2 Царів 22 глава

Друга книга царів
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Вісїм год було Йосії, як він настав царем, а трийцять і один рік царював у Ерусалимі. Матїр його звали Едида Адаївна, з Бозкафи.

Сын осми лет бе иосиа, егда нача царствовати, и тридесять едино лето царствова во Иерусалиме. Имя же матери его иедида, дщи едеева, от васурофа.

І чинив він те, що було Господеві до вподоби, й ходив як раз дорогою предка свого Давида й не хибив з неї нї праворуч, нї лїворуч.

И сотвори правое пред очима Господнима, и хождаше во всех путех давида отца своего, не совратися ни на десно, ни на шуее.

У вісїмнайцятому ж роцї царя Йосії послав царь писаря Шафана, сина Азаліїного, Мешулламенка, у храм Господень, повелїваючи:

И бысть во осмоенадесять лето царства иосиина, в седмый месяц, посла царь сафана, сына езелиина, сына месолламля, книгочию дому Господня, глаголя:

Ійди до первосьвященника Хелкії, нехай він перелїчить гроші, що приношено в храм Господень, і що сторожі порогові зібрали від народу,

взыди к хелкии жерцу великому и запечатлей сребро внесеное в дом Господень, еже собраша стрегущии врат от людий,

І нехай передадуть їх наставникам ремісників, приставленим до храму Господнього, а сї нехай роздадуть їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму,

и да дадут е в руки творящих дела приставником в храме Господни: да дадят е творящым дела в дому Господни, еже подкрепляти разселины храма,

Теслям, каменотесам та мурарям, та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму;

древоделем и каменосечцем и покупающым древа и камение тесаное на утверждение разселин храма.

Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно.

Обаче не сочисляху их о сребре даемем им, яко верно тии творяху.

І сказав первосьвященник писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в дому Господньому. І подав Хелкія Шафанові книгу, й той читав її.

И рече хелкиа жрец великий ко сафану книгочию: книгу закона (Божия) обретох в дому Господни. И даде хелкиа книгу сафану, и прочте ю.

І вернувся писарь Шафан до царя, й здав цареві справу, говорючи: Слуги твої взяли гроші, що знайшлись у храму, й передали їх наставникам над роботами, приставленим до храму Господнього.

И вниде в дом Господень и царю иосии, и возвести царю слово и рече: слияша раби твои сребро обретшееся в дому Господни, и даша е приставницы в руки творящым дела в храме Господни.

І оповідав писарь Шафан цареві: Сьвященник Хелкія дав менї книгу. І читав її Шафан перед царем.

И рече сафан книгочия к царю, глаголя книгу закона даде ми хелкиа жрец. И прочте ю сафан пред царем.

Почувши царь слова книги закону, роздер одежу на собі.

И бысть яко услыша царь словеса книги законныя, и раздра ризы своя,

І повелїв царь сьвященникові Хелкії та Ахикамові Шафаненкові, та Ахборові Михеєнкові, та писареві Шафанові, та Асаїї, слузї царському, говорючи:

и заповеда царь хелкии жрецу и ахикаму сыну сафаню, и аховору сыну михеину и сафану книгочию и асаию рабу цареву, глаголя:

Ійдїте й поспитайте Господа за мене й за нарід і за всю Юдею що до слів сієї книги, що знайдено; великий бо гнїв Господень запалав на нас за те, що батьки наші не слухали словес книги сієї, щоб так притьма чинити, як нам приписано.

приидите, испросите Господа о мне и о всех людех и о всем иуде, и о словесех книги обретшияся сея, яко велик гнев Господень разжженый на нас, понеже не послушаша отцы наши словес книги сея, еже творити по всем написанным на ны.

І пійшов сьвященник Хелкія з Ахикамом, Ахбором, Шафаном й Асаїєю до пророчицї Олдами, жони Шаллумової, сина Тикви Хархасенка, доглядника одеж, — жила ж вона в Ерусалимі, в другій частї — й розмовляли вони з нею.

И иде хелкиа жрец и ахикам, и аховор и сафан и асаиас ко олдаме пророчице, жене селима сына фекуева, сына араса ризохранителя: и сия живяше во Иерусалиме в масене: и глаголаша к ней по сему.

І промовила вона до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Скажіте чоловікові, що вас до мене послав:

И рече им: сице глаголет Господь Бог израилев: рцыте мужеви пославшему вы ко мне:

Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, — всї погрози в книзї, що прочитав царь Юдейський.

тако глаголет Господь: се, аз наведу злая на место сие и на живущыя в нем, вся словеса книжная, яже прочте царь иудин:

За те, що покинули мене та й кадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти місця сього та й не погасне.

понеже оставиша мя и кадяху богом другим, яко да прогневают мя делесы рук своих, и разжжется ярость моя на место сие и не угаснет:

Цареві ж Юдейському, що вас послав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:

и ко царю иудину пославшему вас вопросити Господа, сице рцыте ему: тако глаголет Господь Бог израилев: словеса, яже слышал еси,

Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, — говорить Господь.

за сия, яко умягчися сердце твое и смирился еси пред лицем Господним, услышав елика глаголах на место сие и на живущыя в нем, еже быти в погубление и в проклятие, и раздрал еси ризы твоя, и плакался предо мною, и аз убо услышах, глаголет Господь:

Оце ж я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всїх злигоднїв, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.

сего ради аз приложу тя ко отцем твоим, и соберешися во гроб твой в мире, и не узриши очима твоима всех злых, яже аз имам навести на место сие и на живущыя в нем.

« 21 глава 23 глава »