та й послав усе Азаїлові, цареві Сирийському. І занехав він поход на Ерусалим.

И взя иоас царь иудин вся святая, елика освяти иосафат и иорам и охозиа, отцы его и царие иудины, и святая его, и все злато обретшееся в сокровищих дому Господня и дому царева, и посла азаилу царю сирску, и отиде от Иерусалима.

Инше про Йоаса і про все, що він чинив, прописано в книзї лїтописній царів Юдейських.

И прочая словес иоасовых, и вся елика сотвори, не се ли, сия писана в книзе словес дний царей иудиных?

І встали слуги його, й зложили змову та й убили Йоаса в домі Милли, на дорозї до Селла.

И восташа отроцы его, и совещаша всяк совет, и убиша иоаса в доме маллони, иже в саале.

А вбили його слуги його: Йозахар Симеотенко та Егозабад Сомеренко, й він умер, і поховано його побіч батьків його в Давидовому городї. Амазія ж, син його, став царем намість його.

И иезехар сын иемуафов, и иезевуф сын сомиров, раби его убиша его, и умре, и погребоша его со отцы его во граде давидове. И воцарися амессиа сын его вместо его.

« 11 глава 13 глава »